Ухвала

від 14.03.2024 по справі 160/274/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

14 березня 2024 рокуСправа №160/274/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представника позивача представника відповідача1 представника відповідача 2 представника третьої особи Батуріна А.В., Прокопенко Ю.В. не з`явився (повідомлений належним чином) Селін Д.А. Селіна Д.В., Білоконя С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро питання щодо розгляду клопотання про закриття провадження у справі № 160/274/23 за позовною заявою Керівника окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (вул. Січеславська Набережна 29А, м. Дніпро, 49000) до відповідача 1: Дніпровської міської ради (просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49000), відповідача 2: Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341763, вул. Мечникова, буд.6, м. Дніпро, 49000, засоби зв`язку 0567207700), треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Громадська організація "Платформа Громадський контроль" (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 7, ЄДРПОУ 39689459, ІНФОРМАЦІЯ_1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа Керівника окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до відповідача 1: Дніпровської міської ради, відповідача 2: Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадську організацію "Платформа Громадський контроль" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 14 листопада 2023 року суд прийняти до провадження адміністративну справу № 160/274/23 за позовом Керівника окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 27 листопада 2023 року суд залучив до участі у справі № 160/274/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадську організацію "Платформа Громадський контроль".

Ухвалою від 25 грудня 2023 року залучено Комунальне підприємство «Міські активи» Дніпровської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до участі у справі № 160/274/23.

Ухвалою від 25 грудня 2023 року суд вирішив подальший розгляд адміністративної справи № 160/274/23 за позовом Керівника окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадську організацію "Платформа Громадський контроль" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження суд призначив на 23.01.2024 о 11:30 год.

14.03.2024 року представник Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що змінені позивачем позовні вимоги від 21.12.2023 року не стосуються укладання охоронного договору, його виконання, припинення, скасування чи визнання нечинним, оскільки прокуратура не заявляє вимог щодо зобов`язання вимоги умови охоронного договору від 05.01.2023 № 13/6-1, а самі позовні вимоги не передбачені умовами цього договору. На думку заявника, бездіяльність може бути тільки в межах умов договору, проте, позовні вимоги, заявлені прокуратурою не відносяться до умов охоронного договору від 05.01.2023 № 13/6-1.

Приведення до належного стану об`єкту культурної спадщини та його реставрація не є владно-управлінськими функціями Дніпровської міської ради або КП «МІСЬКІ АКТИВИ», оскільки владно-управлінські функції - це коли хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, в яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Таким чином, на думку заявника, цей спір не є таким, що виник з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Представник позивача Прокопенко Ю.В. вирішення клопотання залишила на розсуд суду.

Представник позивача Батуріна А.В. проти клопотання про закриття провадження заперечувала та зазначила, що у цій справі не оспорюється не виконання господарського договору. Позовні вимоги у цій справі стосується консерваційних та реставраційних робіт, охоронний договір на виконання яких укладено після звернення до суду з цим позовом , тому твердження відповідача стосовно змінення підсудності є необґрунтованими.

Представники відповідачів підтримали клопотання про закриття провадження у справі.

Представник третьої особи проти клопотання про закриття провадження заперечував

Суд, дослідивши подане клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення сторін у справі, встановив таке.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій або бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього й майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 року №1805-III.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Статтею 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи культурної спадщини, до яких належать: центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язане з процесуальним законодавством.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 цього Кодексу).

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає завдання та основні засади господарського судочинства, а саме, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням термінів, які наведені у частині першій статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Отже, одним із учасників адміністративного спору (позивачем або відповідачем) є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори зокрема пунктах 1 та 4.

Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства)

Позивач (Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради) - є виконавчим органом Дніпровської міської ради та є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, тобто діє у спірних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень.

Предметом спору є у цій справі є зобов`язання відповідача привести до належного стану об`єкт культурної спадщини шляхом здійснення консерваційних реставраційних робіт на виконання умов охоронного договору, що належить до захисту прав держави у сфері охорони культурної спадщини.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За загальним визначенням "публічним інтересом" є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації.

В адміністративному праві під поняттям "публічна адміністрація" слід розуміти систему органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші суб`єкти, наділені адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому, а також сукупність цих адміністративно-управлінських дій та заходів, встановлених законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №810/2763/17).

Функції контролю за виконанням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; з реалізації державної політики з питань охорони культурної спадщини є управлінськими і здійснюються суб`єктами владних повноважень у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вказано вище, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на недотримання відповідачами Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема здійснення консерваційних реставраційних робіт об`єкта культурної спадщини згідно із умовами охоронного договору.

Тобто позовна заява ґрунтується виключно на публічному інтересі громади до об`єкта культурної спадщини.

На підставі зазначених вище норм законодавства суд вважає, що цей спір виник внаслідок здійснення позивачем владно-управлінських функцій з охорони культурної спадщини, а відтак за свою суттю, є публічно-правовим. Тому спір у цій справі віднесений до юрисдикції адміністративного суду і відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки у цій справі не оспорюється невиконання чи будь-яка діяльність відповідача щодо господарських договорів.

За таких обставин, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, враховуючи зміст позовних вимог, доводи представника Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради про закриття провадження у справі є не обґрунтованими, адже захисту підлягають не майнові права, а права у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 238, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Дніпровської міської ради про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 19.03.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук