Рішення

від 18.03.2024 по справі 372/2520/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2520/20

Провадження № 2-др/372/16/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.,

при секретарі Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області питання про судові витрати у цивільній справі №372/2520/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬ 2020», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсним правочинів, припинення права власності, стягнення компенсації вартості відчуженого майна та ін.,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬ 2020», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсним правочинів, припинення права власності, стягнення компенсації вартості відчуженого майна та ін.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26.02.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати, встановивши стороні позивача 5-денний строк з дня оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

11.03.2024 року представницею відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому остання просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 судові витрати (витрати на професійну (правничу) допомогу) всього у розмірі 30 000,00 грн.

18.03.2024 року представницею позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подано заяву про відшкодування судових витрат у загальному розмірі 48 000,00 грн.

18.03.2024 року представницею відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подано до суду заперечення щодо відшкодування витрат позивача на правову допомогу.

Суд, дослідивши доводи заяви, надані докази та матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 п.1 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у максимальному розмірі та на загальну суму 21 860,85 грн.

При здійсненні сплати судового збору позивачем не конкретизований розмір судового збору за кожну вимогу окремо, тому суд позбавлений об`єктивної можливості визначити реальну суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача із врахуванням частковості задоволених позовних вимог.

А тому суд приходить до наступного.

Під час розгляду справи позивачем не надавалась оцінка вартості нерухомого майна, а саме земельної ділянки та садового будинку.

Тому суд позбавлений можливості обрахувати суму судового збору, яка підлягала б сплаті позивачем при зверненні до суду із позовними вимогами стосовно земельної ділянки та садового будинку.

В зв`язку із чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору із відповідачки ОСОБА_3 за позовними вимогами щодо витребування 1/4 частини земельної ділянки та 1/4 частини садового будинку, оскільки відсутня об`єктивна можливість його правильного обрахування.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», за подання фізичною особою позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відштовхуючись від зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 %:

- за позовну вимогу про компенсацію 1/4 частини вартості автомобіля у розмірі 331325 грн. - що становить 3313,25 грн.;

- за позовну вимогу про компенсацію грошових коштів у розмірі, еквівалентному 1/4 частині грошових коштів, що знаходились на рахунках померлого ОСОБА_7 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на день його смерті (22.11.2019), а саме 5342,36 грн. 36 коп. - що становить 53,42 грн.; та 1014,68 євро 68 євроцентів - (еквівалентно на день винесення додаткового рішення - 42718,03 грн.) - що становить 1211,80 грн., а всього 4578,47 грн.

Щодо витрат сторін на правову допомогу суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України відзив відповідача повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вже зазначалось, сторона позивача просила стягнути із відповідачки ОСОБА_2 витрати на правову допомогу адвокатів Штеренберг О.О., Дорогою-Воробйовою А.Ю., ОСОБА_8 - 13 000,00 грн. + 28 000,00 грн. + 7000,00 грн. на загальну суму - 48 000,00 (сорок вісім тисяч) грн.

Враховуючи заперечення сторони відповідачки ОСОБА_2 , зазначення позивачем в позові про орієнтовну суму витрат на рівні лише 10 000 грн. та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат понесених позивачем на правову допомогу адвокатів, та вважає за необхідне стягнути із відповідачки на користь позивача 30000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач своїм право подати заперечення щодо заяви про розподіл судових витрат не скористався, тому суд приходить до висновку про можливість стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмір 30000,00 грн.

Оскільки розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню із сторін є однаковим, а стягнення із відповідачки на користь позивача, і стягнення із позивача на користь відповідачки однакових сум до змін у матеріальному становищі кожного із них не призведе, суд вважає за необхідне застосувати зустрічне зарахування та залишити понесені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу за кожним із них.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.121, 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №372/2520/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕЛЬ 2020», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсним правочинів, припинення права власності, стягнення компенсації вартості відчуженого майна та ін.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину понесенного судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 4578,47 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Застосувати зустрічне зарахування та залишити понесені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу за кожним із них.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В.Висоцька