Рішення

від 20.03.2024 по справі 161/1126/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1126/24

Провадження № 2/161/1429/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської областів складі:

головуючого судді- Пахолюка А.М.

при секретарі - Грень А.В.

розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.2019 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено позов задовольнити частково в сумі 19363,80 грн. та судові витрати в сумі - 1921 грн.

06.09.2019 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Недумовою А.О., на підставі виконавчого листа № 161/2696/19, виданого 28.05.2019 року, винесено постанову про відкриття провадження ВП № 59978123 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 21 284,80 грн. на користь АТ КБ «Приватбанк» та виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в сумі 2128,48 грн. Крім того, 30.12.2020 року державним виконавцем Недумовою А.О. винесено постанову, якою визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 169,00 грн.

07.06.2023 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Недумовою А.О. винесена постанова про арешт коштів ОСОБА_1 , на підставі якої було виконано списання коштів у сумі 23 582,28 грн. з рахунку боржника.

03.07.2023 року відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перераховано списані кошти у сумі 21 284,00 грн. на рахунок стягувача АТ КБ «Приватбанк», що складається з основної суми боргу 19363,80 грн. та судових витрат.

06.07.2023 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Недумовою А.О. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Позивач вказує, що станом на 20.03.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» вже була відсутня, оскільки, боржник добровільно погасила заборгованість в сумі 19363,80 грн., шляхом зарахування коштів на картковий рахунок.

20.09.2023 року позивач звернулась до відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з проханням повернути надмірно стягнуті кошти виконавцем.

28.11.2023 року ОСОБА_1 надійшла відповідь від ВДВС у місті Луцьку, що сторони виконавчого провадження не повідомили про повне виконання боргових зобов`язань, тому 07.06.2023 року відповідна сума коштів була списана та перерахована на відповідні рахунки.

Станом на дату звернення до суду безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 19363,80 грн. у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернуто.

Виходячи з того, що відповідач набув та зберігає у себе грошові кошти без достатніх правових підстав, позивач просить суд на підставі ст.1212 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі 19363,80 грн. та проценти за користування безпідставно набутими коштами за період з 03.07.2023 року по день прийняття рішення судом та судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Ухвалою суду від 25 січня 2024 року позов залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не заперечує, що позивач не має заборгованості згідно рішення суду, однак позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки кошти в сумі 21284,00 грн., які списані державним виконавцем не є зарахованими, так як знаходяться на позабалансовому рахунку банку. Вказує, що АТ КБ «Приватбанк» не є належним відповідачем у даній справі, оскільки банком не порушено жодних прав позивача. Крім того, вважає, що позивач діє недобросовісно, оскільки в період з моменту погашення боргу - 25.10.2020 р. по 07.06.2023 р., не повідомила ВДВС про відсутність заборгованості, будучи зацікавленою у закінченні виконавчого провадження. Відповідач заперечує проти стягнення будь-яких коштів, в тому числі відсотків за користування грошовими коштами, та щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.

Згідно ч. 1, 2 ст.1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19; від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18; від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.2019 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено позов задовольнити частково в сумі 19 363,80 грн. та судові витрати в сумі 1921 грн. (а.с. 8-10).

Із матеріалів справи вбачається, що 06.09.2019 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Недумовою А.О. на підставі виконавчого листа № 161/2696/19, виданого 28.05.2019 року, винесено постанову про відкриття провадження ВП № 59978123 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 21 284,80 грн. на користь АТ КБ «Приватбанк» та виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в сумі 2128,48 грн. (а.с. зворот 10-11).

Крім того, 30.12.2020 року державним виконавцем Недумовою А.О. винесено постанову, якою визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 169,00 грн. (а.с. зворот 11-12).

07.06.2023 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Недумовою А.О. винесена постанова про арешт коштів ОСОБА_1 (а.с. зворот 12-13).

Згідно платіжної інструкції № 59978123 відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконано списання коштів у сумі 23 582,28 грн. з рахунку боржника ОСОБА_1 (а.с. зворот 13).

03.07.2023 року відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перераховано списані кошти у сумі 21 284,00 грн. на рахунок стягувача АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується платіжною інструкцією № 6609 (а.с. 14).

03.07.2023 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Недумовою А.О. винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, а 06.07.2023 року постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.зворот 14- 16).

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що позивач погасила заборгованість перед банком ще 25.10.2020 року, шляхом перерахування коштів на рахунок банку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (а.с.23).

Крім того, дана обставина визнається також відповідачем у відзиві (а.с.59).

Із довідки АТ КБ «Приватбанк» від 13.09.2023 року № B5VLV3EISGJHNO48 вбачається, що станом на 13.09.2023 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед банком (а.с. 17).

Судом встановлено, що 20.09.2023 року позивач звернулась до відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з проханням повернути надмірно стягнуті кошти виконавцем (а.с. зворот 16).

Із відповіді ВДВС у місті Луцьку від 28.11.2023 року вбачається, що сторони виконавчого провадження не повідомили про повне виконання боргових зобов`язань, довідка про відсутність боргу надана їм лише 20.09.2023 року, тобто після закриття виконавчого провадження, а тому 07.06.2023 року сума коштів для погашення заборгованості була списана та перерахована на відповідні рахунки (а.с.18).

14.12.2023 року позивачем було надіслано на адресу відповідача досудову вимогу про врегулювання спору в досудовому порядку та повернення в добровільному порядку суми коштів в розмірі 19363,80 грн., набутих банком безпідставно (а.с.19-20). Однак банк добровільно безпідставно набуті кошти не повернув.

Щодо доводів АТ КБ «Приватбанк», що він є неналежним відповідачем у справі, а платником відповідно до платіжної інструкції є ВДВС, тому і відповідачем у справі має бути ВДВС, суд повідомляє наступне.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Судом встановлено, що в період з 25.10.2020 року по 07.06.2023 року, інформація щодо виконання рішення суду по справі № 161/2696/19 від боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 щодо самостійного виконання рішення, та від стягувача АТ КБ «Приватбанк» щодо надходження кошів від боржника, до державного виконавця не надходила, державним виконавцем Недумовою А.О. на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, вжито заходів примусового виконання рішень та проведено виконання виконавчого документа, який пред`явлений йому для примусового виконання АТ КБ «Приватбанк».

В матеріалах справи не міститься жодних доказів, які б належним чином підтверджували факт повідомлення виконавця про повне самостійне виконання рішення боржником.

З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Недумовою А.О. примусове виконання вищезазначеного виконавчого листа № 161/2696/19, проведено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Тому, ВДВС у місті Луцьку діяв на підставі чинного законодавства та не порушував прав позивача за даним позовом, а тому, на думку суду, не може бути відповідачем у зазначеній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що на рахунок відповідача зараховані кошти у розмірі 19363,80 грн., які були стягнуті в ході здійснення виконавчого провадження ВП № 59978123. Той же самий борг був погашений позивачем ще у 2020 році.

За таких обставин, на користь відповідача зі сторони позивача фактично були сплачені заборговані кошти у подвійному розмірі.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» безпідставно набутих коштів в розмірі 19363,80 гривень (в межах коштів, стягнутих на підставі постанови про арешт коштів), з посиланням на ст. 1212 ЦК України, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами за період з 03.07.2023 року по день прийняття рішення у справі, то суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші, на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15 та від 09.10.2019 року у справі № 607/19461/15-ц.

Таким чином, суд враховує те, що АТ КБ «Приватбанк» з 03.07.2023 року по 20.03.2024 року без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) використовував кошти позивача в сумі 19363,80 грн., тому за цей період підлягає стягненню сума відсотків за користування безпідставно набутими коштами в розмірі 2535,31 грн. з розрахунку, що облікова ставка НБУ становила: з 03.07.2023 р. по 27.07.2023 р.- 25 % річних 331,57 грн., з 28.07.2023 р. по 14.09.2023 р. 22 % річних 571,89 грн., з 15.09.2023 р. по 26.10.2023 р.- 20 % річних 445,63 грн., з 27.10.2023 р. по 14.12.2023 р. 16 % річних 415,92 грн., з 15.12.2023 р. по 14.03.2024 р. 15 % річних 724,15 грн., з 15.03.2024 р. по 20.03.2024 р. 14,5 % річних 46,15 грн.

Розраховуючи розмір суми відсотків, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з такої формули: 19363,80 грн. (сума безпідставно набутих коштів) х на рівень облікової ставки НБУ (у % річних) / 365 днів х на кількість днів користування безпідставно набутими коштами.

Отже, загальна сума відсотків на рівні ставки НБУ за період з 03.07.2023 р. по 20.03.2024 р. становить 2535,31 грн.: 331,57 грн. + 571,89 грн. + 445,63 грн. + 415,92 грн. + 724,15 грн. + 46,15 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що у відповідності до вимогст. 1212 ЦКУз АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути 19363,80 грн. безпідставно набутих коштів, а також 2535, 31 грн. відсотків на рівні облікової ставки НБУ.

Що стосується стягнення витрат позивача на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою правовою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи втрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № б/н від 08.12.2023 року, копія Додатку до договору про надання правової допомоги № б/н від 08.12.2023 року, ордер серії АС № 1082292 від 19.01.2024 року, копія розрахунку обсягу наданих правничих послуг від 19.01.2024 року, копія розрахункової квитанції серії ВВАР № 480092 від 08.12.2023 на суму 9000,00 грн. (а.с. 24-30).

З урахуванням складності справи, заперечень з боку відповідача та розумності судових витрат, суд вважає, що з АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,27,77,81,141,263-265,274-279,354 ЦПК України,на підставі ст.ст.1066,1068,1212,1213 Цивільного кодексу Українисуд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 19 363 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 80 коп. та 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн. 31 коп. відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України за користування безпідставно набутими коштами.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. сплаченого судового збору та суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі - 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Повний текст рішення суду складено 20 березня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.