Ухвала

від 21.03.2024 по справі 295/16783/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16783/23

2/295/76/24

УХВАЛА

Іменем України

21.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого - судді Зосименка О.М.,

при секретарі - Стелюті М.С.,

за участю - позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державна установи «Житомирський обласний центр контролю іі профілактики хвороб МОЗ України» про визнання незаконним наказу, зміну підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,

установив:

у провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державна установи «Житомирський обласний центр контролю іі профілактики хвороб МОЗ України» про визнання незаконним наказу, зміну підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України про зміну предмета позову до якої додано уточнену позовну заяву.

В судовому засіданні позивач підтримала вимоги заяви, представник відповідача заперечив щодо прийняття її судом. Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши подану заяву разом з позовною заявою, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ч.3 ст.. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обгрунтованості позову - обов`язком суду. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 8 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20).

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, позивач звернулася до суду з позовом до Державна установи «Житомирський обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України» в якому просила суд: визнати незаконним наказ від 07.11.2023 року № 295-ос «Про звільнення ОСОБА_3 » за п.4 ч.1 ст..40 КЗпП України за прогул в частині підстави звільнення за п.4 ч.1 ст..40 КЗпП України; змінити підставу звільнення ОСОБА_1 з роботи з 07.11.2023 року за наказом № 295-ос з п.4 ч.1 ст..40 КЗпП України за прогул без поважних причин на ч.3 ст..38 КЗпП України (за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору); стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 3-х місячного середнього заробітку; стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку за із розрахунку 43 к.д.; стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ж з 07.11.2023 року по день проведення фактичного розрахунку,

У позовній заяві доданій до заяви про зміну предмета позову, позивач змінив предмет позову та просить суд: остановити рішення про визнання незаконним та скасування наказу від 07.11.2023 року № 295-ос «Про звільнення ОСОБА_3 за п.4 ч.І ст..40 КЗпП України за прогул»; постановити рішення про визнання незаконним та скасування наказу від 05.10.2023року № 264-ос «Про скасування наказу про звільнення зовнішнього сумісника ОСОБА_3 »; змінити підставу звільнення ОСОБА_1 з роботи з 01.10.2023 року за наказом від 29.09.2023 року №260-ос «Про звільнення зовнішнього сумісника ОСОБА_3 » з ч.1 ст.. 38 КЗпП України (за власним бажанням) на ч.3 ст.38 КЗпП України (за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору), стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 3-х місячного середнього заробітку в сумі 58661,64 грн., компенсацію за невикористану відпустку за із розрахунку 43 к.д. в сумі 29802,10 грн., стягнути середньомісячний заробіток з 01.10.2023 року по день проведення фактичного розрахунку та моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Так, у постанові від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом

Як вбачається з поданої позовної заяви до зміни предмета позову, позивач виходила з обставин, на її думку, незаконного її звільнення з 07.11.2023 року та оскаржувала наказ про звільнення в частині формулювання підстав звільнення, просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 07.11.2023 року по день проведення фактичного розрахунку.

Після зміни предмета позову, позивач виходить з інших обставин, а саме її звільнення вже не з 07.11.2023, а з 01.10.2023 року та оскаржує вже інший наказ про звільнення в частині формулювання підстав звільнення, просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні вже з 01.10.2023 року.

Таким чином, встановивши що позивачем одночасно змінено як предмет позову, так і підстави позову, і фактично виникає нова головна матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, суд відмовляє у прийнятті такої заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 ЦПК України,

постановив:

у прийнятті заяви ОСОБА_1 в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України про зміну предмета позову до якої додано уточнену позовну заяву відмовити.

Уточнену позовну заяву повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Зосименко