Ухвала

від 14.03.2024 по справі 607/7840/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14.03.2024 Справа №607/7840/23 Провадження №4-с/607/17/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника відповідача Федуна П. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на постанову заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги зазначає, що у відділі Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист №607/7840/23 від 24.08.2023. Постановою заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смакули-Декайло І.П. від 01.02.2024 виконавче провадження закінчено з підстав, передбачених п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане рішення державний виконавець мотивувала прийняттям боржником Тернопільською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наказу «Про поновлення на роботі Миколи Бабічука» від 25.08.2023 № 455-К, та наказу «Доповнення до наказу про поновлення на роботі Миколи Бабічука» від 30.08.2023 №456-К.

Скаржник не погоджується з вказаною постановою, оскільки після проголошення 25.12.2023 рішення суду у справі №607/7840/23, яким його було поновлено на роботі на посаді завідувача відділу, лікаря ветеринарної медицини, відділу радіологічних та інструментальних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, 25.08.2023, він з`явився до керівника Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розташованих в адміністративному корпусі, що по вул. Князя Острозького, 68 у м. Тернополі з питанням виконання рішення суду, проте в поновленні на роботі йому було відмовлено. 29.08.2023 ним було отримано лист із копією наказу Тернопільської регіональної державної

лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про поновлення на роботі Миколи Бабічука» від 25.08.2023 № 455-К в якому п. 1 наказу було поновлено його на роботі на посаді завідувача відділу, лікаря ветеринарної медицини, відділу радіологічних та інструментальних досліджень з 29.08.2023.

30.08.2023 він з`явився до Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і висловив свою не згоду щодо дати поновлення його на роботі, а саме з 29.08.2023, а не з 10.04.2023 як ухвалено рішенням суду. Про внесення змін до наказу про поновлення його на роботі із 10.08.20213 керівництвом лабораторії йому було відмовлено. 31.08.2023 ним було отримано лист із копією наказу «Доповнення до наказу про поновлення на роботі Миколи Бабічука» від 30.08.2023 №456-К. 01.09.2023 вчергове він з`явився до Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів по вул. Князя Острозького, 68 у м. Тернопіль, ознайомився із наказом під розпис і здав інспектору з кадрів трудову книжку. До робочого місця на якому він б міг виконувати свої посадові обов`язки його не було допущено.

В послідуючому керівництвом Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів йому створювалися перешкоди у доступі до робочого місця, було надано усну вказівку підлеглим працівникам не допускати його до робочого місця. З цього приводу він звертався до органів Національної поліції, оскільки вбачаю в діях посадових осіб Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України. В той самий час посадові особи Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів мотивували не допуск його на роботу поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Запис до трудової книжки про поновлення його на роботі роботодавець (боржник) не здійснив.

Державний виконавець не надіслав йому постанову про відкриття виконавчого провадження, не перевірив виконання роботодавцем вищезгаданих трьох обов`язкових дій, пов`язаних із виконанням рішення суду про поновлення на роботі, а надалі, 01.02.2024 прийняв передчасне рішення у формі постанови про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Він дізнався про закінчення виконавчого провадження у день отримання постанови державного виконавця 07.02.2024.

У зв`язку із вищенаведеним, заявник просить скасувати постанову заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Смакули - Декайло І.П. від 01.02.2024 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/7840/23.

Заявник та його представник у судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі та просить її задовольнити.

Заступник начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, однак подав відзив на скаргу, в якому вказав, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 25.12.2023 №607/7840/23, що видав Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу, лікаря ветеринарної медицини, відділу радіологічних та інструментальних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з 10.04,2023. Було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постанову про відкриття виконавчого провадження вручено завідувачу відділу правового забезпечення та управління персоналом, провідному юрисконсульту Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Павлові Федуну під особистий підпис. У постанові зазначено строк для виконання рішення суду щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Представником Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надано підтверджуючі документи щодо виконання рішення суду, а саме: копію наказу №455- К від 25.08.2023 про поновлення на роботі ОСОБА_3 та копію наказу «Доповнення до наказу про поновлення на роботі ОСОБА_3 » від 30.08.2023 №464-К. 01.02.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачена перевірка допуску працівника до раніше виконуваної ним роботи. Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним. Таким чином, державним виконавцем вчинено всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення суду та встановлено факт виконання боржником судового рішення про що свідчать накази про поновлення на роботі ОСОБА_1 . Постанова про закінчення виконавчого провадження № 73950620 від 01.02.2024 винесена з дотриманням вимог Закону, а тому просить відмовити у задоволенні скарги.

Представник Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки ним було видано наказ про поновлення на роботі.

Перевіривши, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 447ЦПК України сторонивиконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд, встановив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.08.2023, справа 607/78740/23, поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу, лікаря ветеринарної медицини, відділу радіологічних та інструментальних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з 10.04.2023.

На виконаннявказаного рішеннясуду буловидано виконавчийлист від25.12.2023,№607/7840/23на підставіякогоТернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено 24.01.2024 постанову про відкриття виконавчого провадження № 60549095 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які вручені представнику Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

31.01.2024 Тернопільська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів направила копії документів заступнику начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Декайло-Смакулі І. про виконанні рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.08.2023, справа 607/78740/23, про поновлення на роботі, серед яких були копії наказів №455-К від 25.08.2023 про поновлення на роботі ОСОБА_3 та №464-К від 30.08.2023 «Доповнення до наказу про поновлення на роботі Миколи Бабічука».

01.02.2024 заступником начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №73950620, на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зістаттею 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьомастатті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, про що зазначено в частині другійстатті 18 ЦПК України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаєЗакон України "Провиконавче провадження".

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зістаттею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Нормаст. 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України "Про виконавчі провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч. 1, ч. 5ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", рішення пропоновлення на роботінезаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеномустаттею 63 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 63Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2ст. 63 Закону N 1404).

Відповідно до ч. 2ст. 65 Закону N 1404рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Поновлення на роботі- це повернення працівника у попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, а тому правовими наслідкамипоновлення на роботіпрацівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов`язками, які мали місце до звільнення. Обов`язком боржника є не лише видання наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, а й фактичний допуск поновленого працівника до виконання попередніх обов`язків.

КЗпП Українине містить поняття "поновлення на роботі", як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду пропоновлення на роботівважається примусово виконаним, закріплені устатті 65 Закону України "Провиконавче провадження". Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором,поновлення на роботітакож включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто, створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення пропоновлення на роботівважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Подібні висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 06 грудня 2018 року у справі N 465/4679/16, від 26 лютого 2020 у справі N 702/725/17, від 17 червня 2020 року у справі N 521/1892/18, від 16 вересня 2020 у справі N 709/1465/19.

Отже, виконання рішення пропоновлення на роботівважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про йогопоновлення на роботіі йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Частиною 2і 3статті 451ЦПК Українизазначено,що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що під час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися належними та допустимими доказами факт виконання боржником рішення суду, а право особи, що визнано в судовому порядку порушеним, було відновленим.

При цьому, закінчуючивиконавче провадженняіз зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний перевірити, що відповідне зобов`язання виконане у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Законодавством передбачено обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду пропоновлення на роботіпрацівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Водночаспоновлення на роботімає бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що, виходячи зі змісту трудового договору та порядку його укладення, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але і фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату.

Отже, рішення пропоновлення на роботінезаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про йогопоновлення на роботіі йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, державним виконавцем під час виконання виконавчого листа суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача відділу, лікаря ветеринарної медицини, відділу радіологічних та інструментальних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не було вчинено всіх дій, направлених на примусове виконання судового рішення, так як державний виконавець не скористався своїми правами передбаченими ч. 3ст. 18 Закону N 1404та з метою захисту інтересів стягувача не перевірив виконання боржником рішення суду щодо поновлення на посаді та чи відповідне зобов`язання боржника виконане у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду, не одержав від боржника додаткових доказів (пояснень, довідок та іншої інформації) щодо того, які дії вчинив боржник для повного виконання рішення суду.

В даному випадку заступником начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції передчасно прийнято спірну постанову від 01.02.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №73950620, оскільки остання мотивована лише листом боржника та наказами, а державним виконавцем не перевірено та не з`ясовано факт не формального, а фактичного поновлення позивача на роботі у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення, а також із виконанням ним своїх службових (посадових) обов`язків, виходячи зі змісту трудового договору (контракту) та порядку його укладення.

Тому суд приходить до переконання, що слід скасувати постанову заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП №73950620 від 01.02.2024.

На підставі наведеного, керуючись ст. 260, 261, 352-354, 431-432 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження.

Скасувати постанову заступника начальника відділу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП №73950620 від 01.02.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 19 березня 2024 року.

Головуючий суддя О. М. Вийванко