Постанова

від 20.03.2024 по справі 471/236/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/236/24

Провадження № 1-кс/467/57/24

У Х В А Л А

20.03.2024 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 про самовідвід

В С Т А Н О В И В:

Суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід, посилаючись на те, що протоколом автоматизованого розподілу справи їй, як слідчому судді, передано клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю у кримінальному провадженні №12022153170000015, внесеному до ЄРДР 02 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України. Мотивуючи заяву тим, що у клопотанні дізнавачем ставиться питання щодо отримання тимчасового доступу до документів - звітів ФОП ОСОБА_4 , з яким вона має дружні відносини, задля усунення сумнів в учасників процесу у неупередженості та об`єктивності слідчого судді, прохала відвести її від розгляду вказаного клопотання.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12 березня 2024 року заяву про самовідвід направлено на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно ч. 1ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б, виходячи з розумної оцінки ситуації, якимось чином вплинути на хід цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи щодо певної особи чи питання (п. 2.4).

У § 125-127 рішення Європейського суду з прав людини від 06 жовтня 2011 року в справі «Агрокомплекс проти України», заява № 23465/03 суд повторює, що для визначення того, чи можна вважати суд «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6, слід звернути увагу, inter alia, на спосіб призначення його членів і строки їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи існують ознаки незалежності такого органу (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Фіндлей проти Сполученого Королівства» (Findlay v. the United Kingdom), від 25 лютого 1997 року, п. 73, Reports 1997-1).

Щодо питання «безсторонності» у розумінні пункту 1 статті 6, в усталеній практиці Суду чітко визначено, що стосовно цієї вимоги існують два критерії: суб`єктивний і об`єктивний. Передусім, суд має бути безстороннім з суб`єктивної точки зору, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-яку особисту прихильність або упередженість чи зацікавленість. Якщо немає доказів протилежного, діє презумпція особистої безсторонності. По-друге, суд має також бути безстороннім з об`єктивної точки зору - тобто, забезпечувати достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву з цього приводу (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Кіїскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland), заява № 26323/95, ECHR 1999-V (витяги)). Зокрема, при застосуванні об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існують, окрім поведінки самих суддів, безсумнівні факти, що можуть служити підставою для сумніву в їхній безсторонності (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. The yiherlands) [ВП], заяви № 39343/98 та інші, п. 191, ECHR 2003-VI).

При вирішенні питання щодо наявності у певній справі обґрунтованих підстав для сумніву у дотриманні цих вимог, позиція відповідної особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можна вважати такий сумнів об`єктивно обґрунтованим (див. зазначене рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands), n. 194).

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013). При цьому, здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що «…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі «Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності.

Аналізуючи зазначені вимоги закону, суддя приходить до переконання, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Враховуючи, що слідчий суддя ОСОБА_3 має дружні відносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , до документів якого дізнавач прохає надати доступ під час проведення дізнання по кримінальному провадженню № 12022153170000015, внесеному до ЄРДР 02 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, суддя вважає, що подальший розгляд клопотання слідчим суддею ОСОБА_3 буде викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості суду, внаслідок чого буде порушено право особи очікувати від держави справедливий суд.

За такого, обставини, які були вказані суддею ОСОБА_3 з огляду на положення п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України, є такими, що виключають її участь в розгляді даного кримінального провадження з метою дотримання права особи на справедливий суд, а тому заява про самовідвід судді є об`єктивно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 372 КПК України

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 про самовідвід.

Відвести суддю Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 від розгляду клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю у кримінальному провадженні № 12022153170000015 (справа № 471/236/24, провадження № 1-кп/471/90/24).

Суддя ОСОБА_1