Постанова

від 20.03.2024 по справі 754/8893/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/3811/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №754/8893/23

20 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року, ухваленого під головуванням судді Панченко О.М., у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Національна кінематика України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року до суду через підсистему "Електронний суд" подано позов про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання послуг. Свої вимоги обгрунтовує посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань за договором зберігання № 96 від 31.03.2017 та додатковими угодами до цього договору, позивач просить стягнути з відповідача:79 850,40 грн. - оплати за зберігання, 8 274,26 грн. - три проценти річних, 40 424,07 грн. - втрати від інфляції, 73 931,66 грн. - пені, 230,74 грн. - комунальних послуг, 2147,20 грн. - судового збору.

28.08.2023 року через підсистему "Електронний суд" та 29.08.2023 року через засоби поштового зв`язку "Нова пошта" від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. Вважає, що позивачем помилково складена ціна позову. Відповідачка не відмовлялася в минулому і зараз щодо виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Так, позивачу 03.08.2020 року відповідачкою було надіслано гарантійний лист із проханням реструктуризувати наявну заборгованість, у зв`язку із великими проблемами із здоров`ям, однак відповідач усно їй відмовляв. З огляду на викладене просить суд встановити суму до стягнення з відповідача у розмірі 127 964, 70 грн., зменшити суму судових витрат до 1 023,72 грн. та відстрочити виконання судового рішення до закінчення воєнного стану та 30 днів після його завершення.

20.09.2023 року від представника позивача Шалденка Є.М. через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив. Щодо неврахування здійснених відповідачем платежів на виконання Договору, позивач зарахував надані відповідачем докази, щодо оплати та надав суду нові розрахунки щодо стягнення заборгованості. Щодо тяжких життєвих обставин відповідача і відстрочення виконання рішення суду, зазначає, що заборгованість за Договором зберігання №96 від 31 березня 2017 року у відповідача виникла раніше, ніж проблеми зі здоров`ям, судячи з наданої медичної документації.

Враховуючи викладене просить стягнути із відповідачки: 73 850,40 грн. - оплати за зберігання, 7 649,43 грн. - три проценти річних, 38 254,99 грн. - втрати від інфляції, 68 412,70 грн. - пені, 230,74 грн. - комунальних послуг, 2147,20 грн. - судового збору.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року позов Державного підприємства «Національна кінематика України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг- задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Національна кінематика України» (код ЄДРПОУ 19485307) заборгованість за надані послуги по зберіганню майна за договором зберігання №96 від 31.03.2017 року в розмірі 73 850 грн. 40 коп.; 3 % річних по заборгованості зі сплати послуг по зберіганню в розмірі 7 649 грн. 43 коп.; інфляційні втрати по заборгованості зі сплати послуг по зберіганню в розмірі 38 254 грн. 99 коп.; пеню за несплату послуг по зберіганню в розмірі 68 412 грн. 70 коп.; заборгованість зі сплати комунальних послуг згідно договору зберігання №96 від 31.03.2017 року в розмірі 230 грн. 74 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 147 грн. 20 коп.

Розстрочено ОСОБА_1 виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року по справі №754/8893/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Національна кінематика України» заборгованості у розмірі 188 398 грн. 26 коп. наступним чином:

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.12.2023 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.01.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.02.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.03.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.04.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.05.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.06.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.07.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.08.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.09.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.10.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 15 699.85 грн. до 15.11.2024 року;

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду ухвалене з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що не була присутньою під час ухвалення оскаржуваного рішення, а отже позбавлена права на захист. Вказує, що позивач не дає їй розпоряджатись майном, яке б вона могла реалізувати та погасити заборгованість. Зазначає, що позивач зберігає у себе майно без достатніх правових підстав. Вказує, що визнає заборгованість за договором про надання послуг, але не визнає штрафні санкції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржуване рішення таким вимогам в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено наступне.

Між позивачем і відповідачем укладено: договір зберігання № 96 від 31.03.2019 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає за плату на відповідальне зберігання особисте майно останнього на території Зберігача за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 у вільних приміщеннях та зобов`язується повернути його Поклажодавцю в обумовлений договором строк у цілості і схоронності.

Відповідно до п. 2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору майно, що визначене у акті приймання передачі майна, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, з моменту підписання Акта приймання-передачі майно вважається переданим на зберігання.

Відповідно до п. 2.9. Договору, у разі наявності заборгованості Поклажодавця, зокрема з плати за зберігання майна, непередбачувані (надзвичайні витрати) та вартість спожитої електроенергії, Поклажодавець зобов`язаний сплатити суму боргу до підписання Сторонами Акту повернення-приймання майна з урахуванням усіх поточних нарахувань.

31 березня 2017 року Поклажодавець і Зберігач уклали Акт приймання-передачі майна на зберігання відповідно до Договору зберігання №96 від 31 березня 2017 року. Згідно зазначеного акту комісія у складі Поклажодавця та представників Зберігача встановила, що майно передане на зберігання.

31 серпня 2019 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №1096 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за серпень 2019 року на суму 5724,00 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1144,80 грн. Загальна вартість послуг зі зберіганню майна з ПДВ складає 6 868,80 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №1096 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 16,98 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,40 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 20,38 грн. (Всього за Актом надання послуг №1096 - 6 889,18 грн.).

30 вересня 2019 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №1301 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за вересень 2019 року на суму 5724,00 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1144,80 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 6 868,80 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №61 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 16,98 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,40 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 20,38 грн. (Всього за Актом надання послуг №61 - 6 889,18 грн.).

29 лютого 2020 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №196 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за лютий 2020 року на суму 5724,00 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1144,80 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 6 868,80 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №196 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 17,35 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,47 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 20,82 грн. (Всього за Актом надання послуг №196 - 6 889,62 грн.).

31 березня 2020 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №340 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за березень 2020 року на суму 5724,00 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1144,80 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 6 868,80 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №340 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 17,35 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,47 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 20,82 грн. (Всього за Актом надання послуг №340 - 6 889,62 грн.).

30 квітня 2020 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №469 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за квітень 2020 року на суму 6 919,67 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1 383,33 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 8 300,00 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №469 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 17,35 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,47 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 20,82 грн. (Всього за Актом надання послуг №469 - 8 320,82 грн.).

31 травня 2020 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №598 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за травень 2020 року на суму 6 919,67 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1 383,33 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 8 300,00 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №598 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 19,17 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,83 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 23,00 грн. (Всього за Актом надання послуг №598 - 8 323,00 грн.).

30 червня 2020 року між сторонами Договору був складений Акт надання послуг №729 до Договору №96 від 31.03.2017 року. Відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за червень 2020 року на суму 6 919,67 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1 383,33 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 8 300,00 грн.

Також відповідно до Акту надання послуг №729 до Договору №96 від 31.03.2017 року, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 19,17 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,83 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 23,00 грн. (Всього за Актом надання послуг №729 - 8 323,00 грн.).

Таким чином, в період з серпня 2019 року по червень 2020 року, Зберігачем ДП «Національна кінематека України» було надано відповідачці ОСОБА_1 послуги по зберіганню майна на суму 79 850,40 грн.

Окрім того в період з серпня 2019 року по червень 2020 року у ОСОБА_1 виникло зобов`язання по відшкодуванню комунальних послуг згідно Договору на суму 230,74 грн.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору, обов`язком Поклажодавця є своєчасно та в повному обсязі вносити плату за зберігання майна.

Відповідно до п. 6.6. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1), щомісячно, на умовах передоплати, не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунку, отриманого в бухгалтерії Зберігача, а в разі відсутності рахунку - самостійно, Поклажодавець перераховує Зберігачу плату по зберіганню майна, включаючи ПДВ , у національній валюті:

За послуги по зберіганню майна Поклажодавець сплачує Зберігачеві щомісячно:

- З 01.04.2017 р. по 31.03.2018 р. - 4770,00 грн., ПДВ 20% - 954,00 грн., всього - 5724,00 грн.

- З 01.04.2018 р. - 5724,00 грн., ПДВ 20% - 1144,80 грн., всього - 6868,80 грн.

Інші витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати) та вартість спожитої електроенергії відшкодовується понадплату, яка належить Зберігачеві за цим Договором.

Відповідно до п. 6.6. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4), щомісячно, на умовах передоплати, не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунку, отриманого в бухгалтерії Зберігача, а в разі відсутності рахунку - самостійно, Поклажодавець перераховує Зберігачу плату по зберіганню майна, включаючи ПДВ, у національній валюті:

За послуги по зберіганню майна Поклажодавець сплачує Зберігачеві щомісячно:

- З 01.04.2020 р. - 6916,67 грн., ПДВ 20% - 1383,33 грн., всього - 8300 грн.

Інші витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати) та вартість спожитої електроенергії відшкодовується понад плату, яка належить Зберігачеві за цим Договором.

Згідно ст. ст. 549 - 552 ЦК України, 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. 2. Проценти на неустойку не нараховуються. 3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу). 1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. 3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. 2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 936, 937, 938, 946, 947 ЦК України, 1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. 3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. 1. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. 2. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. 3. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання. 1. Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. 2. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. 3. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. 1. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. 2. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. 3. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. 4. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. 1. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. 2. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. 3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву в якому було надано докази на часткове спростування позовних вимог.

Як випливає з Квитанції АТ КБ "Приватбанк" №0.0.1590758195.1 від 21.01.2020 року (Призначення платежу: оплата за послуги за дог. №96 від 31.03.2017 р., згідно рахунку №14 від 01.01.2020 р. Платник: ОСОБА_1 ) (Додаток №1 до Відзиву на позовну заяву), Відповідачем була здійснена оплата на виконання Договору зберігання № 96 від 31.03.2017 року на суму 3000.00 грн.

Також відповідно до Квитанції АТ КБ "Приватбанк" №0.0.1607271460.1 від 06.02.2020 року (Призначення платежу: оплата за послуги за дог. №96 від 31.03.2017 р. Платник: ОСОБА_1 ) (Додаток №2 до Відзиву на позовну заяву), Відповідачем була здійснена оплата на виконання Договору зберігання № 96 від 31.03.2017 року на суму 3000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем були надані послуги по зберіганню майна за січень 2020 року на суму 5724,00 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 1144,80 грн. Загальна вартість послуг зі зберігання майна з ПДВ складає 6868,80 грн.

Також відповідно до зазначеного Акту, Виконавцем було здійснено розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на суму 16,98 грн. без ПДВ, окрім того ПДВ в розмірі 3,40 грн. Загальна вартість відшкодування комунальних послуг складає 20,38 грн. (Всього за Актом надання послуг №61 - 6 889,18 грн.).

Таким чином, заборгованість Відповідача згідно Акту надання послуг №61 від 31 січня 2020 року до Договору №96 від 31.03.2017 року, становить 889,18 грн. З них - 868,80 грн. (вісімсот шістдесят вісім гривень 80 копійок) - заборгованість зі сплати послуг по зберіганню майна; 20,38 грн. (двадцять гривень, 38 копійок) - заборгованість за відшкодування комунальних послуг.

Загальна заборгованість Відповідача за надані послуги по зберіганню майна та відшкодування комунальних послуг становить 74 081,14 грн.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, дані платежі відповідача зараховані, та надано для суду рохрахунок про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у такому вигляді: 73 850,40 грн. - оплати за зберігання, 7 649,43 грн. - три проценти річних, 38 254,99 грн. - втрати від інфляції, 68 412,70 грн. - пені, 230,74 грн. - комунальних послуг, 2147,20 грн. - судового збору.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, однак апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 68 412,70 грн враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22008/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»: п. 570 рішення від 20.09.2011за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року (заява № 14448/88, § 33).

Як вбачається з матеріалів справи прострочення стягнення виконання зобов`язання відбулось з 11.08.2019 року по 26.06.2023 року.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 26 червня 2022 року по 22 червня 2023 року у розмірі 39 353.16 грн. відповідно до розрахунку наданого позивачем.

Відповідачем не спростовано розрахунок та не надано свого контр розрахунку.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення пені в розмірі 39 353.16 грн. та скасування рішення в частині розстрочки виконання рішення.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати з сплати судового збору.

Позивач Державне підприємство «Національна кінематика України» при зверненні до суду першої інстанції сплатив судовий збір в розмірі 2147 грн.

Оскільки позовні вимоги Державного підприємства «Національна кінематика України» підлягають задоволенню частково на 78,6 %, тому на користь Державного підприємства «Національна кінематика України» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, за подання позовної заяви в сумі 1 687,54 грн.

Поряд з цим, відповідач при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатив судовий збір в розмірі 3220.8 грн., що документально підтверджено.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена на 21,4 % від заявлених вимог, тому понесені ним судові витрати за подання апеляційної скарги слід стягнути з позивача, пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 787,82 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені та розстрочки виконання рішення змінити, зменшити розмір пені за несплату послуг по зберіганню майна за договором №96 від 31.03.2017 року, що підлягає стягненню з 68 412,70 грн. до 39 353,16.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року з урахуванням даної постанови по справі №754/8893/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Національна кінематика України» заборгованості у розмірі 159 338.72 грн наступним чином:

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.12.2023 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22грн. до 15.01.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.02.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.03.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.04.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.05.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.06.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.07.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.08.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.09.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.10.2024 року;

- часткове погашення заборгованості в сумі 13 278.22 грн. до 15.11.2024 року;

В решті рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Національна кінематика України» (код ЄДРПОУ 19485307) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1 687,54 грн

Стягнути з Державного підприємства «Національна кінематика України» (код ЄДРПОУ 19485307) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 787,82 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: