Ухвала

від 18.03.2024 по справі 320/48164/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 березня 2024 року Київ № 320/48164/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доМіністерства оборони Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлено витягом з протоколу від 04 серпня 2022 року №147;

- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , частину одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску.

01 березня 2024року від представника позивача надійшла заява (вх.№21697) про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Так, заявник зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом з об`єктивних причин, зокрема, позивач не отримувала оскаржуваного рішення, спірне рішення отримано позивачем 09.11.2023 у відповідь на адвокатський запит представника позивача.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, предметом спору є правомірність рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлено витягом з протоколу від 04 серпня 2022 року №147.

Даючи оцінку зазначеним доводам позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд враховує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Як уже зазначалось вище, ч.2 ст.122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Представник позивача зазначає, що позивач спірне рішення не отримувала.

Щодо таких доводів позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом першим статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Суд вказує на те, що згідно п. 13 Постанови КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Отже, з огляду на зазначені положення законодавства встановлено, що Міністерство оборони України як розпорядник коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні.

З огляду на вказане, позивач, реалізовуючи своє право на звернення з відповідною заявою, фактично про порушення свого права повинна була дізнатися розраховуючи на встановлені законодавством строки розгляду такої заяви.

Отримання представником позивача спірного рішення відповідача у відповідь на його адвокатський запит лише 09 листопада 2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Посилання представника позивача на обставину перебування позивача в Ізраїлі, суд відхиляє, оскільки не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер.

Зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.

Суд звертає увагу, що строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жукова Є.О.