Ухвала

від 19.03.2024 по справі 380/15567/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15567/23 пров. № А/857/22551/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Онишкевича Т. В. Сеника Р. П.

розглянувши питання про витребування доказів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 380/15567/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Військова частина НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А НО В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, Міністерства оборони України в особі Комісії контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі також МОУ в особі Комісії, відповідач 2). Так, згідно вимог позовної заяви, позивач просив:

- визнати протиправними бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова щодо не підготовки документів для виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових та не подання клопотання до виконавчого комітету Львівської міської ради, з необхідними документами для виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових;

- зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, прийняти рішення щодо погодження ОСОБА_1 , який перебуває на обліку у Львівському гарнізоні та членам його сім`ї у наданні постійного житла, квартири АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова подати до Львівської міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 43,2 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України та має військову вислугу більше 20 років. Зазначає, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , позивач разом з сім`єю отримав службове житло, - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 43,2 кв.м. У вказану квартиру позивач оселився на підставі службового ордера серії №0000753 від 27.04.2018, виданого виконавчим Комітетом Львівської міської ради, згідно з наказом директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №219 від 19.04.2018, у зв`язку з проходженням військової служби.

В подальшому, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо виключення вказаної квартири з числа службового житла, за результатом розгляду якого житловою комісією Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 43,2 кв.м., що підтверджується Протоколом Житлової комісії військової частини від 20.09.2022 №153. Дане рішення затверджене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.09.2022 №24.

Позивач також зазначає про те, що після прийняття військовою частиною відповідного рішення, він звернувся до КЕВ м. Львова зі заявою щодо виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 , проте, станом на дату подання позову не отримав жодної відповіді. Вважає, що бездіяльність КЕВ м. Львова та Міністерства оборони, в особі Комісії контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, не узгоджується з чинним законодавством, а тому звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати його та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 380/15567/23 та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом встановлено, що постановляючи судове рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зокрема встановив, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова листом від 04.07.2023 №575/2865 по суті звернення позивача, зареєстрованого 14.06.2023 повідомив ОСОБА_1 , що протокол житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 №153, який оголошений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.09.2022 №604 та облікова справа ОСОБА_1 , на які він посилається у зверненні, до КЕВ м. Львова не надходили, у зв`язку з чим КЕВ м. Львова немає змоги вчиняти жодних дій, визначених Інструкцією щодо виключення квартири з числа службових.

Також суд першої інстанції врахував, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на виконання абзацу 3 п. 3 Розділу VII Інструкції №380 Військовою частиною НОМЕР_1 направлялося до КЕВ м. Львова вказаний вище протокол житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 №153, витяг з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.09.2022 №604 та облікова справу ОСОБА_1 .

Разом з тим, у ході розгляду справи в апеляційній інстанції, третьою особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - військовою частиною НОМЕР_1 до суду скеровано додаткові пояснення у справі, у яких військова частина зазначає про те, що в листопаді 2022 представником житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на виконання абзацу 3 п. 3 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міноборони 31.07.2018 №380, з метою реалізації соціальних гарантій пов`язаних з забезпеченням житлом апелянта та його сім`ї було наручно доставлено до КЕВ м. Львова протокол житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2022 №153, витяг з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.09.2022 №604 та облікова справа ОСОБА_1 , проте представниками Житлової групи КЕВ м. Львова посилаючись на окреме рішення заступника Міністерства оборони України №2551/з/5 від 04.11.2022 було не прийнято вказані документи.

Також доданими до пояснень документами підтверджується, що 15.11.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 засобами СЕДО та 04.12.2023 наручно з супровідним листом доставлено документи ОСОБА_1 до КЕВ м. Львова - протокол житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2022 №153, витяг з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.09.2022 №604 та перший примірник облікової справи ОСОБА_1 , та забезпечено проставлення відповідної відмітки на супровідному листі.

Відтак, у ході розгляду справи судовою колегією було з`ясовано, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова необхідно надати суду відомості:

які дії вчинено КЕВ м. Львова за наслідками поданих Військовою частиною НОМЕР_1 засобами СЕДО та наручно з супровідним листом документів, а вразі прийняття будь-якого рішення, надати належним чином засвідчену копію такого рішення.

Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У свою чергу, за правилами ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова надати запитувану інформацію.

Згідно частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів, суд постановляє ухвалу.

Слід також зазначити про те, що, що відповідно до частини 8 статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є, зокрема, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

Крім того, відповідно до ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Як вже було підкреслено вище, згідно ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Протягом визначеного ст. 309 КАС України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне, попри те, що визначений ст. 309 КАС України шістдесятиденний строк спливає, слід продовжити строк розгляду апеляційної скарги та призначити його поза межами визначеного ст. 309 КАС України, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об`єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також забезпечення вжиття дій, необхідних для з`ясування всіх обставин у даній справі.

Керуючись ст. ст. 9, 73, 77, 80, 308, 309, 311, 321, 325 КАС України, cуд, -

У Х В А Л И В:

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова надати інформацію які дії вчинено КЕВ м. Львова за наслідками поданих Військовою частиною НОМЕР_1 засобами СЕДО та наручно з супровідним листом документів, а вразі прийняття будь-якого рішення, надати належним чином засвідчену копію такого рішення.

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова надати витребувані судом докази протягом п`яти днів з дня вручення ухвали, шляхом направлення їх на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду: вул. Саксаганського. 13, м. Львів, 79005, безпосередньої подачі їх до канцелярії суду або/чи скерування таких через кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».

Роз`яснити Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова, що відповідно до ч. 7 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова, що відповідно до ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені статтями 148-149 КАС України.

Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник