Рішення

від 20.03.2024 по справі 705/3413/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3413/20

2/705/196/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді Годік Л.С.

секретар Давидяк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Легедзине», ОСОБА_2 , третя особа: Дмитрушківська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Легедзине», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право власності в порядку спадкування. Третьою особою вказано Танську сільську раду Уманського району Черкаської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , 1951 року народження, і після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка з кадастровим номером 7124388300:02:000:0939, площею 6,6166га, що розташована в адміністративних межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на вказану земельну ділянку належало йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку. На момент його смерті вони спільно проживали однією сім`єю та перебували у зареєстрованому шлюбі, тому відповідно до положень ч. 3. ст. 1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті. У зв`язку з тим, що її чоловік мав тяжкі хвороби та потребував спеціального лікування, він звертався до керівника ТОВ «АФ «Легедзино» ОСОБА_2 з проханням допомогти коштами на лікування та позичав у нього кошти, а саме: у 2017 році він отримав кошти в сумі 21000 грн., домовившись при цьому про те, що кошти були отримані в рахунок плати за оренду землі за 2015-2017 роки, а в подальшому вони укладуть відповідний договір оренди земельної ділянки з відповідачем ОСОБА_2 чи його підприємством, та більше ніяких коштів її чоловік від відповідача ОСОБА_2 не отримував. Після смерті чоловіка з`ясувалося, що наявний заповіт, складений від його імені, яким він заповів ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7124388300:02:000:0939, площею 6,6166га, що розташована в адміністративних межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської обласної з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У вказаному заповіті містяться неточності, оскільки зазначено, що він складений «тертього» числа вересня місяця дві тисячі тринадцятого року», а також, в його тексті зазначено, що ОСОБА_3 заповів належну йому земельну ділянку, право власності на яку підтверджується Державним актом на право приватної власності серії І-ЧР №011874, виданого не «Танською» сільською радою, а «Ганською» сільською радою Уманського району Черкаської області. На підставі вказаного заповіту відповідач ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про право на спадщину на ѕ частини вказаної земельної ділянки. Також, було виявлено, що ОСОБА_2 зареєстрував Договір оренди земельної ділянки, укладений від імені її чоловіка з ТОВ «Агрогфірма «Легедзине» строком на 49 років з правом пролонгації договору, датований 02.01.2015. Позивач зазначає, що всі дії, пов`язані із майном її чоловіка, в тому числі щодо належної йому земельної ділянки, між ними обговорювалися і не було наміру передавати її в таку довгострокову оренду будь кому. Її чоловік самостійно не міг нічого укласти, адже він не мав можливості пересуватися, оскільки в силу важкої хвороби в нього було ампутовано обидві ноги. Крім того, після смерті її чоловіка, до неї приходили невідомі їй люди та вимагали відмовитися від спадкового майна, а саме згаданої земельної ділянки, проте, від таких вимог вона відмовилася. Вважає, що її відмова і зпровокувала послідуюче фальщування посадовими особами «Агрофірма «Легедзине» договору оренди земельної ділянки взагалі та на такий значний строк. Тому, позовні вимоги про визнання недійсним заповіту та свідоцтва тісно пов`язані з вимогою про недійсність договору оренди, що зфальщований від імені її чоловіка «заднім числом». Також, в ході оформлення права на спадщину виявилось, що в будинку відсутні всі оригінали правовстановлюючих документів в тому числі Державний акт на землю, та звернувшись до адвоката та зробивши відповідний витяг, виявилось, що державним нотаріусом Шалденко Ларисою Василівною вже було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 357 від 04.06.2018 на ім`я ОСОБА_2 , тому, у 2019 році вона вимушена була оформити також спадщину в того нотаріуса, що оформляв спадщину чоловіка по даному фіктивному заповіту, адже побоювалась, що і її частку заберуть особи, що пов`язані з ОСОБА_2 . Крім того, з`ясувалося, що заповіт від імені її чоловіка був посвідчений секретарем сільської ради в день, коли він перебував на лікуванні та не знаходився в с. Танське, не ходив та не міг фізично ходити до сільради з метою складення заповіту. Оскільки, секретар сільської ради, який вказаний в заповіті, що його посвідчував, знаходиться на 2-му поверсі сільради, а чоловік не мав кінцівок ніг та не міг туди дійти, тому вона вважає цей заповіт зфальшованим. Позивач впевнена, що її чоловік не складав існуючий заповіт, не підписував договору оренди земельної ділянки, тому неправомірними діями відповідних осіб порушені її спадкові права і за їх захистом вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.

За вх. № 24365 від 19.11.2020 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він позовні вимоги щодо визнання заповіту недійним не визнає та заперечує проти їх задоволення, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки 03.09.2013 ОСОБА_3 зробив розпорядження на випадок свої смерті та склав заповіт, яким заповів ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7124388300:02:000:0939, площею 6,6166га, що розташована в адміністративних межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської обласної з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_3 , з урахуванням наявного заповіту, він прийняв спадщину з дотриманням вимог чинного законодавства, адже, на день відкриття спадщини заповіт скасований не був. Всі припущення позивача, про те, що складення заповіту не відповідало дійсній волі заповідача, є видуманими, безпідставними та необґрунтованими, адже він був складений відповідно до норм ЦК України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За вх. № 24365 від 19.11.2020 від директора ТОВ «Агрофірма «Легедзене» Кисіля А.І. надійшов відзив на позовну заяву стосовно укладеного Договору оренди земельної ділянки, з якого вбачається, що він позовні вимоги не визнає та також заперечує проти їх задоволення, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Легедзене» 02.01.2015 був укладений договір оренди землі б/н щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124388300:02:000:0939, площею 6,6166га, що розташована в адміністративних межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської обласної з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років. За умовами вказаного договору орендодавець отримав орендну плату за землю за 2015-2018 роки в сумі 21000 грн., що визнається позивачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 орендодавець ОСОБА_3 помер, а 04.06.2018 право власності на вказану земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом перейшло до спадкодавця ОСОБА_2 , при цьому, претензій щодо невиплати орендної плати не надходило. Вказаний договір укладений та зареєстрований відповідно до чинного законодавства, в тому числі Земельного Кодексу України та Цивільного Кодексу України, тому у задоволені таких позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою суду від 09.02.2023 у вказаній справі замінено третю особу з Танської сільської ради Уманського району Черкаської області на Дмитрушківську сільську раду Уманського району Черкаської області.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Від представника відповідача адвоката Синєгуба Р.П. надійшла заява, в якій він заперечує проти задоволення позовних вимог, при ухвалені рішення просить врахувати позицію відповідача, викладену у поданих відзивах на позовну заяву та справу розглядати у його відсутність та відсутність відповідача ОСОБА_2 .

Від представника третьої особи Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Шевчук Т. надійшов лист, відповідно до якого вона просить справу розглядати у відсутність представника сільської ради та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відповідностідо ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправу вмежах заявленихвимог напідставі представленихдоказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ставить під сумнів волевиявлення її чоловіка ОСОБА_3 при складанні заповіту 03.09.2013, яким він заповів ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7124388300:02:000:0939, площею 6,6166га, що розташована в адміністративних межах Танської сільської ради Уманського району Черкаської обласної з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва., який був посвідчений секретарем Танської сільської ради Уманського району Черкаської області, посилаючись на його хворобливий стан здоров`я та фізичну неможливість особисто вчиняти такі дії, при цьому не надає жодного документального підтвердження фізичного, морального та психічного стану її чоловіка, на день складання заповіту, щоб могло поставити під сумнів дійсність цього заповіту.

Також, із позовної заяви вбачається, що позивач стверджує про підроблення Договору оренди землі б/н від 02.01.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Легедзене», зазначаючи, що підпис орендодавця ОСОБА_3 , який в ньому міститься, йому не належить, а зроблений він іншою особою, при тому «заднім числом». Проте, позивачем не надано жодних доказів, які б стали підставами для розгляду питання щодо визнання недійсним Договору оренди землі, чи укладення його з порушенням чинного законодавства. Починаючи з дня відкриття провадження у даній справі, позивачем не було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, з метою встановлення належності чи не належності підпису в Договорі оренди землі орендодавцю ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Доказиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показання свідків.

Відповідно до статей 77 - 80ЦПК Українидокази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Положеннямистатті 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертоюстатті 10ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинствасуду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивачем не надано необхідних доказів щодо порушення її законних прав зазначеними відповідачами, позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивач не довела тих обставин, на які вона посилається в своїй позовній заяві, а саме не довела факту порушення її законних прав та інтересів відповідачем ОСОБА_2 , тому позов не підлягає задоволенню.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.2,4,12,13,76,81,83,84,258-259,264,265,273,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Легедзине», ОСОБА_2 , третя особа: Дмитрушківська сільська рада Уманського району Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право власності в порядку спадкування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Головуючий суддяЛеся Сергіївна Годік