ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6820/22 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (повний текст складено 05 грудня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки №35 від 04.02.2022, складеному Корюківським районним відділом ГУ ДСНС України у Чернігівській області та зобов`язати відповідача усунути порушення, шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №93515.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що чинне законодавство не передбачає права прокурора на звернення до суду з позовними вимогами про усунення порушень, встановлених органами ДСНС України за результатами перевірки суб`єкта господарювання, при цьому, ГУ ДСНС України у Чернігівській області не вчиняло бездіяльності, яка б надала Керівнику Корюківської окружної прокуратури повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ГУ ДСНС України у Чернігівській області не вчиняло дій з метою зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення у стан готовності укриття цивільного захисту, що створило підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Корюківським районним відділом ГУ ДСНС України у Чернігівській області у період із 31.01.2022 по 04.02.2022 проведено планову перевірку ТОВ «Олімп». щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема території, будівлі та споруд, за результатами якої виявлено ряд порушень, у тому числі, щодо утримання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №93515, що відображено в акті від 04.02.2022 №35 (а.с.60-71).
Згідно з актом оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №93515 від 04.02.2022, укриття оцінюється як не готове до використання за призначенням (а.с.74-79)
З метою усунення виявлених під час перевірки порушень, Корюківським районним відділом ГУ ДСНС України у Чернігівській області внесено припис від 04.02.2022 № 23, в якому, зокрема, вимагалось, в термін до 08.04.2022 привести захисну споруду ТОВ «Олімп» у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018 (а.с.55-59).
У всіх вказаних документах (актах та приписі) наведені письмові пояснення уповноваженої особи ТОВ «Олімп», за якими споруда цивільного захисту на балансі ТОВ «Олімп» не перебуває.
На запит керівника Корюківської окружної прокуратури від 22.08.2022 №1898Вих-22 щодо виконання вимог чи оскарження ТОВ «Олімп» припису від 04.02.2022 №23, а також намірів стосовно звернення до суду із відповідним позовом, листом від 25.08.2022 №17-20/1053 Корюківський РВ ГУ ДСНС України в Чернігівській області повідомив, що у володінні (користуванні) ТОВ «Олімп» перебуває захисна споруда цивільного захисту за адресою вул. Чернігівський шлях, 5, м. Мена Чернігівської області. Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки №23 від 04.02.2022 не оскаржувався та інформація про його виконання не надходила. Планові та позапланові перевірки у 2022 році не проводилися відповідно до вимог Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (а.с.54).
Вважаючи, що наявні підстави для представництва інтересів держави в суді, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, а невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №93515 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до ч.3-5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Положеннями ч.1, 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Окремими абзацами ч.4 ст.23 наведеного Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
З урахуванням наведених нормативних положень можна зробити висновок, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а виключно у випадках, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
Конституція України та ординарні закони не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У даній справі як позовні вимоги, так і підстави подання позову мотивовано відсутністю у державного органу ДСНС права на звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача привести захисну споруду у готовий до використання стан.
Колегія суддів зазначає, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16.
У свою чергу, відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про зобов`язання привести захисну споруду у готовий до використання стан не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором.
При цьому, на підставі п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
За результатами правового аналізу повноважень органів Державної служби з надзвичайних ситуацій установлено, що на підставі статей 67 та 68 КЦЗ України саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.
Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.
Застосування заходів реагування, визначених статтями 67, 68 КЦЗ України, є установленим законом способом спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.
Предметом даного позову є визнання незаконною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки №35 від 04.02.2022, складеному Корюківським районним відділом ГУ ДСНС України у Чернігівській області та зобов`язання відповідача усунути порушення, шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №93515.
Відповідно, визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його вжити заходи, направлені на усунення порушень шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №93515, є фактично спонуканням відповідача усунути порушення протипожежної безпеки в діяльності підприємства, що зафіксовані в акті перевірки №35 від 04.02.2022.
Проте, законодавством чітко регламентовано порядок забезпечення виконання вимог органів ДСНС про усунення порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки саме шляхом звернення органів ДСНС до суду з предметом позову, визначеним статтями 67, 68 КЦЗ України, а не шляхом покладення обов`язку вжити заходи, направлені на усунення порушень згідно з винесеним приписом №23 від 04.02.2022.
Водночас, прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що останній звертався до органів ДСНС з вимогою подання вказаним органом адміністративного позову до суду про застосування заходів реагування до ТОВ "Олімп", що у свою чергу вказує на відсутність правових підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Також, позивачем не надано суду і доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до відповідача для усунення виявлених порушень.
При цьому, непроведення ГУ ДСНС України у Чернігівській області у 2022 році заходів з метою перевірки виконання відповідачем вимог припису №23 від 04.02.2022, в тому числі в частині забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №93515 зумовлені законодавчо встановленими заборонами відповідно до вимог Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
За таких умов неможливо стверджувати про наявність з боку органів ДСНС неналежного виконання своїх повноважень, що могло б надати прокурору право на звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.
З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 у справі №320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 у справі № 804/4728/18, від 30.07.2019 у справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 у справі №804/4458/18, від 27.04.2020 у справі №826/10807/16, від 20.05.2020 у справі №580/17/20, від 20.01.2021 у справі № 0440/6990/18, від 11.02.2021 у справі № 0440/6931/18, від 29.09.2022 у справі № 0440/6619/18.
Згідно з частинами 1, 3 ст.5 КАС України право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави також може мати наслідком відмову у задоволенні позову, якщо до відкриття провадження у справі суд не застосував положення п.7 ч.4 ст.169 КАС України щодо повернення такої позовної заяви.
Аналогічні правові позиції, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 у справі №№320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 24.09.2019 у справі №320/903/19, від 26.03.2023 у справі №520/11697/21 та від 20.09.2023 у справі №0440/6620/18, які підлягають врахуванню при розгляді спірних правовідносин.
З наявного листа Корюківський РВ ГУ ДСНС України в Чернігівській області від 25.08.2022 №17-20/1053 не вбачається, що відповідний орган ДСНС не має намірів звертатися з позовом з означеного питання у зв`язку з відсутністю на те повноважень, можливості чи законодавчих заборон.
Натомість законодавством чітко регламентовано порядок забезпечення виконання вимог органів ДСНС про усунення порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки саме шляхом звернення органів ДСНС до суду з предметом позову, визначеним статтями 67, 68 КЦЗ України.
Отже, ГУ ДСНС України в Чернігівській області не позбавлено можливості скористатись повноваженнями, передбаченими Кодексом цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а прокурор не може підміняти орган державної влади та уповноважених осіб, які володіють спеціальними знаннями у сфері пожежної та техногенної безпеки, що можуть створювати безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей, в частині вирішення питання щодо звернення до суду з даними категоріями позовів.
Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій.
Крім того, в силу положень КЦЗ України припис належить до переліку обов`язкових до виконання документів та його невиконання має наслідком передбачену законодавством відповідальність.
При цьому, ухвалення судового рішення (яке є обов`язкове до виконання в силу ст.129-1 Конституції України) з метою спонукання особи виконати обов`язковий до виконання припис не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст.2 КАС України.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для звернення до суду з даним позовом, та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки №35 від 04.02.2022, складеному Корюківським районним відділом ГУ ДСНС України у Чернігівській області та зобов`язання відповідача усунути порушення, шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №93515.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.243, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 19 березня 2024 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2024 |
Оприлюднено | 21.03.2024 |
Номер документу | 117766111 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні