Ухвала

від 15.10.2024 по справі 712/9744/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 712/9744/20

провадження № 61-11365ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Недоступа Дмитра Миколайовича, Приватного підприємства «Дисконт», оцінювача нерухомого майна Конюх Людмили Григорівни , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, акта про реалізацію нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року з пропуском стоку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про сплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу та копії скарги відповідно до кількості учасників справи, документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Разом із цим, уточнена касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки її недоліки ОСОБА_1 усунула не в повному обсязі, а саме - у вступній частині касаційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувані судові рішення є таким, що постановлені на неповно з`ясованих обставинах справи, без врахування дійсних обставин справи, винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права і на підставі вимог пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України; пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підпадають під право касаційного оскарження. Також, в кінці мотивувальної частини касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що в порушення вимог пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження доказів, які необхідні були для встановлення обставин, та мають значення для правильного вирішення справі. Крім цього, зазначає пункти 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Отже, ОСОБА_1 посилаючись у касаційній скарзі на неправильність та незаконність судових рішень не обґрунтовує передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 та пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Формальна вказівка на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 389 та пункти 1, 2, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження, передбачені вказаним пунктами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 28 серпня 2024 року, ОСОБА_1 усунула не в повному обсязі, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев