Ухвала

від 28.08.2024 по справі 712/9744/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 712/9744/20

провадження № 61-11365ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Недоступа Дмитра Миколайовича, Приватного підприємства «Дисконт», оцінювача нерухомого майна ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, акта про реалізацію нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року з пропуском стоку на касаційне оскарження.

Разом із цим, ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, оскаржувану постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року вона отримала 22 березня 2024 року, що підтверджується наданою довідкою районного суду від 01 липня 2024 року вих. № 2851/24. 05 квітня 2024 року вона була прооперована з приводу імплантації інтраокулярної лінзи правої сторони, на підтвердження чого надано виписку від 06 квітня 2024 року № 8931 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. У зв`язку з чим, на час звернення вперше з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення вона проходила амбулаторне та стаціонарне лікування, а тому фізично була позбавлена можливості в строк оформити касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року її касаційну скаргу повернуто у звязку із неповним виконанням вимог ухвали від 20 травня 2024 року про залишення її касаційної скарги без руху. Ураховуючи наведене, просила поновити строк на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що повний текст постанови Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року складено 19 березня 2024 року.

Як видно з довідки Сосновського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2024 року вих. № 2851/24 ОСОБА_1 отримала 22 березня 2024 року копію постанови Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року.

Вперше ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення 24 квітни 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з тим, що заявник указані в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2024 року недоліки не усунув, зокрема, не надала докази отримання постанови апеляційного суду 22 березня 2024 року та не зазначила відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року.

Аналіз клопотання та надані матеріали свідчать, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.

Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

В касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень зазначає те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) та суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Разом із цим, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До касаційної скарги долучено копії квитанцій від 25 квітня 2024 року № 1322200496 та від 06 червня 2024 року № 1340231157 про сплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі 4 000,00 грн та 1 044,80 грн.

ОСОБА_1 вже зверталася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року, проте ухвалю суду касаційної інстанції від 12 червня 2024 року касаційна скарга була повернута заявнику.

З інформації, що наявна в Автоматизованій системі діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження 61-6325ск24, видно, що ОСОБА_1 подавалися до суду квитанцій від 25 квітня 2024 року № 1322200496 та від 06 червня 2024 року № 1340231157, як доказ сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, поданої у квітня 2024 року.

Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості Верховному Суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені фізичними і юридичними особами за подання інших заяв чи скарг, по яким судами були ухвалені процесуальні рішення.

Таким чином, ОСОБА_1 слід надати суду касаційної інстанції інший документ, що підтверджує сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги в розмірі 5 044,80 грн.

Разом з тим, згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду з клопотаннями про повернення судового збору, який був нею сплачений за розгляд касаційної скарги, поданої у квітні 2024 року.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев