Ухвала

від 19.03.2024 по справі 911/3323/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"19" березня 2024 р. Справа№ 911/3323/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи 18.03.2024:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від ДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023

у справі №911/3323/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

на бездіяльність державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Дніпро), правонаступником якого є Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" (відповідач - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСВІТ" (відповідач - 2)

про стягнення 8 763,32 грн,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3323/14 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" № 06-1/09 від 06.09.2021 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: присуджено до стягнення з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" 3 385,00 грн витрат на правничу допомогу.

Постановою від 20.09.2023 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3323/14.

Постановою Верховного Суду від 30.11.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" задоволено частково. Скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 911/3323/14, а справу № 911/3323/14 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), правонаступником якого є Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3323/14 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3323/14 залишено без змін.

13.02.2024 на адресу суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У даній заяві позивач просив суд прийняти до розгляду заяву ТОВ "Компанія "НОТАПС" про покладення на Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції; заяву ТОВ "Компанія "НОТАПС" про покладення на Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції, задовольнити; стягнути із Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, 6; код ЄДРПОУ 45028225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, корпус 5, офіс 526, код ЄДРПОУ 38964292) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок згідно договору №06-06-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06 червня 2023 року; розгляд заяви про покладення на Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в суді апеляційної інстанції, здійснити по суті за відсутності представника ТОВ "Компанія "НОТАПС".

В додатках до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні документи:

- оригінал доказу відправлення даної заяви та доданих документів до ТОВ "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП";

- оригінал доказу відправлення даної заяви та доданих документів до ТОВ "ЕКОСВІТ";

- оригінал доказу відправлення даної заяви та доданих документів до Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса);

- спеціальний витяг із ЄДРПОУ (роздруківка із офіційного веб-сайту ОПЕНДАТАБОТ) про відомості у ЄДРПОУ щодо Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса);

- копія договору №06-06-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06 червня 2023 року із актом приймання-передачі документів;

- копія акту від 12 лютого 2024 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) відповідно до договору №06-06-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06 червня 2023 року;

- оригінал довіреності б/н від 12.04.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/3323/14 призначено до розгляду на 28.02.2024 о 09-50 год.

27.02.2024 на адресу суду від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли заперечення, у яких державний виконавець просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про покладення судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В. у відпустці, судове засідання призначене на 28.02.2024 о 09-50 год не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 розгляд справи призначено на 18.03.2024. Учасники справи 18.03.2024 не з`явились, про дату судового засідання повідомлялись.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3323/14 суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 ГПК України в числі питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, зазначено розподіл між сторонами судових витрат.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зокрема, відповідно до положень частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наведені вище норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Аналіз частини четвертої статті 129 ГПК України дає підстави зробити висновок, що питання про стягнення / визначення / розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони, на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Водночас склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у вирішенні заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим положення статей 124, 126, 129 ГПК України в сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву, суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.

Зокрема, пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз положень частин третьої - четвертої статті 244 ГПК України дає підстави дійти висновку, що у разі якщо при ухваленні судового рішення за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті) не було вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою сторони в тому самому складі ухвалити додаткове судове рішення. Заява сторони про ухвалення додаткового рішення має бути розглянута протягом десяти днів із дня надходження.

У разі якщо така заява підлягає задоволенню, суд ухвалює додаткове рішення (постанову). У випадку якщо суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення та вона не підлягає задоволенню, то суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.

Відповідно до частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 232 ГПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина четверта статті 232 ГПК України).

У силу положень частини п`ятої статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Так, предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" № 06-1/09 від 06.09.2021 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: присуджено до стягнення з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" 3 385,00 грн витрат на правничу допомогу. Отже, по своїй суті рішення суду першої інстанції є додатковим рішення, яким вирішувалось питання про стягнення витрат на правничу допомогу, тобто вирішення спору у даному випадку не відбулося.

Разом з тим норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (висновок, викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21).

Так, у вирішенні питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування судових витрат ТОВ «Компанія «НОТАПС», понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд виходить з такого.

Як вже було зазначено вище, положення статті 129 ГПК України визначають порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.

Колегія суддів у цьому контексті звертає увагу, що загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ ГПК України. Зокрема, у статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим положення частини третьої статті 233 ГПК України визначають, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Отже, положеннями статті 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15 та в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20).

Крім того, зміст статей 221 і 244 ГПК України також свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема, про судові витрати саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті), якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 244 ГПК України).

Як вже було зазначено вище, ТОВ «Компанія «НОТАПС» у своїй заяві просить суд апеляційної інстанції задовольнити заяву та стягнути з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/3233/14 у суді апеляційної інстанції у розмірі 16 500,00 грн.

Суд зазначає, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 13.03.2023, яке по своїй суті є додатковим рішенням, не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, оскільки не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 ГПК України.

Отже, колегія суддів у спірному питанні зазначає, що оскарження рішення (додаткового судового рішення), яким вирішувалось питання про стягнення витрат на правничу допомогу не є окремими судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, у даному випадку скарги на бездіяльність державного виконавця. Відповідно судові витрати були вирішенні судом при винесенні рішення від 13.03.2023.

Разом з тим згідно з положеннями частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У даному випадку постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 рішення Господарського суду Київської області було залишено без змін.

Оскільки у цьому апеляційному провадженні спір по суті не вирішувався, у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" при перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про ухвалення додаткового рішення у справі. Подібний за змістом висновок міститься в ухвалі Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2024 у справі №910/9714/22.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час винесення ухвали 18.03.2024 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 19.03.2024.

Керуючись статтями 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи №911/3323/14 у суді апеляційної інстанції, - відмовити.

2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов