Ухвала

від 21.03.2024 по справі 711/9186/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9186/23

Номер провадження 2/711/182/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого- судді Демчика Р.В., при секретарі Кофановій А.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про стягнення не донарахованих грошових коштів компенсації за не використану відпустку при звільненні та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Облагрохім-Черкаси» про стягнення не донарахованих грошових коштів компенсації за не використану відпустку при звільненні та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

У позові просив суд стягнути з ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на його користь не донараховані грошові кошти компенсації за невикористану відпустку при звільненні тривалістю 33 календарних дні у сумі 1082,07 грн., середній заробіток за пів року затримки виплати компенсації за щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 33 календарних дні у сумі 41610,66 грн. та судові витрати.

12 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

На виконання ухвали суду, 21.12.2023 року до суду надійшла заява позивача в якій він зазначив про виправлення недоліків.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.12.2023 року відкрите спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.00 год. 01.02.2024 року.

01.02.2024 року у справі відбулося перше судове засідання у справі.

22.02.2024 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на його користь недонараховані грошові кошти компенсації за невикористану відпустку при звільненні тривалістю 33 календарних дні у сумі 2097,81 грн., середній заробіток за пів року затримки виплати компенсації за щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 33 календарних дні у сумі 47212,62 грн. та судові витрати.

Вирішуючи питання про прийняття уточненої позовної заяви, суд виходить з наступного.

Так, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи№ 405/3360/17.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Як вбачається предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача не донарахованих грошових коштів компенсації за невикористану відпустку при звільненні тривалістю 33 календарних дні у сумі 1082,07 грн., середнього заробітку за пів року затримки виплати компенсації за щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 33 календарних дні у сумі 41610,66 грн. та судових витрат.

Вказані позовні вимоги є вимогами майнового характеру

В уточненій позовній заяві позивач просить суд стягнути з ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на його користь не донараховані грошові кошти компенсації за невикористану відпустку при звільненні тривалістю 33 календарних дні у сумі 2097,81 грн., середній заробіток за пів року затримки виплати компенсації за щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 33 календарних дні у сумі 47212,62 грн. та судові витрати.

Слід зазначити, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що уточнена позовна заява є по суті заявою про збільшення позовних вимог.

Згідно зіст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу.

Уст. 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей55,129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку - нормЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення заяви про збільшення позовних вимог не є абсолютним, подаючи таку заяву заявник повинен дотримуватись вимогЦПК Українищодо її подання.

Відповідно до частин 1, 2 та 4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1ст. 49 ЦПК Українисторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 6 ч. 1ст. 43 ЦПК Україниучасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначенихЦПК Україничасових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналізЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як було встановлено судом, 01.02.2024 року о 09.06 год. було відкрите судове засідання.

Заява про збільшення позовних вимог надійшла до суду 22.02.2024 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 49 ЦПК України.

Клопотання про поновлення процесуального строку ні позивач ні його представник не заявляли.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, яка викладена у формі уточненої позовної заяви від 22.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про стягнення не донарахованих грошових коштів компенсації за не використану відпустку при звільненні та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні слід залишити без розгляду .

На підставі наведеного, ст.ст. 43, 127 ЦПК України,-

постановив:

Заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, яка викладена у формі уточненої позовної заяви від 22.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про стягнення не донарахованих грошових коштів компенсації за не використану відпустку при звільненні та стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 21.03.2024 року.

Головуючий: Р. В. Демчик