Рішення

від 19.03.2024 по справі 748/3383/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/34/24 Єдиний унікальний № 748/3383/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого - судді: Меженнікової С.П.,

з участю секретарів Пасько К.П., Іващенко О.А.,

прокурорів Шиленка М.В., Князева Д.В.,

представника відповідача адвоката Шокур А.Ю.

представника третьої особиГоловного управління Держгеокадастру у Чернігівській області - Бойко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні2023року заступниккерівника Чернігівськоїобласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивував тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.01.2015 № 25-143/14-15-сг передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1200 га, із кадастровим номером 7425584900:06:000:4006, для індивідуального садівництва. Вказував, що зазначена земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги р. Річище, яка є протокою (рукавом) р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду. Зазначаючи про те, що прибережна захисна смуга становить 100 м, прокурор посилався на інформацію Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського №991-001-1304/991-083 від 02 серпня 2023 року, в якому зазначено, що поряд із спірною земельною ділянкою розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як рукав річище, що є рукавом річки Дніпро, який згідно зі статтею 79 ВК України відноситься до великих річок, тож прибережна захисна смуга біля «рукава Річище», як складової частини Дніпра має становити 100 м.

Оскільки спірназемельна ділянкає землямиводного фондута неможе передаватисяв приватнувласність громадян прокурор просить суд ухвалити рішення, яким просить усунути перешкоди у здійсненні Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,1200 га з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000: 4006 площею 0,1200 га, на користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 площею 0,1200 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 562961574255);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 площею 0,1200 га.

14 вересня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, у якому вона просить застосувати строки позовної давності та залишити позов без задоволення, оскільки земельна ділянка 7425584900:06:000:4006 не знаходиться в межах прибережної смуги. Вказує, що позов ґрунтується лише на відповіді Центральної Геофізичної обсерваторії від 02.08.2023, з яким вона не згодна, оскільки р. Річище має власну географічну назву, яка відмінна від р. Дніпро. Відповідно даних Державного водного кадастру, р. Річище є малою річкою, а не рукавом р.Дніпро. Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, а не до земель водного фонду.

25 вересня 2023 року Чернігівська обласна прокуратура надала відповідь на відзив, у якому зазначає, щоземлі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування, такі землі не є землями державної власності сільськогосподарського призначення. А відтак, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало права розпоряджатися земельною ділянкою, безпідставно змінюючи її цільове призначення, а перебування у приватній власності ОСОБА_1 земельної ділянки завдає шкоду державним інтересам, оскільки права та інтереси, у т.ч. на земельні ділянки реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст.ст. 18, 19, п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України) та набуваються згідно із законом, (ст. 14 Конституції України), що у випадку передачі у власність земельної ділянки водного фонду, такому порядку не відповідає. Відповідно до інформації Центральної геофізичної обсерваторії імені Срезневського від 02.08.2023 № 991-001-1304/991-083 земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 знаходиться в межах прибережної захисної смуги (ПЗС) річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро, і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду. Згідно з інформацією Державного агентства водних ресурсів Україні 3827/5/5/11-23 від 04.08.2023 поряд із спірною земельною ділянкою розташовано водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як річка Річище, що є рукавом річки Дніпро.Отже, долученими до позову доказами доведено факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро. Щодо строків позовної давності зазначає, що при заявленні застосування строків позовної давності відповідачем не враховано висновки Верховного Суду у справі № 648/533/16-ц, відповідно до яких, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

12 вересня 2023 року Головне Управління Держгеокадастру у Чернігівській області надало пояснення у справі, відповідно до якого заперечує проти задоволення позову, оскільки на момент прийняття рішення Головним управлінням про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 згідно облікових даних Державного земельного кадастру (форма 6-зем) землі, за рахунок яких була сформована ця земельна ділянка, обліковувались як землі запасу, склад угідь - сільськогосподарські землі (пасовища), а не як землі водного фонду. Тому Головне управління не змінювало цільове призначення земель, як стверджує прокурор. На час прийняття оскаржуваного наказу Головне управління відповідно до приписів частини четвертої статті 122 ЗК України здійснювало передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність (користування) для всіх потреб. З огляду на зазначене Головне управління при наданні у власність земельної ділянки ОСОБА_1 діяло виключно в межах законодавства.

Вважає, що у листі Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 02.08.2023 №№991-001-1304/991-083, на який посилається прокурор, висновки про знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 в межах прибережної захисної смуги зроблені співробітниками Центральної геофізичної обсерватори їм. Бориса Срезневського лише на основі аналітичних міркувань і не можуть бути обгрунтованими. Формулювання «безпосередня близькість» є оціночним поняттям в той час як стаття 60 ЗК України містить нормативно встановлені межі прибережної захисної смуги 25 метрів, 50 метрів, 100 метрів для малих, середніх, великих річок відповідно та не містить поняття «безпосередня близькість».

Також звертає увагу на той факт, що згідно інформації з відкритих джерел Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського здійснює діяльність за напрямками, які не пов`язані із геодезією або землеустроєм та не є установою, що проводить геодезичні дослідження або експертизи у сфері землеустрою і не має в своєму складі відповідних атестованих спеціалістів. Висновки викладені в листі від 02.08.2023 №991-001-1304/991-083, на думку Головного управління, не можуть бути належним доказом на підтвердження факту знаходження спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги, оскільки факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги можна встановити лише шляхом зіставлення геодезичних даних (каталогів координат по просторовому місцерозташуванню поворотних точок досліджуваних об`єктів) на підставі Порядку визначення розмірів меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486. Тобто встановити факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги може лише сертифікований інженер-землевпорядник або експерт шляхом проведення геодезичних досліджень. Матеріали справи не містять відповідних висновків, зроблених такими суб`єктами.

Щодо встановленої нормативної ширини прибережної захисної смуги навколо р. Річище у 100 метрів зазначає наступне. Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського ДСНС України у листі від 02.08.2023 №991-001-1304/991-083 зазначила, що Річище є протокою (рукавом) річки Дніпро, що виник за природних умов. Державне агентство водних ресурсів України (дал. - Держводагенство) у своєму листі від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 зазначило, що одним із завдань Держводагенства є ведення Державного водного кадастру за розділом «Поверхневі водні об`єкти». Держводагенством дані Державного водного кадастру за розділом «Поверхневі води» було внесено до наборів відкритих даних та оприлюднено для вільного доступу за посиланням. Відповідно до раніше оприлюднених даних (2021 р.) річка Річище класом об`єкту належить до малих річок, площа водозбору 1 тис квадратних кілометрів належить до басейну річки Дніпро. Відповідно до листа Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 водний об`єкт Річище вже зазначено як рукав річки Дніпро з власною назвою. Однак, слід зазначити, що у листі не вказано, до якого класу об`єктів належав водний об`єкт Річище станом на момент виникнення спірних правовідносин (2015) і чим це підтверджується, як і не зазначено, коли та у зв`язку з чим були внесені зміни до Державного водного кадастру відносно водного об`єкту - Річище. За наведених вище обставин лист Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 не може бути належним доказом, оскільки згідно відомостей Держводагенства один і той самий водний об`єкт в різні періоди часу класифіковано по-різному (у 2021 році - як мала річка, у 2023 - як рукав річки Дніпро).

Також зазначає, що відповідно до відомостей, що знаходяться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації у 2021 році на території Чернігівські області на виконання пункту 5 Рішення Ради національно безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 №180/2021 Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів проведено інвентаризацію водних об`єктів на території Чернігівської області. Узагальнені матеріали інвентаризації водних об`єктів 29.12.2021 затверджені рішенням комісії у вигляді зведених форм: «Інформація щодо площинних водних об`єктів (озера ставки, водосховища, водойми) на території Чернігівської області», до якої внесено 2601 водний об`єкт, «Інформація щодо річок та струмків на території Чернігівської області» до якої внесено 265 лінійних водних об`єкта. Як вбачається з оприлюдненої на офіційному веб-сайті інформації про характеристики річок Чернігівської області, до малих річок, протяжність яких перевищує 10 км відноситься річка Річище, протяжністю 12 км. Слід зазначити, що така інформація про характеристики річок Чернігівської області та відомості Державного водного кадастру у відкритому доступі за 2021 рік співпадають, водний об`єкт Річище класифіковано як малу річку.

Відповідно до Закону України "Про географічні назви" (далі Закону №2604-IV) здійснюється найменування та перейменування всіх географічних об`єктів, в тому числі і гідрографічних. Так, до географічних об`єктів відносяться зокрема водні об`єкти: океани, моря, морські течії, затоки, бухти, лимани, протоки, озера, водосховища, ставки, річки, канали, морські течії, архіпелаги. В статті 1 Закону №2604-IV наведені основні терміни, які вживаються у такому значенні: географічні назви - власні назви географічних об`єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об`єктів. Тобто, виходячи з приписів цього Закону кожному об`єкту, а не його частині дається власне найменування - географічна назва. Оскільки річка Річище має власну географічну назву, отже вона є об`єктом відмінним від об`єкту - річка Дніпро.

Головне Управління Держгеокадастру у Чернігівській області вважає, що доданими до позову доказами не підтверджується факт знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 в межах прибережної захисної смуги та віднесення її до земель водного фонду, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

18 вересня 2023 року Чернігівська обласна прокуратура надала заперечення на пояснення, у яких зазначає, що доводи третьої особи є безпідставними та необґрунтованими. Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 6-2069цс16 форма 6-зем не є доказом, який підтверджує цільове призначення земельної ділянки, потребує додаткової оцінки суду, оскільки інформація, надана Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаської області, є статистичною, а суд має надати їй оцінку з урахуванням інших, безспірних доказів у справі. Твердження головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що р. Річище належить до малих річок є виключно його безпідставними припущеннями, які необгрунтовані жодними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Інформація Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 02.08.2023 № 991-001-1304/991-083 є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом в розумінні ст.ст. 76-79 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб`єктом.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2023 року відкрито провадження справі.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У засідання прокурор позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.

Михайло-Коцюбинька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області свого представника в судове засідання не забезпечила, надавши клопотання про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує ( а.с.68)

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шокур А.Ю. просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Представник третьої особи Головного управління Держеокадастру у Чернігівській області Бойко Т.М. у судовому засіданні просила відмовити в задоволення позову, посилаючись на обставини, зазначені у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15 січня 2015 року № 25-143/14-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 та передано їй у власність земельну ділянку загальною площею 0,1200 га із кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.( а.с. 29)

На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 28.01.2015 внесено відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 7425584900:06:000:4006 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.( а.с. 27-28).

У листі Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 02 серпня 2023 року № 991-001-1304/991-083 зазначено, що водний об`єкт р. Річище, яка є протокою річки Дніпро, виникла за природних умов у заплаві річки Дніпро, була і продовжує залишатися складовою акваторії Дніпра, який у свою чергу, згідно з Водним кодексом України належить до великих річок, тож прибережна захисна смуга для р. Річище, як складової частини Дніпра має становити 100 м. У період з 2004 до 2017 року русло р. Річище в межах зазначених у листі земельних ділянок суттєво не змінилося. Земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:4006, як на період відведення земельної ділянки так і зараз знаходиться в межах прибережної захисної смуги р. Річище, яка є протокою (рукавом) р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до великих річок та до земель водного фонду. (а.с.31-34)

Відповідно до викопіювання з ортофотоплану станом місцевості на 2009 рік з нанесенням меж земельної ділянки 7425584900:06:000:4006, берегової лінії водних об`єктів та межі 100 метрової прибережної смуги, дана земельна ділянка знаходиться в межах 100 метрової прибережної смуги. ( а.с.135)

Відповідно до повідомлення Державного агентства водних ресурсів України (ДЕРЖВОДАГЕНСТВО) поряд із земельною ділянкою 7425584900:06:000:4006 розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як рукав Річище, що є рукавом річки Дніпро. ( а.с.35-37)

Разом з тим, з порталу Державний водний кадастр за 2021 рік, водний об`єкт Річище, ідентифікується, як річка, клас об`єкту гідрографії мала, площа водозбору 1.0 кв.км. ( а.с.77)

У повідомленні Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації №04-14/2329 від 17.11.2023 зазначено, що за матеріалами інвентаризації водних об`єктів у 2021 році на території Чернігівської області встановлено наявність річки Річище, яка розташована на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району, віднесення водного об`єкта, річки Річище, до класу малих річок, не здійснювалося. Інформація про внесення річки Річище до малих річок, що розміщена на сайті Департаменту, отримана від Деснянського басейного управління водних ресурсів при виконанні повноважень Департаменту по підготовці Екологічного паспорта Чернігівської області. ( а.с.152)

За повідомленням Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 20.11.2023 №02-13/2053, матеріалами інвентаризації водних об`єктів на території Михайло-Коцюбинської селищної територіальної громади у 2021 році підтверджено наявність водного об`єкта річки Річище за межами населеного пункту. В інвентаризаційній таблиці «Інформація щодо річок та струмків та території Михайло-Коцюбинської територіальної громади» зазначено: річка Річище, довжина 12 км, в межах громади 12 км, впадає в Дніпро, суббасейн Верхній Дніпро, водогосподарська ділянка (код) М5.1.1.01. Паспорта даного водного об`єкта в селищній раді немає. ( а.с.182)

Як вбачається з Інформації щодо річок та струмків на території Михайло-Коцюбинської селищної ради, затвердженої рішенням комісії з інвентаризації лісових ресурсів, земель водного фонду та водних об`єктів на території Михайло-Коцюбинської селищної ради (протокол №2 від 12.11.2021), на території селищної ради мається річка Річище, довжина 12 км, в межах громади 12 км, впадає в Дніпро, суббасейн Верхній Дніпро, водогосподарська ділянка. (а.с.183)

Відповідно до протоколу №2 від 12.11.2021, на засіданні комісії з інвентаризації водних об"єктів було затверджено форму 1 " Інформація щодо площинних водних об"єктів (озера, ставки, водосховища, водойми) на території Михайло-Коцюбинської селищної ради, до якої внесено 25 водних об"єктів, та форму 2 «Інформація щодо річок та струмків на території Михайло-Коцюбинської селищної ради». При заповненні зазначених форм використовувалася інформація Деснянського басейного управління водних ресурів, інформація з карт Google, Публічної кадастрової карти України, геопорталу "Водні ресурси України, та надані Держводагенством "Рекомендації щодо проведення інвентаризації водних об"єктів та внесення інформації до форм". Слід також зазначити, що серед членів комісії з інвентаризації водних об"єктів був присутній представник Деснянського басейного управління водних ресурсів. (а.с.184-186)

Деснянське басейнове управління водних ресурсів у листі № 1049/3-1/ДС/25-23 від 20.11.2023 повідомило, що відповідно доінвентаризаційної відомості«Інформація щодорічок таструмків натериторії Михайло-Коцюбинськоїтериторіальної громади»,затвердженої комісієюз інвентаризаціїлісових ресурсів,земель водногофонду таводних об`єктівна територіїМихайло-Коцюбинськоїселищної ради(створеноїрішенням виконкому№ 415від 20.10.2021),на територіїЧернігівської областіпротікає лінійнийводний об`єкт:тип об`єктагідрографії -річка,назва річки/струмка-Річище. Занесення до інвентаризаційних відомостей інформації щодо класу річки («мала/середня/велика річка») структурою форми не передбачалось. Класифікація водних об`єктів проводиться відповідно до Водного кодексу України. Зокрема, класифікація річок відбувається за статтею 79 Водного кодексу України відповідно до площі водозбору. Паспорт водного об`єкту з назвою «Річище» та інформація щодо його наявності в Деснянському БУВР відсутні. ( а.с.160-162)

В матеріалах справи мається також копія таблиці «Характеристика річок», наданої Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів на лист Департменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадмінстарції, згідно якої, Річище мала річка (а.с.180-181).

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до пункту «є» частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду.

Згідно зі статтею 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

За правилами пункту «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України.

Частина друга статті 59 ЗК України передбачає можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).

Інших випадків, за яких можна набути право приватної власності на земельні ділянки водного фонду, чинним законодавством не передбачено.

Згідно з частиною першою статті 60 ЗК України та частиною першою статті 88 ВК України земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Відповідно до частини другої статті 88 ВК України, пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 га 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 м.

З урахуванням підстав та предмета позову доказуванню прокурором підлягає обставина віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду та її розташування в межах прибережної захисної смуги водойми Річище.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження своєї позиції прокурор посилається на лист Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського №991-001-1304/991-083 від 02.08.2023, за змістом якого водний об"єкт р. Річище є рукавом Дніпра. Висновок Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського не можна вважати обґрунтованим тому, що матеріали справи містять докази які спростовують факти викладені в листі № 991-001-1304/991-083 від 02.08.2023.

До того ж, у постанові Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 372/1290/19 (провадження № 61-8369св22) також зазначено, що «лист Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського № 17-08/60 від 11 січня 2019 року, на який посилався прокурор та за змістом якого водойма Козинка є рукавом Дніпра, виданий структурним підрозділом Державної служби з надзвичайних ситуацій, до компетенції якої не віднесено визначення розміру прибережних захисних смуг або класифікації річок».

Також на підтвердження своєї позиції прокурор посилається на лист Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23, з доданою до нього інформацією з порталу Державний водний кадастр, в якому зазначено, що водний об`єкт Річище є рукавом річки Дніпро. Разом з тим, відповідно до інформацією з порталу Державний водний кадастр за 2021 рік, наданої третьою особою по справі, річка Річище належить до малих річок.

Отже, згідно відомостей Держводагенства один і той самий водний об`єкт "Річище" в різні періоди часу класифіковано по-різному (у 2021 році - як мала річка, у 2023 - як рукав річки Дніпро). До якого класу об`єктів належав водний об`єкт "Річище" станом на момент виникнення спірних правовідносин (2015 рік) лист Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 такої інформації не містить.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що лист Держводагенства від 04.08.2023 №3827/5/5/11-23 не містить інформації щодо предмету доказування у даній справі, а тому не може вважатися належним підтвердженням факту наявності порушення вимог Земельного та Водного законодавства України при передачі спірної земельної ділянки у власність.

Як вбачається з наданої інформації Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів№ 1049/3-1/ДС/25-23 від 20.11.2023, Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області від 20.11.2023 №02-13/2053, Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації №04-14/2329 від 17.11.2023, на території Михайло-Коцюбинськоїтериторіальної громадипротікає лінійнийводний об`єкт:тип об`єктагідрографії -річка, назварічки/струмка-Річище, впадає в Дніпро, суббасейн Верхній Дніпро.

Щодо класифікації даного водного об`єкту Деснянське басейнове управління водних ресурсів повідомило, що класифікація водних об`єктів відбувається за статтею 79 Водного кодексу України відповідно до площі водозбору. ( а.с.161)

Згідно ст.79 Водного кодексу України, залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі. До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. квадратних кілометрів. До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. квадратних кілометрів. До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадратних кілометрів.

Відповідно до наданих суду відомостей з порталу Державний водний кадастр (а.с.37,77), площа водозбору водного об"єкту Річище 1.0 кв.км., а отже, відповідно до ст. 79 ВК України, річка Річище належить до категорії малих річок, для яких ширина прибережної захисної смуги повинна становити 25 м.

Суд вважає за необхідне віднести надану Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, Михайло-Коцюбинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області інформацію до числа достовірних, адже вони видані компетентними органами з врахуванням даних встановлених за матеріалами інвентаризації водних об"єктів у 2021 році.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів які б спростовували вказані листи компетентних органів, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельну ділянку відведено з порушенням порядку передачі земель у приватну власність, не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду і знаходиться у межах 25-метрової прибережної смуги річки Річище, а тому обґрунтованих підстав для втручання у мирне володіння майном та задоволення позовних вимог немає.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до відповідачів у спорі, які заявляють про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що суд відмовив в задоволенні позову по суті підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд не вбачає.

До того ж, у п.74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17 зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Так як у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українизалишаються саме за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 15, 16, 29, 391 ЦК України, ст.19, 58, 59, 60, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 79, 88 Водного кодексу України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовузаступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовити.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Чернігівська обласна прокуратура (ЄДРПОУ 02910114, адреса місцезнаходження: вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів) в інтересах держави в особіМихайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області ( ЄДРПОУ 04412509, адреса місцезнаходження : вул. Шевченка, 50, смт Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа : Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ЄДРПОУ 39764881, адреса місцезнаходження : вул. П`ятницька, 11-а, м. Чернігів.

Повний текстрішення судувиготовлено 19 березня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С.П.Меженнікова