Постанова

від 19.03.2024 по справі 2-а-9863/11

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2-а-9863/11 Головуючий у 1 інстанції: Малишенко Т.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про стягнення та виплату щомісячної доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області з 05.05.2011 року підвищити пенсію ОСОБА_1 на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ та виплачувати в обрахованому розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - залишено без задоволення. Постанову Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 р. - залишено без змін.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 02 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови у справі № 2-а-9863/11/1023 за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548), вулиця Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів (з), Київська область, 08500).

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 27 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-а-9863/11. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

До Славутицького міського суду Київської області від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області надійшов звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 10 січня 2024 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області у прийнятті звіту від 19.12.2023 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області у справі №2-а-9863/11 від 12.12.2011 року. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-а-9863/11. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 року у справі № 2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким прийняти звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі № 2-а-9863/11, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відмовляючи Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області у прийнятті звіту від 19.12.2023 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області у справі №2-а-9863/11 від 12.12.2011 року, суд першої інстанції вказав, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на виконання положень КАС України, не надав суду відповідних та достатніх доказів на підтвердження своєї позиції щодо належного виконання ним судового рішення у цій справі.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, тобто, завдання адміністративного судочинства не реалізовано.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статтей 129 та 129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України вказав, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Матеріали справи свідчать, що постановою Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року, яка набрала законної сили, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області з 05.05.2011 року підвищити пенсію ОСОБА_1 на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ та виплачувати в обрахованому розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.

Із звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області вбачається, що відповідачем, на виконання вищевказаної постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-а-9863/11, нараховано позивачу за період з 05.05.2011 по 22.07.2011 суму коштів у розмірі 2 464,00 грн.

Водночас, пенсійний орган, посилаючись на Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440, вказує, що виплата коштів не проводилася, у зв`язку з відсутністю необхідного фінансування.

Також, апелянт зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області виконано постанову Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11 у зазначений спосіб не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування.

Колегія суддів звертає увагу, що, в даному випадку, перевіряючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, необхідно встановити факт виконання відповідачем постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі №2-а-9863/11 в повному обсязі.

Так, у поданому звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області не зазначило причини, з яких перерахунок пенсії в розмірі, визначеному постановою суду від 12.12.2011 року у справі №2-а-9863/11, здійснений тільки за період з 05.05.2011 по 22.07.2011. Будь-яких обґрунтувань, чому не здійснений перерахунок пенсії позивача після 22.07.2011 поданий звіт не містить.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області не вказує, коли саме буде виплачена нарахована сума коштів у розмірі 2464,00 грн.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин. Зокрема, у вказаній справі № 405/3663/13-а досліджувалися правомірність накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення з поважних причин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано поданий звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області таким, що не підтверджує виконання в повному обсязі постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі №2-а-9863/11.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378, 382, 383 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 10 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 20.03.2024 р.