Ухвала

від 01.07.2024 по справі 620/6820/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2024 року

м. Київ

справа №620/6820/22

адміністративне провадження №К/990/22530/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №620/6820/22 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», у якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача, що полягає у невжитті ним заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, указаних в акті перевірки Корюківського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 04 лютого 2022 року №35;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп» усунути порушення, шляхом приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту НОМЕР_1.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», що полягає у невжитті заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних у акті перевірки від 04 лютого 2022 року №35, складеному Корюківським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп» усунути порушення шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту НОМЕР_1.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 30 квітня 2024 року, 24 травня 2024 року та від 04 червня 2024 року касаційні скарги повернуто особі, які її подала.

11 червня 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури.

У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувану постанову від 19 березня 2024 року скаржником отримано у підсистемі «Електронний суд» 19 березня 2024 року. Первісну касаційну скаргу подано 17 квітня 2024 року, у визначений законом строк. Однак ухвалою від 30 квітня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, у зв`язку з ненаданням відповідних підтверджуючих документів посади підписанта касаційної скарги - ОСОБА_1 . Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року. Також повторно подано касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року у зв`язку із недоведеність підстав касаційного оскарження.

Повторно касаційна скарга подана 11 червня 2024 року.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).

З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без зволікань та у розумний строк.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.

Щодо посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду щодо правомірності звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій до суб`єктів господарювання, на балансі яких перебувають захисні споруди, з позовними вимогами, що спрямовані насамперед на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я, у разі військової агресії, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 820/4717/16, та постановах Верховного Суду у постановах від 25.07.2019 року у справі № 820/5164/15, від 09.08.2019 року у справі № 520/2796/19.

Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо недопустимості обмеження центральних органів виконавчої влади у виборі способів захисту інтересів держави з метою реалізації своїх повноважень, викладені у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 року у справі № 912/9/20.

Крім того, у тексті касаційної скарги міститься посилання скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, від 30.01.2019 року у справі № 810/2793/17, від 30.01.2019 року у справі № 826/2793/18, від 06.02.2019 року у справі № 810/3046/17, від 13.02.2019 року у справі № 810/2763/17, від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 09.10.2012 року у справі №21-177а12, від 18.07.2018 року у справі № 820/1382/17, від 03.10.2018 року у справі № 826/12192/16, від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17, від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18, від 15.10.2019 року у справі № 904/2820/18, 24.10.2019 року у справі № 810/3165/18, від 03.12.2019 року у справі № 810/3164/18, від 13.12.2019 року у справі № 810/3160/18, від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, від 11.02.2021 року у справі № 911/1530/19, від 03.03.2021 року у справі № 913/175/20, від 02.06.2021 у справі № 904/48/20, від 28.07.2023 року у справі № 640/13456/20, від 08.05.2024 року у справі № 240/17530/23.

Так є безпідставним посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 09.10.2012 року у справі №21-177а12, оскільки згідно пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження є застосування судом норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.

Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Проаналізувавши доводи скаржника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у силу положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не зазначено норму права, яка застосована судом без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.

Також у касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону № 2655, який набрав чинності 29.10.2022 року, у поєднанні зі статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту.

При цьому, скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Поновити Заступнику керівника Чернігівської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №620/6820/22.

Витребувати із Чернігівського окружного адміністративного суду справу №620/6820/22.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. А. Губська