Ухвала

від 20.03.2024 по справі 922/3456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

20 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3456/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши заяву Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 14.03.2024 року (вх.№7103)

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова вул. Тобольська, 55А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61072 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, майдан Конституції,7, м. Харків код ЄДРПОУ 04059243 Північно-Східного офісу Держаудитслужби(61022, м. Харків, майдан Свободи, буд, 5, Держпром, 4 під., 10 поверх код ЄДРПОУ 40478572) 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 пов., кім. 35, місто Харків, 61022 код ЄДРПОУ: 22630473. до 1-ого відповідача Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради(61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 195-А ) 2-ого відповідача Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт"(43005, Волинська обл.. Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена,буд, 22, каб. 61) про визнання недійсним договору

за участю представників:

представника прокуратури - Трофименко О.О.(посвідчення №072979 від 01.03.2023 року)

заявника (боржника) Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради -Агеєвої Е.О.( ордер серії АІ №1449643 від 29.08.2023 року)

стягувача (Харківської міської ради) - не з`явився

стягувача (Північно-Східного офісу Держаудитслужби) - не з`явився

представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - не з`явився

боржника ( Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт") - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Північно-Східного офісу Держаудитслужби звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до СКП "Харківзеленбуд" ХМР (надалі СКП "Харківзеленбуд" ХМР), ПП "ЛСВ Моноліт" (надалі- ПП "ЛСВ "Моноліт"), в якій просив суд:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету СКП підприємства Харківзеленбуд ХМР, оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ППЛСВ Моноліт;

- визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між СКП Харківзеленбуд ХМР {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) і ПП "ЛСВ Моноліт";

-стягнути з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП Харківзеленбуд ХМР 2370000,00грн, а з СКП Харківзеленбуд ХМР одержані ним за рішенням суду 2370000,00грн. стягнути в дохід держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що дії ПП "ЛСВ Моноліт" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 на неконкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель.

У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області 06.09.2023 2-ий відповідач - ПП "ЛСВ Моноліт", заперечував проти задоволення позовних вимог прокурора, з тих підстав необґрунтованості доводів прокурора про порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок нібито не ефективного та не економічного використання бюджетних коштів, як підстави здійснення представництва її інтересів з огляду на те, що прийняття рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 №338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 не порушило інтереси держави, а навпаки призвело до раціонального використання бюджетних коштів.

Крім того, 06.09.2023 2-им відповідачем подано до господарського суду Харківської області заяву про застосування позовної давності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2023 у справі №922/3456/23 позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним рішення тендерного комітету СКП Харківзеленбуд ХМР, оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ППЛСВ Моноліт; визнано недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між Спеціалізованим комунальним підприємством Харківзеленбуд Харківської міської ради і Приватним підприємством "ЛСВ Моноліт"; стягнуто з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП Харківзеленбуд ХМР 2370000,00грн.; стягнуто з СКП Харківзеленбуд ХМР одержані ним за рішенням суду 2370000,00грн. в дохід держави; стягнуто з ППЛСВ МОНОЛІТ на користь Харківської обласної прокуратури - 20459,0грн. судового збору; стягнуто з СКП Харківзеленбуд ХМР на користь Харківської обласної прокуратури -20459,00грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24 січня 2024 року, апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2023 у справі № 922/3456/23 залишити без змін.

22.02.204 року Господарським судом Харківської області по справі №922/3456/23 видано відповідні накази .

14.03.2024 року від представника Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№7103) надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій представник заявника просить суд:

Зупинити виконання наказу на примусове виконання рішення та постанови у справі №922/3456/23 про стягнення із Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради одержані ним за рішенням суду 2 370 000,00 гри в дохід держави, виданий Господарським судом Харківської області Визнати наказ на примусове виконання рішення та постанови у справі №922/3456/23 про стягнення із Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради одержані ним за рішенням суду 2 370 000,00 грн. в дохід держави, виданий Господарським судом Харківської області 22,02,2024, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.03.2024 року, прийнято до розгляду заяву Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 14.03.2024 року (вх.№7103). Судове засідання призначено на 20.03.2024 о 13 год. 00 хв.

20.03.2024 року від представника Харківської обласної прокуратури , через Систему Електронний суд 20.03.2024 надійшла заява, в якій представник прокуратури заперечує проти вищеозначеної заяви з підстав викладених у заяві.

Представник відповідача (боржник) в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив суд задовольнити заяву Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню .

Представник Харківської обласної прокуратури проти заяви заперечує з підстав зазначеним ним у заяві.

Представники позивачів (стягувачів) письмову позицію з приводу заяви із нормативно-документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про дату, час та місце розгляду заяви були належним чином повідомлені.

При розгляді заяви Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради про визнанню наказу таким, що не підлягає виконанню, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву, подану в порядку, визначеному вищевказаною статтею, в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, про що постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Отже з вказаної норми вбачається, що право на звернення до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню належить стягувачу або боржнику.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 910/8665/17, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

На господарський суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, при цьому суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням конкретних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обидвох сторін виконавчого провадження.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 19.09.2022 у справі №914/244/21.

Як зазначає відповідач, рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 у справі № 922/3456/23 передбачено 2 (дві) залежні одна від одної матеріально-правові вимоги:

1. Про стягнення з ПП ЛСВ Моноліт на користь СКП Харківзеленбуд ХМР 2 370 000,00 гри.

2. Про стягнення з СКП Харківзеленбуд ХМР одержані ним за рішенням суду 2 370 000,00 гри в дохід держави.

Залежність вищезазначених матеріально-правових вимог полягає у тому, що з СКП Харківзелепбуд ХМР мають бути стягнуті самі ті кошти, які підприємство отримало від ПП ЛСВ Моноліт на виконання вищезазначеного рішення.

Враховуючи встановлений судом умисел лише ПП ЛСВ Моноліт, а також положення ч. З ст. 228 ЦК України, вбачається, що негативні наслідки укладення правочину всупереч положень ЦК України, має покладатися виключно на ПП ЛСВ Моноліт. Крім того, застосовані судом наслідки недійсності правочину полягають у реституції, тобто, повернення стану, який існував до вчинення сторонами такого правочину.

Відтак, як вже було неодноразово зазначено, предмет матеріально-правових вимог - грошові кошти, які мають бути повернені державі, мають бути спершу стягнуті з ПП ЛСВ Моноліт на користь СКП Харківзелепбуд ХМР, і тільки після їх одержання на виконання рішення суду - стягнуті в дохід держави.

Виданий наказ на примусове виконання рішення та постанови у справі № 922/3456/23 про стягнення з СКП Харківзеленбуд ХМР одержані ним за рішенням суду 2 370 000,00 гри в дохід держави, хоча і містить таку умову, як стягнення саме тих коштів, які мають бути одержані підприємство за рішенням суду, проте видача такого наказу є безпосередньою підставою звернення такого виконавчого документа до виконання.

Фактично, як вказує відповідач , зміст виданого вищезазначеного наказу дає підстави для подвійного тлумачення, а саме:

1. СКП Харківзеленбуд ХМР вже одержало за рішенням суду 2 370 000,00 гри. які підлягають стягненню в дохід держави за цим наказом.

2. Стягненню за цим наказом з СКП Харківзеленбуд ХМР підлягають самі ті кошти, які підприємство має одержати за рішенням суду в майбутньому.

Однак, СКП Харківзеленбуд ХМР, етанолі на момент подання даної заяви, ПП ЛСВ Моноліт за рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 у справі № 922/3456/23 не одержував.

Так само, умова одержання коштів за рішенням суду в майбутньому, з урахуванням того, що наказ вже виданий судом, не дає змоги належним чином виконати такий виконавчий документ.

Таке вбачається як з огляду на відсутність передбаченого законом або рішенням способу обізнаності стягувана про одержання СКП Харківзеленбуд ХМР грошових коштів за рішенням суду, так і з огляду на строки пред`явлення наказу до виконання.

Адже, таким чином, пред`явлення наказу обмежено не лише строком, передбачений законом, я й активними діями третьої особи - ПП ЛСВ Моноліт щодо перерахунку грошових коштів на користь СКП Харківзеленбуд ХМР.

У зв`язку із вищевикладеним представник відповідача (СКП Харківзеленбуд ХМР) просить суд визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, а саме наказ Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 року про стягнення з СКП Харківзеленбуд ХМР одержані ним за рішенням суду 2370000,00грн. в дохід держави .

Положеннями частини першої статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Наведена норма Основного Закону кореспондується зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України за приписами якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Як зазначалося вище, рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 у справі № 922/3456/22 набрало законної сили 22.02.2024, отже є обов`язковим до виконання.

Як зазначив заявник, рішення суду ним не виконано.

У даному випадку заявник намагається фактично змінити судове рішення та уникнути його виконання у частині.

Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закону) передбачено випадки зупинення виконавчого провадження та зупинення вчинення виконавчих дій.

За змістом вимог статті 34 Закону, зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного) виконавця.

Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

У даному ж випадку, жодна з підстав наведених у статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути застосована, у зв`язку з відсутністю фактичних обставин для їх застосування.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи від 22.06.2022 № 2-9/11 (4-с/444/11/2020), Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 752/26606/18 (провадження № 61-21640сво19).

З питань застосування пп. 2 ч. 1 вказаної статті, зокрема щодо зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, окремо слід зазначити, що суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення.

При цьому випадки у яких суд може винести ухвалу про зупинення провадження чітко передбачені нормами ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, чинне законодавство містить обмежений перелік підстав для зупинення саме судом виконання судового рішення, при цьому у спірних відносинах жодна з наведених підстав не має місце.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 14.03.2024 року (вх.№7103) у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заяви.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Спеціалізованого комунального підприємства Харківзеленбуд Харківської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 14.03.2024 року (вх.№7103) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 20.03.2024.

Ухвалу може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 21 березня 2024 року.

СуддяО.О. Присяжнюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.