Постанова

від 19.03.2024 по справі 480/9045/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Н.В. Савицька

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 р. Справа № 480/9045/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2023, по справі № 480/9045/23

за позовом Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області

до Охтирської районної державної (військової) адміністрації третя особа ОСОБА_1

про визнання дій протиправними та скасування продовження паспорту прив`язки,

ВСТАНОВИВ:

Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати протиправними дії Охтирської районної (військової) державної адміністрації та скасувати продовження паспорту прив`язки № 2 від 22.10.2022 тимчасової споруди стаціонарного типу (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності, яка розташована на розі вул. Шкільна та вул. Незалежності в смт. Велика Писарівка Бородай Ю.А. - запис в журналі реєстрації вхідних документів № 21 від 20.10.2022, термін дії продовження до 22.10.2025.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 провадження у справі закрито.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема зазначив, що у даному випадку порушено інтереси територіальної громади, з метою захисту яких місцевому органу самоврядування надано право звернення до суду, у тому числі суду адміністративної юрисдикції.

Враховуючи відсутність учасників судового засідання, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Закриваючи провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно-правові спори, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначені ст. 19 КАС України.

Так, висновки суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ґрунтуються на твердженні, що до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України), а також коли таке право прямо визначено законом (п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України), та оскільки у даній справі суб`єкт владних повноважень звернувся до суду із позовом до іншого суб`єкта владних повноважень із вимогами не з приводу реалізації їхньої компетенції, а з приводу скасування рішення, яке не порушує прав позивача, а стосується прав третьої особи та є актом індивідуальної дії, на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду.

З приводу зазначених висновків колегія суддів зазначає наступне.

Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області звернулась із позовом до Охтирської районної (військової) державної адміністрації із вимогами про скасування продовження паспорту прив`язки тимчасової споруди стаціонарного типу, обґрунтовуючи підстави такого звернення метою захисту прав та інтересів відповідної територіальної громади, оскільки при продовженні вказаного паспорту прив`язки тимчасової споруди стаціонарного типу відповідачем не враховано, що паспорт прив`язки тимчасової споруди стаціонарного типу (торгівельний павільйон) для провадження підприємницької діяльності не відповідає містобудівній документації (детальному плану міста).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 6 ст. 17 зазначеного Закону передбачено, що рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 17 вказаного Закону виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 14 ст. 17 зазначеного Закону генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

У свою чергу, механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Пунктом 1. 4 Порядку № 244 визначено, що паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2.2 Порядку № 244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Відповідно до п. 2.4 Порядку № 244 для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

Згідно з п. 2.5 Порядку № 244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Отже, із аналізу наведених норм слідує, що паспорт прив`язки тимчасової споруди має узгоджуватись із містобудівною документацією, а саме детальним планом міста, який деталізує положення генерального плану населеного пункту та є його невід`ємною складовою.

Таким чином, продовження паспорту прив`язки, який є підставою для розміщення тимчасової споруди, що не відповідає генеральному плану населеного пункту, порушує суспільні інтереси, які виражаються в забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, а отже є порушенням відповідних прав територіальної громади.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Водночас, відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності;

поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Отже, одним із основних принципів, на якому здійснюється місцеве самоврядування в Україні, є принцип судового захисту його прав.

Положеннями ст. 18-1 зазначеного Закону передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У свою чергу повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян визначені ст. 38 вказаного Закону.

Так, зокрема, згідно з п.п. 4 п. а) ч. 1 ст. 38 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

При цьому, повноваженнями звертатися до суду для захисту інтересів територіальної громади наділений, зокрема, відповідний селищний голова, в силу п. 15 ч. 4 ст. 42 вказаного Закону, яким передбачено, що сільський, селищний, міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Із матеріалів справи встановлено, що звернення Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області до суду із даним позовом має на меті захист інтересів територіальної громади у сфері благоустрою населеного пункту та містобудування.

Отже, із викладеного слідує, що у спірних правовідносинах Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області не виконувала владних управлінських функцій, оскільки звернення до суду із даним позовом обумовлене захистом інтересів територіальної громади.

Натомість, виходячи із суті спірних правовідносин, владним суб`єктом у даній справі є лише Охтирська районна (військова) державної адміністрації.

Відтак, суд першої інстанції помилково вважав, що сторонами у даній справі є два суб`єкта владних повноважень, між якими відсутній спір про розмежування компетенції, з огляду на що даний спір не носить компетенційний характер, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 480/9045/23 - скасувати.

Справу № 480/9045/23 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий