Рішення

від 12.03.2024 по справі 160/28255/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року Справа № 160/28255/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпота Я.С., за участі: прокурора представника позивача представника відповідача перекладач Волкогон Т.В., Порохняч М.О., Троян І.В., Глушко М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих», третя особа Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

30 жовтня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області до Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих», третя особа Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих» (код ЄДРПОУ 03972956), в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну організацію «Українського товариства глухих» (код ЄДРПОУ 03972956) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що адміністративно-виробничі будівлі і споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, належать на праві приватної власності Всеукраїнській громадській організації інвалідів «Українське товариство глухих» на підставі свідоцтва про право власності від 14.12.1999, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Постановою президії Центрального правління Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» №278/2019 від 26.12.2019 «Про передачу Дніпропетровській обласній організації УТОГ нерухомого майна ВГОІ «Українське товариство глухих» в оперативне управління», від ВГОІ «УТОГ» у оперативне управління Дніпропетровській обласній організації Українського товариства глухих, серед іншого, передано будівлі і споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, до складу якого увійшли адміністративно-виробнича будівля літ.А-4 та венткамери літ. З, И, К, Л. Вказаною Постановою президії постановлено забезпечити ефективне використання нерухомого майна шляхом надання його в оренду, організації та його базі виробничих підприємств та іншого. Згідно з п. 4.2 Постанови президії, обов`язки по належному утриманню нерухомого майна, його ремонту, ефективному використанню за призначенням покладено на Дніпропетровську обласну організацію Українського товариства глухих. Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12804 від 06.08.2021, без залучення фахівців структурних підрозділів ДСНС внутрішньою комісією, було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №12804, встановлено, що технічний стан захисної споруди є обмежено-працездатний, санітарний стан задовільний, приміщення чисте та сухе. За результатами зазначеної перевірки стану готовності, сховище №12804 оцінене, як не готове до використання за призначенням. Аналогічна перевірка стану готовності до використання зазначеної захисної споруди проведено балансоутримувачем 06.02.2023, відповідно до якої стан захисної споруди так само визначено як не готове до використання за призначенням. Не придатний до використання стан захисної споруди №12804 також підтверджено актом оперативного огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення від 03.06.2023, проведеного комісією, до складу якої було включено представників органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій Дніпропетровській області та територіальних підрозділів Національної поліції, через що вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням, створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 призначено розгляд адміністративної справи № 160/28255/23 за правилами загального позовного провадження, та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

06.12.2023 відповідачем надано до суду пояснення, в яких зазначає, що організація є неприбутковою, держава не надає жодної фінансової підтримки, однак незважаючи на зазначене, продовжує надавати соціальні послуги і допомогу глухим людям Дніпропетровщини.

20.12.2023 представником відповідача подано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обгрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок та з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України). Таким чином, враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на звернення до суду із заявленими вимогами у якості позивача, то, відповідно, у виконувача обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра також не має права на звернення до суду з такими вимогами. Таким чином, підстави якими виконувач обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра обгрунтовує своє право на звернення до суду (бездіяльність ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) - є незаконними.

22.12.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області є органом, який уповноважений діяти від імені держави з метою здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства щодо утримання захисних споруд на території Дніпропетровської області. Так, при виконанні своїх повноважень ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області встановлено тривале невиконання Дніпропетровською обласною організацією «Українського товариства глухих» обов`язку щодо утримання захисної споруди цивільного захисту сховища №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9 у належному стані, у тому числі після введення воєнного стану на території України. Проте ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області не вживало заходів задля зобов`язання балансоутримувача привести цю захисну споруду у стан готовності шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Систематичне невжиття Дніпропетровською обласною організацією «Українського товариства глухих» визначених законодавством заходів з метою утримання в належному стані сховища № 12804 суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Таким чином, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у сфері цивільного захисту населення порушено інтереси держави й територіальної громади, що і є підставою для звернення прокурора з позовом.

18.01.2024 представником відповідача подано до суду заперечення, в яких зазначає, що частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України, встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб`єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності. Прокурор також зазначає, що ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області встановлене тривале невиконання Дніпропетровською обласною організацією «Українського товариства глухих» обов`язку щодо утримання захисної споруди цивільного захисту - сховища №12804. Проте ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області не вживало заходів задля зобов`язання балансоутримувача привести цю захисну споруду у стан готовності. Обов`язкового для виконання розпорядчого документа скерованого відповідачеві матеріали адміністративного позову не містять і вимоги про застосування заходів реагування на виконання завдань ДСНС не сформовано.

20.02.2024 представником третьої особи подано до суду заперечення, в яких зазначає, що по суті позовних вимог повністю їх заперечує як такі, які не враховують дійсних обставин справи, висунуті формально і без належного аналізу ситуації. Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» створена у 1933 році і відповідно до статуту здійснює діяльність з соціального захисту, надання безоплатних соціальних послуг та сприяння інтеграції у суспільне життя осіб з інвалідності зі слуху - громадян України. Допомога особам з інвалідністю зі слуху надається ГО «УТОГ» та його місцевим у осередками на безоплатній основі за рахунок самостійно отриманих коштів. ГО «УТОГ» та його місцеві осередки є неприбутковими організаціями, фінансування яких здійснюється за рахунок членських внесків членів УТОГ, благодійних надходжень, надання нерухомого майна ГО «УТОГ» в оренду. Дніпропетровська обласна організація УТОГ - місцевий осередок ГО «УТОГ», що здійснює статутну діяльність на території Дніпропетровської області. Також місцеві підрозділи МНС дієвих заходів щодо виконання приписів до колишнього керівництва Дніпропетровського УВП УТОГ не вживали. У 2019 році Дніпропетровське УВІ УТОГ було відчужене на корись приватної структури, а будівлі по вул. Херсонській буд. 9 у м. Дніпрі були передані у оперативне управління Дніпропетровській обласній організації УТОГ, яка не має власних коштів для проведення реконструкції укриття. Також Центральною окружною прокуратурою м. Дніпра не враховано, той факт, що укриттям користуються виключно мешканці м. Дніпра, які проживають біля будівлі УТОГ по вул. Херсонській буд. 9. Працівники Дніпропетровської обласної організації УТОГ укриттям не користуються, тобто: укриття використовується виключно для суспільних потреб. Проте Дніпровська міська рада допомоги Дніпропетровській обласній організації УТОГ у відновленні укриття не надавала.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 25.12.2023 по 16.02.2024 у творчій відпустці та з 19.02.2024 по 23.02.2024 на періодичному навчанні, розгляд справи продовжено з 26.02.2024.

11.03.2024 позивачем подано до суду пояснення відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом МВС від 09.07.2018 № 579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за №879/32331. Згідно Протоколу Дніпропетровської регіональної комісії з питань ТЕБ і НС від 01.08.2023 №44 проводяться щоквартальні обстеження стану об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Вказано, що 15.02.2024 представником Дніпровського районного управління Головного управління прийнято участь у проведенні оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховище) №12804, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Херсонська, 9. За результатами даного заходу складено Акт від 15.02.2024, в якому зазначено, що захисна споруда №12804 оцінюється як не готова до використання за призначенням. Станом на 11.03.2024 ні на адресу Дніпровського районного управління, ні на адресу Головного управління інформація щодо приведення захисної споруди у готовність не надходила, також інших обстежень щодо оцінки стану готовності захисної споруди №12804 не проводилось.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 12.03.2024 із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/28255/23.

У судове засідання 12.03.2024 прибули прокурор, представник позивача, представник відповідача та перекладач. Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Прокурор та представник позивача вимоги позову підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у позові та у поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов та поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності від 14.12.1999 на адміністративно-виробничу будівлю і споруди виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради посвідчено, що літ. А-4-адміністративно-виробнича будівля заг.пл.2525, 8 м2 , літ. А-1прибудова, літ. Б,В,Д-сараї, лі. Г,Ж-навіс.нараж, літ Е-ТП, літ.З,И,К,Л-венткамери, які розташовані в місті Дніпропетровську по вул. Херсонській, за №9 дійсно належить українському товариству глухих на праві колективної власності.

Свідоцтво видане на підставі рішень виконкому Дніпропетровської міської ради від 20.05.199 №926 та від 18.11.1999 №2409.

Зазначені в цьому документі адміністративно-виробнича будівля і сопруди зареєстровані Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності за Українським товариством глухих та записано в реєстрову книгу №41-ЮН за реєстровим №2004-137.

Постановою президії Центрального правління Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» №278/2019 від 26.12.2019 «Про передачу Дніпропетровській обласній організації УТОГ нерухомого майна ВГОІ «Українське товариство глухих» в оперативне управління» постановлено передати від ВГОІ «УТОГ» (ідентифікаційний код 00021344) у оперативне управління Дніпропетровській обласній організації Українського товариства глухих (ідентифікаційний код 03972956), нижченаведене нерухоме майно, зокрема: за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, до складу якого увійшли адміністративно-виробнича будівля літ.А-4 та венткамери (З, И, К, Л), розмір площи 2525,8 м2, сараї (Б,В,Д) розмір площи 56,2 м2, прибудова (А-1) розмір площи 57,0 м2, навіс гаражний,/гараж (Г,Ж) розмір площи 83,5/17,3 м2, трансформаторна підстанція (Е-ТП) розмір площи 28,1 м2.

Пунктом 3.3. зазначеної постанови постановлено, забезпечити ефективне використання нерухомого майна шляхом надання його у оренду, організації на його базі виробничих підприємств та іншого.

Пунктом 4.2. зазначеної постанови встановлено, що обов`язки по належному утриманню нерухомого майна, його ремонту, ефективному використанню за призначенням покладаються на Дніпропетровську обласну організацію Українського товариства глухих.

Відповідно до акту передачі об`єктів нерухомого майна УТОГ від 23.05.2020 об`єкт передачі головою ВГОІ «УТОГ» ОСОБА_1 передано, головою Дніпропетровської обласної організації УТОГ Троян І.В. прийнято. Разом з об`єктами нерузомого майна голова ВГОІ «УТОГ» ОСОБА_1 передала, а голова Дніпропетровської обласної організації УТОГ ОСОБА_2 прийняла оригінали свідоцтв на право васності та технічні паспорти на ці об`єкти.

Згідно з паспортом сховища №12804, складеного 16.05.2017 встановлено, що за адресою: м. Дніпро, Центральний район, вул. Херсонська, 9 обліковується споруда цивільного захисту № 12804, яка з 21.06.1975 прийнята в експлуатацію. З моменту прийняття в експлуатацію, організація яка експлуатує сховище у мирний час - Підприємство об`єднання громадян «Дніпровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих». Призначення сховища у мирний час під склад сировини.

Технічною характеристикою сховища встановлено, що сховище вбудоване в підвал 4-х поверхової будівлі та належить до ІІ класу сховищ, загальна площа якого становить 128 м2, загальний об`єм 283 м3, місткість 150 осіб, кількість входів 1, кількість аварійних виходів 1, кількість дверей і ставень (марка або шифр): захисно-герметичні двері ДУ-1-7 2 шт., ДУ-ІV 2 шт.

Актом технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища №12804 від 17.05.2017 зафіксовано, що оцінка стану готовності захисної споруд - не готове.

Комісією у складі голови Дніпропетровської обласної організації УТОГ Троян І.В., інструктора-методиста Дніпропетровської обласної організації УТОГ Шостак Л.В., завідувача господарством Дніпропетровської обласної організації УТОГ Кулінченко О.В., було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №12804, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, що належить Всеукраїнській громадській організації інвалідів «УТОГ», балансоутримувач захисної споруди Дніпропетровська обласна організація УТОГ.

За результатами зазначеної перевірки складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12804 від 06.08.2021, яким зокрема встановлено, що загальний стан захисної споруди: технічний - обмежено-придатний, санітарний - задовільний, загальний стан приміщення - чисте, сухе.

Загальний висновок про стан готовності захисної споруди станом на 06.08.2021 сховище №12804 оцінюється, як не готове до використання за призначенням.

Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №12804 від 06.08.2021 визначено ряд рекомендацій щодо приведення захисної споруди у стан готовності, зокрема: проведення ревізії обладнання, устаткування захисної споруди; виконання оновлення відповідної документації, виконання поточного ремонту відповідних систем, в тому числі фарбування труб; забезпечення можливості приведення захисної споруди до використання за призначенням.

Комісією у складі представника ДСНС, національної поліції України, органу виковчої влади та або місцевого самоврядування, власника об`єкта проведено оперативний огляд сховища №12804.

За результатами огляду складено акт оперативного огляду об`єкту (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 03.06.2023, яким встановлено, що об`єкт для укриття населення не придатно.

Судом також встановлено, що в рамках кримінального провадження №42022042030000030 від 09.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, на виконання ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровска від 13.09.2023, слідчим слідчого відділу Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Коляндрою С.В. за участі спеціаліста відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Дніпровського району центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, 06.10.2023 було проведено огляд сховища №12804.

Під час проведення огляду сховища №12804 встановлено, що сховище не придатне до використання за призначенням, зокрема встановлено відсутність освітлення та води у приміщенні, непрацюючий стан вентиляційних шахт та відсутність доступу до іншого виходу з приміщення.

Оскільки відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту сховища №12804, а Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на бездіяльність даного органу, виконувач обов`язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Законом України №3564-ІХ від 06.02.2024 затверджено Указ Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 1932-XII (далі - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону №1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду в належний технічний стан та у стан готовності, шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №12804.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьою - п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ України).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ України у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ України встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який вже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, Суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади..

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом КЦЗ України, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ України, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, суд розглядаючи дану справу враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13.03.2022 №303 на період дії воєнного стану у ДСНС відсутні повноваження з перевірки укриття №12804 на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Зважаючи на те, що зміст поданої прокурором позовної заяви дозволяє стверджувати про те, що у даному випадку звернення до суду спрямоване на захист інтересів держави від порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та слугує меті захисту суспільного інтересу, який полягає у захисті життя та здоров`я людей у період збройної агресії російської федерації проти України, суд доходить висновку, що вказані обставини надають прокурору право на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з наступного.

В силу пункту 14 частини першої статті 2 КЦЗ України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

Цивільним захистом, згідно зі статтею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною першою статті 20 КЦЗ встановлено що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання (пункт 1); забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2); забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (пункт 15); здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) (пункт 16).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Частиною восьмою статті 32 КЦЗ передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138).

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до наданих учасниками справи до суду документів вбачається, що захисна споруда цивільного захисту - сховища №12804, що знаходиться за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, буд. 9, перебуває на балансі Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих», саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту №12804 у незадовільному до використання стані не є спірним питанням та доведений наданими разом із позовною заявою доказами зокрема актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №12804.

Станом на дату звернення прокурора до суду з даною позовною заявою та на дату розгляду справи та прийняття рішення, захисна споруда №12804 за результатами проведеної оцінки оцінене як таке, що не готове до використання за призначенням.

Докази протилежного відповідачем до суду не надані.

Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 Вимог, з якого вбачається, що захисна споруда №12804 приведена у стан готовності до суду не надано.

Суд вважає за доцільне наголосити, що в силу вимог статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, бездіяльність відповідача щодо утримання захисної споруди цивільного захисту у належному стані не може бути залишено без відповідного реагування, особливо під час дії воєнного стану у зв`язку із збройною агресією проти України.

Через неможливість використання захисної споруди цивільним (мирним) населенням під час обстрілів Дніпропетровської області крилатими та балістичними ракетами, атак дронів-камікадзе безпосередньо створюється загроза для життя та здоров`я людей.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування, Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 №812/1296/18 зазначив, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Суд при цьому враховує, що в умовах військової агресії російської федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його неготовності для використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих», в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», є протиправною.

При цьому з метою захисту життя і здоров`я людей в умовах воєнного стану виникає необхідність зобов`язати Дніпропетровську обласну організацію «Українського товариства глухих» вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б про те, що захисна споруда №12804 приведена у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 №579.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (вул. Архітектора Олега Петрова, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ІК в ЄДРПОУ 0290993824) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49000; ІК в ЄДРПОУ 38598371) до Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих» (пр. Олександра Поля, буд. 50-В, м. Дніпро, 49054; ІК в ЄДРПОУ 03972956), третя особа Громадська організація "Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» (вул. Велика Васильківська, буд. 74, м. Київ, 03150; ІК в ЄДРПОУ 00021344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної організації «Українського товариства глухих» (код ЄДРПОУ 03972956), в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Зобов`язати Дніпропетровську обласну організацію «Українського товариства глухих» (код ЄДРПОУ 03972956) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту №12804, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Херсонська, 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 березня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков