Рішення

від 12.03.2024 по справі 926/5591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року Справа № 926/5591/23За позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради

до відповідача Громадської організації "Глобальний силовий альянс"

про стягнення боргу з орендної плати, пені та неустойки в сумі 187 044,87 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін: не з`явились.

СУТЬ СПОРУ: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Громадської організації "Глобальний силовий альянс" про стягнення боргу з орендної плати, пені та неустойки в сумі 187 044,87 грн.

Позов обґрунтований тим, що між Управлінням комунальної власності міської ради (Орендодавцем), яке є правонаступником департаменту економіки та департаменту розвитку міської ради в частині діючих договорів оренди нерухомого майна та Громадською організацією Федерація боді-білдінгу і армрестлінгу (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна від 28 листопада 2013р. №369 (далі-Договір) на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 123,80 м2, яке використовувалося під спортивний клуб.

В подальшому, 14 серпня 2014 року між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору оренди нерухомого майна, відповідно до якого Сторони дійшли згоди внести зміни в частині внесення зміни в назву Орендаря, а саме: слова Федерація боді-білдінгу і армрестлінгу замінити словами Громадська організація «Глобальний силовий альянс. Додатковим договором № б/н від 01 липня 2021року, Сторони внесли зміни та доповнення в договір оренди №369, в частині зміни сторони Орендодавця та реквізитів Орендодавця, а саме: Департамент розвитку Чернівецької міської ради замінено словами Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 24 листопада 2021 року, Громадську організацію Глобальний силовий альянс зобов`язано звільнити нежитлове приміщення площею 123,80 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , сплатити заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 369 від 28 листопада 2013 року в сумі 27 490,02грн., в тому числі пеня в сумі 1 993,50 грн., та судовий збір в сумі 6 810,00 грн.

Так, позивач стверджує, що станом на 27 листопада 2023 року приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не повернуто Орендодавцю та Балансоутримувачу згідно з актом повернення майна. За період з 01липня 2021 року по 24 листопада 2021 року відповідно до договору №369 від 28 листопада 2013 року за приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується борг з орендної плати в сумі 15 599,05 грн., пеня в сумі 1 732,43 грн. та неустойка за період з 25 листопада 2021 р. по 31 грудня 2023 року в сумі 169 713,39 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2023 року, судову справу № 926/5591/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24 січня 2024 року.

Судове засідання 24 січня 2024 року не відбулось, у зв`язку із оголошенням сигналу повітряна тривога на території Чернівецької області, про що складено відповідний акт.

Ухвалою суду від 24 січня 2024 року призначено підготовче засідання у справі № 926/5591/23 на 14 лютого 2024 року; додатково повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 926/5591/23; призначено справу до розгляду по суті на 12 березня 2024 року.

Позивач явку належного представника в судове засідання 12 березня 2024 року не забезпечив. При цьому, 12 березня 2024 року через систему Електронний суд надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за відсутності останнього.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 12 березня 2024 року не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.

Зокрема, судом надсилались ухвали суду на юридичну адресу відповідача та розміщувалось оголошення про виклик до суду відповідача на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області..

Так, в матеріалах справи наявні конверти з ухвалами суду та довідками поштової служби про причини повернення, а саме: за закінченням терміну зберігання.

Згідно статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Відповідно до змісту частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно із частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на неявку представників сторін, які були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 174 (далі ГК України) Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається зі змісту статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, 28 листопада 2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією Федерація боді-білдингу і армреслінгу (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 369.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.10.2004 р. № 916/20, від 12.11.2013 р № 586/19 та заяви від 26.07.2013р. № 02/01-11-2841/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 123,80 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 /а в підвалі будинку, з метою використання його під спортивний клуб (Об`єкт оренди або Майно).

Згідно пункту 1.5 Договору, строк дії договору два роки й одинадцять місяців з 28 листопада 2013 року до 27 жовтня 2016 року включно.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що обчислення строку дії цього Договору починається з моменту його укладення. Моментом укладення договору є дата підписання його Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Відповідно до 2.1 Договору, за користування Об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладення Договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього Договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить 855,71 гривень.

Пунктами 2.2. 2.4. Договору унормовано, що нарахування орендної плати починається з дня підписання договору. Орендна плата за перший місяць сплачується Орендарем залежно від кількості календарних днів оренди Майна. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України.

Згідно пункту 2.5 Договору, Орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2.11 Договору, розмір орендної плати може бути переглянуто за погодженням Сторін або на вимогу однієї із Сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни цін і тарифів (ставки орендної плати), істотної зміни стану Об`єкта оренди та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, в тому числі рішеннями міської ради, що набрали чинності, у порядку визначеному законодавством.

Пунктами 2.12, 2.15 Договору передбачено, що починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який сплачується пеня. В разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцю об`єкта оренди за актом приймання передання.

Згідно пункту 7.6 Договору, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії щодо змін, розірвання, припинення, продовження договору на новий термін та щодо інших його умов, надсилаються сторонами рекомендованими (цінними) листами з повідомленнями про їх вручення за адресами зазначеними у договорі.

Пунктами 9.1, 9.2 Договору визначено, що невід`ємною частиною договору є його додатки, а саме: розрахунок орендної плати, звіт про незалежну оцінку майна, акт приймання-передання об`єкта оренди (при передачі вперше).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 грудня 2005 року, нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 123,80 м2, належить територіальній громаді м. Чернівці.

14. серпня 2014 року на підставі рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 351/12 від 22 липня 2014 року, між Сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору оренди № 369, яким внесено зміни в назву Орендаря, а саме: слова Федерація боді-білдінгу і армрестлінгу замінено словами Громадська організація Глобальний силовий альянс.

В подальшому, Сторони підписали додатковий договір № 2 від 28 жовтня 2016 року до договору оренди № 369, яким продовжили термін дії договору до 27 вересня 2019 року та вказали вартість орендної плати в розмірі 1 711,42 грн .

Додатковим договором № б/н від 01 липня 2021року, Сторони внесли зміни та доповнення в договір оренди від 28.11.2013р.№369, в частині зміни сторони Орендодавця та реквізитів Орендодавця, а саме: Департамент розвитку Чернівецької міської ради замінено словами Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 листопада 2021 року по справі № 926/3133/21, стягнуто з Громадської організації Глобальний силовий альянс на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 369 від 28.11.2013 року в сумі 27 490,02 грн в т. ч. пеня в сумі 1 993,50 грн та збір в сумі 6810 грн; розірвано договір оренди нерухомого майна № 369 від 28.11.2013 року на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у підвалі будинку, з метою використання його під спортивний клуб, загальною площею 123,80 кв.м.; зобов`язано Громадську організацію Глобальний силовий альянс звільнити приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у підвалі будинку, загальною площею 123,80 кв.м. шляхом передання нежилого приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передання.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 24 листопада 2021 року.

Як вбачається з рішення суду від 04 листопада 2021 року, судом встановлено, що 18 грудня 2019 року сторони підписали додатковий договір № 3 до договору оренди № 369, яким продовжили термін дії договору до 27 серпня 2022 року та виклали пункту 2.1 Договору в такій редакції: орендар зобов`язується починаючи з 18 грудня 2019 року сплачувати орендну плату розраховану згідно додатку № 1/3, що в місяць з урахуванням ПДВ складає 2 896,92 грн та коригується на індекс інфляції попереднього місяця.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Частиною 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Відповідно до пункту 4.1.17 Договору, після закінчення строку дії цього Договору чи у випадку його дострокового розірвання, протягом трьох робочих днів передати Орендодавцю за актом приймання-передавання Об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі Майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодування Орендодавцеві збитки, в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об`єкта оренди.

Я зазначає позивач, станом на 27 листопада 2023 року приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не повернуто Орендодавцю та Балансоутримувачу згідно з актом повернення майна.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення Майна в сумі 169 713,39 грн.

Відповідно до частини 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 5.6. Договору, у разі несвоєчасного повернення Орендарем Майна при припиненні або розірванні цього Договору він сплачує Орендодавцю додатково компенсацію за використання Майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його Орендодавцеві за актом приймання- передання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення неустойки за несвоєчасне повернення Майна в сумі 169 713,39 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, у відповідача за період з 01 липня 2021 року по 24 листопада 2021 року наявна заборгованість з орендної плати за користування орендованим приміщенням в сумі 15 599,05 грн.

Між позивачем та відповідачем виникли зобов`язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно зі статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

При цьому суд враховує, що орендні правовідносинами між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Частиною 10 статті 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до пункту 4.1.3 Договору, Орендар зобов`язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наявну заборгованість за орендної плати, позивачем нараховано 1 732,43 грн пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

У відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно змісту статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Пунктом 5.4 Договору сторони визначили, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі за період 07 липня 2021 року по 24 листопада 2021 року в сумі 15 599,05 грн та пені в сумі 1 732,43 грн є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно частини 1 статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2023 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Відтак, розмір судового збору, що підлягає оплаті за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 187 044,87 грн становить 2 805,67 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір у розмірі 2 684,40 грн. слід покласти на відповідача

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 196, 219, 222, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Громадської організації Глобальний силовий альянс (58000, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Комарова, буд. 9, корп. Б, код ЄДРПОУ 23249722) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, буд. 18, код ЄДРПОУ 44388619) заборгованість в сумі 187 044,87 грн (борг з орендної плати в сумі 15 599,05 грн., пеня в сумі 1 732,43 грн, неустойка в сумі 169 713,39 грн) та судовий збір в розмірі 2 805,67 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 21 березня 2024 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк