Ухвала

від 11.03.2024 по справі 908/2874/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/216/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2024 Справа № 908/2874/23

м.Запоріжжя

За заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення у справі №908/2874/23

за позовом: Адвокатського об`єднання «ФАВОРИТ ЛЕКС», код ЄДРПОУ 42050064 (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, кім. 201)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго, код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення суми 2 003 295,74 грн,

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Самойленко О.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Кочура С.В.;

від відповідача (заявника): Морозов В.С.

УСТАНОВЛЕНО:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі №908/2874/23 позов Адвокатського об`єднання «ФАВОРИТ ЛЕКС» задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Адвокатського об`єднання «ФАВОРИТ ЛЕКС» суму 1200000,00 грн основного боргу, суму 624899,68 грн інфляційних втрат, суму 152297,72 грн 3% річних. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. З Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Адвокатського об`єднання «ФАВОРИТ ЛЕКС» стягнуто суму 29657,96 грн витрат зі сплати судового збору.

На виконання вказаного рішення 23.02.2024 господарським судом видані відповідні накази.

28.02.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі №908/2874/23 на 12 місяців.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.02.2024 вищевказану заяву передано на розгляд судді Боєвої О.С.

Ухвалою суду від 01.03.2024 заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі №908/2874/23 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 11.03.2024.

07.03.2024 від заявника ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшло доповнення до заяви про розстрочення виконання судового рішення.

В судовому засіданні 11.03.2024 заяву розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Представник заявника (відповідача у справі) в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заяву з урахуванням доповнення. В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що з початком широкомасштабної військової агресії проти Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено режим воєнного стану, який на теперішній час продовжений до 13 травня 2024 року. Знаходження значної території Запорізької області в тимчасовій окупації або в зоні проведення воєнних (бойових) дій значним чином відображається на діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», яке здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території всієї Запорізької області. На тимчасово не підконтрольній території Запорізької області захоплюються об`єкти енергетики, окупаційна влада втручається у роботу систем розподілу електроенергії, критично знизився рівень розрахунків споживачів, частину персоналу ПАТ «Запоріжжяобленерго» відправлено у простій або з працівниками призупинено трудові договори; відбуваються постійні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії для відновлення яких відсутні кошти. Зниження рівня розрахунків споживачів за надані послуги з розподілу електричної енергії, а також необхідність відновлення електричних мереж, об`єктів енергетичної інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій на території Запорізькій області, призводить до неможливості своєчасно проводити оплату за договорами, судовими рішеннями тощо. На даний час відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані та не має можливості виконати рішення суду по даній справі, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної заборгованості в сумі 626 525 млн.грн. з податкового боргу. При цьому, така достатньо складана ситуація утворилась не з вини відповідача. Основною причиною скрутного фінансового становища Товариства є значна заборгованість споживачів за надані населенню області послуги з постачання електричної енергії, надання судами розстрочки виконання рішень боржникам ПАТ «Запоріжжяобленерго», а також відсутність у Товариства можливості отримувати прибуток через встановлення НКРЕКП для відповідача нульового алгоритму та встановлення щодобових багатомільйонних відрахувань протягом кількох років. НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Станом на 01.01.2024 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену електроенергію становить 3158 млн.грн. та за послуги з розподілу електроенергії 986,008 млн.грн. Щодо ряду підприємств-споживачів, які мають досить значну заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», господарським судом порушено справи про банкрутство, тому примусове стягнення заборгованості з таких підприємств є процесуально неможливим. ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством критичної інфраструктури, його стабільна та безперебійна робота є вкрай важливою для життєдіяльності всього регіону - Запорізької області та входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Стягнення боргу без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника та, як наслідок, може відобразитись на безпеці експлуатації об`єктів електроенергетики, безперервності передачі та постачання енергії, екологічній безпеці об`єктів електроенергетики, збережені цілісності та забезпеченні надійного і ефективного функціонування ОЕС України та призвести до потенційної загрози банкрутства, а тому є об`єктивні підстави, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та є підстави для надання розстрочки. Важливим аспектом є те, що 05.07.2023 державним виконавцем прийнято постанову ВП № 55890429 про арешт коштів, що містяться на всіх відкритих на ім`я товариства рахунках, на суму звернення стягнення 747 132 828,12 грн. На теперішній час ПАТ «Запоріжжяобленерго» не може сплатити заборгованість за рішенням по справі одним платежем, у зв`язку з чим вважає, що відповідно до приписів ст.331 ГПК України виконання судового рішення може бути розстрочено. На підставі викладеного відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду по справі № 908/2874/23 на строк 12 місяців.

Представник Адвокатського об`єднання «ФАВОРИТ ЛЕКС» в судовому засіданні 11.03.2024 в усній формі заперечив проти заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, за приписами частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частинами третьою та четвертою статті 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Законодавець, у будь-якому випадку, пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З положень статей 76, 77 ГПК України слідує, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивуючи свою заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/2874/23 відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, відсутність достатніх коштів для виконання, стратегічне значення товариства, як суб`єкта критичної інфраструктури.

На підтвердження скрутного фінансово-економічного стану заявником до заяви додані наступні документи: копії довідок про дебіторську заборгованість та про дефіцит обігових коштів ПАТ «Запоріжжяобленерго» станом на 01.01.2024; інформації про наявність та розмір податкової заборгованості товариства станом на 01.01.2024; про кредиторську заборгованість станом на 01.01.2024; про розмір мінімально необхідних платежів при здійсненні поточної господарської діяльності товариства; про залишки коштів на поточних банківських рахунках станом на 01.01.2024, копію постанови ВП №55890429 від 05.07.2023 про арешт коштів боржника, накладений при примусовому виконанні судових рішень.

Разом з тим, заявником не надано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як то визначено статтею 331 ГПК України. Подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту утруднення або неможливості виконання рішення. Належних доказів на підтвердження обставини щодо скрутного фінансового становища, як-то документів фінансової звітності звіту про фінансові результати, балансу (звіту про фінансовий стан) тощо заявником суду не надано.

Суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Обставини щодо ведення на території України воєнного стану та пов`язані із цим наслідки, на які посилається відповідач, настали починаючи з лютого 2022 року, в той час як невиконання боржником зобов`язання має місце протягом тривалого часу з моменту його виникнення (обов`язок з оплати за договором виник ще наприкінці 2018 року початку 2020 року), що свідчить про недобросовісність виконання взятих на себе зобов`язань.

На вказані обставини суд вже звертав увагу в рішенні у даній справі у зв`язку із заявленням під час розгляду справи клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації негативний вплив розповсюджується на всіх суб`єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України, які знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на це вирішуючи в даному випадку питання про надання розстрочки виконання рішення, суд також враховує інтереси позивача (стягувача), наявність інфляційних процесів у економіці держави та бере до уваги категоричну незгоду позивача на надання відповідачу розстрочки, відсутність з боку боржника навіть часткової оплати боргу протягом тривалого часу.

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення на 12 місяців, боржник не надав жодних гарантій, що рішення господарського суду буде ним виконуватись, не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення протягом зазначеного часу. Станом на день розгляду заяви відповідачем не здійснено жодного платежу на виконання рішення суду, що могло б свідчити про реальні наміри відповідача щодо його виконання. Тобто суду не надано належних доказів того, що надання судом розстрочки буде виправданим та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у даній справі.

На підставі усього вищевикладеного, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення суду У справі № 908/2874/23 відмовляється.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі №908/2874/23 на 12 місяців - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.03.2024

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва