Постанова

від 08.08.2024 по справі 926/5591/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. Справа №926/5591/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації «Глобальний силовий альянс»

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2024 (повний текст рішення складено 21.03.2024 р., суддя Проскурняк О.Г.)

у справі № 926/5591/23

за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради

до відповідача Громадської організації «Глобальний силовий альянс»

про стягнення боргу з орендної плати, пені та неустойки в загальній сумі 187044,87 грн,

за участю представників:

від позивача Іванович Л.Є. (в режимі відеоконференції)

від відповідача не з`явився

28.12.2023 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Громадської організації «Глобальний силовий альянс» 187044,87 грн боргу з орендної плати, пені та неустойки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що між Управлінням комунальної власності міської ради (яке є правонаступником департаменту економіки та департаменту розвитку міської ради) та Громадською організацією «Федерація боді-білдінгу і армрестлінгу» (згодом Громадська організація «Глобальний силовий альянс») існували правовідносини, які виникли з договору оренди нерухомого майна за № 369 від 28.11.2013. Означений договір було розірвано за рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.11.2021 у справі № 926/3133/21, за яким також з орендаря на користь орендодавця стягнуто заборгованість зі сплати орендної плати та зобов`язано Громадську організацію «Глобальний силовий альянс» передати спірне приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передачі. За твердженням позивача, станом на 27.11.2023, спірне приміщення орендарем не повернуто, а за період з 01.07.2021 по 24.11.2021 відповідно до договору № 369 від 28.11.2013 за приміщенням обліковується 15599,05 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1732,43 грн пені та 169713,39 грн неустойки за період з 25.11.2021 по 31.12.2023.

Господарський суд Чернівецької області, розглянувши позовні вимоги Управління комунальної власності Чернівецької міської ради задоволив їх та стягнув з Громадської організації «Глобальний силовий альянс» на користь позивача 187044,87 грн заборгованості та 2805,67 грн. судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що станом на 27 листопада 2023 року приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Скальда Сергія (Комарова Володимира), 9 А/А не повернуто орендодавцю та балансоутримувачу за актом повернення майна. Таким чином, з огляду на положення п. 5.6 договору оренди, який передбачає обов`язок орендаря сплатити орендодавцю додаткову компенсацію в розмірі подвійної орендної плати, у разі несвоєчасного повернення майна при припиненні або розірванні цього договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 169713,39 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна, а також, в силу положень п. 4.1.3 та 5.4 договору, 15599,05 грн. заборгованості з орендної плати за період з 07.07.2021 по 24.11.2021 та 1732,463 грн. пені.

Відповідач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку, звернувшись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій покликається на запровадження карантинних обмежень у 2020-2021 роках, які тривали до липня 2023, через настання яких фактично було заборонено працювати спортивним гурткам, відтак виникла заборгованість з орендної плати. Відповідач також звертає увагу на те, що з 24.02.2022 має місце повномасштабне військове вторгнення військ російської федерації. Вказані обставини, на переконання апелянта, є форс-мажорними обставинами, які звільняють його від відповідальності за невиконання зобов`язань, а також від застосування до нього штрафних санкцій. Як на підтвердження настання форс-мажорних обставин, апелянт серед іншого покликається та долучає до своєї апеляційної скарги копію листа Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1. Оскільки відповідач вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати таке, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

На виконання вимог статті 263 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи відповідача та зазначив, що орендар не виконував своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 369 від 28.11.2013 щодо своєчасного внесення орендної плати. Несплата орендної плати протягом трьох місяців є підставою для дострокового розірвання договору та звільнення приміщення. З огляду на викладене, орендодавець звернувся до Господарського суду Чернівецької області щодо стягнення з орендаря заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення, з посиланням на таке:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.11.2021, яке набрало законної сили 24.11.2021, позовні вимоги Управління комунальної власності Чернівецької міської ради було задоволено в повному обсязі, однак орендарем таке рішення не виконано і, станом на 27.11.2023 спірне приміщення орендодавцю та балансоутримувачу не повернуто;

За період з 01.07.2021 по 24.11.2021 відповідно до договору № 369 від 28.11.2013 за приміщення обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 15599,05 грн., пеня в сумі 1732,43 грн. та неустойка за період з 25.11.2021 по 30.11.2023 в сумі 162352,85 грн., які обґрунтовано та правомірно стягнуто місцевим господарським судом;

Покликання апелянта на настання форс-мажорних обставин, які виникли, зокрема, через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, вважає неналежним, оскільки в цьому випадку такі обставини не можуть застосовуватись до об`єкта, який розташований в місті Чернівці, позаяк жодної обставини, яка пов`язана з бойовими діями на території міста Чернівці не було, а відповідач мав безперешкодний доступ до орендованого приміщення. Відтак, просить Західний апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представниці позивача розгляд справи відбувся в режимі відеоконфренції.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшла представниця позивача, яка підтримала свої заперечення, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак 05.08.2024 подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням його представника у щорічній відпустці.

З огляду на строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст. 273 ГПК України, враховуючи ту обставину, що ухвалою суду участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, приймаючи до уваги позицію відповідача, яка письмово викладена в апеляційній скарзі, судова колегія вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Цивільні права та обов`язки, в силу положень ст. 11 ЦК України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).

28 листопада 2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Федерація боді-білдингу і армреслінгу» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 369, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.10.2004 р. № 916/20, від 12.11.2013 р № 586/19 та заяви від 26.07.2013р. № 02/01-11-2841/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 123,80 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова Володимира, 9а/а в підвалі будинку, з метою використання його під спортивний клуб (об`єкт оренди або майно)

Згідно пункту 1.5 договору, строк дії договору два роки й одинадцять місяців з 28 листопада 2013 року до 27 жовтня 2016 року включно.

За умовами п. 2.1 договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становив 855,71 гривень.

Нарахування орендної плати починається з дня підписання договору. Орендна плата за перший місяць сплачується орендарем залежно від кількості календарних днів оренди майна. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України. Орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності, при цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість (п. 2.2. 2.5. договору).

Відповідно до пункту 2.11 договору, розмір орендної плати може бути переглянуто за погодженням сторін або на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни цін і тарифів (ставки орендної плати), істотної зміни стану об`єкта оренди та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, в тому числі рішеннями міської ради, що набрали чинності, у порядку визначеному законодавством.

В пунктах 2.12, 2.15 договору сторони погодили, що починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який сплачується пеня. В разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцю об`єкта оренди за актом приймання передання.

Згідно з пунктом 7.6 договору, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії щодо змін, розірвання, припинення, продовження договору на новий термін та щодо інших його умов, надсилаються сторонами рекомендованими (цінними) листами з повідомленнями про їх вручення за адресами зазначеними у договорі.

Невід`ємною частиною договору, у відповідності до п. 9.1, 9.2 договору, є його додатки, а саме: розрахунок орендної плати, звіт про незалежну оцінку майна, акт приймання-передання об`єкта оренди (при передачі вперше).

Нежитлове приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Скальда Сергія (колишня- Комарова Володимира), 9 А/А, загальною площею 123,80 м2, належить територіальній громаді м. Чернівці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 грудня 2005 року.

14 серпня 2014 відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 351/12 від 22 липня 2014 року, між сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору оренди № 369, яким внесено зміни в назву орендаря, а саме: слова «Федерація боді-білдінгу і армрестлінгу» замінено словами «Громадська організація «Глобальний силовий альянс».

Згодом сторони підписали додатковий договір № 2 від 28 жовтня 2016 до договору оренди № 369, яким продовжили термін дії договору до 27 вересня 2019 року та визначили орендну плату в розмірі 1711,42 грн .

Додатковим договором № б/н від 01 липня 2021року, сторони внесли зміни та доповнення в договір оренди від 28.11.2013р.№369, в частині зміни сторони орендодавця та реквізитів орендодавця, а саме: «Департамент розвитку Чернівецької міської ради» замінено словами «Управління комунальної власності Чернівецької міської ради».

У зв`язку з несплатою орендної плати, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до суду про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.11.2021 (яке набрало законної сили 24.11.2021) у справі № 926/3133/21 позовні вимоги задоволено; з Громадської організації «Глобальний силовий альянс» на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради стягнуто заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 369 від 28.11.2013 року в сумі 27490,02 грн, в т. ч. 1993,50 грн пені, та судовий збір 6810 грн; розірвано договір оренди нерухомого майна № 369 від 28.11.2013 року на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці, Комарова Володимира, 9 А/А, у підвалі будинку, з метою використання його під спортивний клуб, загальною площею 123,80 м2; зобов`язано Громадську організацію «Глобальний силовий альянс» звільнити приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці, Комарова Володимира, 9 А/А, у підвалі будинку, загальною площею 123,80 м2 шляхом передання нежилого приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради за актом приймання-передання.

Частиною 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що сторонами у справі № 926/3133/21 були ті ж сторони, що й у цій справі, відтак обставини, встановлені в рішенні Господарського суд Чернівецької області від 04.11.2021 є преюдиційними у даній справі.

Так, Господарський суд Чернівецької області в рішенні від 04.11.2011 у справі № 926/3133/21 встановив, що 18 грудня 2019 року сторони підписали додатковий договір № 3 до договору оренди № 369, яким продовжили термін дії договору до 27 серпня 2022 року та виклали пункту 2.1 договору в такій редакції: «орендар зобов`язується починаючи з 18 грудня 2019 року сплачувати орендну плату розраховану згідно додатку № 1/3, що в місяць з урахуванням ПДВ складає 2896,92 грн та коригується на індекс інфляції попереднього місяця».

Відповідно до пункту 4.1.17 договору, після закінчення строку дії цього договору чи у випадку його дострокового розірвання, протягом трьох робочих днів орендар зобов`язувався передати орендодавцю за актом приймання-передавання об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодування орендодавцеві збитки, в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Як стверджує позивач та не заперечує і не спростовує жодними доказами відповідач, станом на 27.11.2023 приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Скальда Сергія (Комарова Володимира), 9А/А не повернуто орендодавцю та балансоутримувачу за актом повернення майна, відтак позивач звернувся до суду з вимого про стягнення з відповідача 169713,39 грн неустойки за несвоєчасне повернення майна.

За умовами п. 5.6 договору в разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цього договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання- передання.

З огляду на встановлені обставини справи, з врахуванням положень п. 5.6 договору, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 169713,39 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна.

Водночас, позивач звертаючись до суду з даним позовом вказав про наявність у відповідача 15599,05 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.07.2021 по 24.11.2021, а також 1732,43 грн пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Отже, як було зазначено вище, між позивачем та відповідачем існували правовідносини, які виникли з договору оренди нерухомого майна, відтак такі регулюються приписами Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зважаючи на те, що предметом договору оренди є комунальне майно.

За договором найму (оренди), у відповідності до ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

За умовами ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Про обов`язок орендаря здійснювати своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату йдеться також у п. 4.1.3 договору.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до приписів частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 5.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем суду не подані належні докази, які б свідчили про своєчасне внесення орендної плати в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 15599,05 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 07.07.2021 по 24.11.2021 та 1732,43 грн пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Щодо твердження апелянта про настання форс-мажорних обставин, які виключають стягнення з нього заборгованості зі сплати орендної плати та застосування до нього штрафних санкцій, судова колегія вважає за доцільне зазначити таке:

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону «Про ТПП в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, доводи скаржника про те, що факт настання для нього форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є помилковим.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростували висновків господарського суду в оскаржуваному рішенні, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2024 у справі № 926/5591/23.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Громадської організації «Глобальний силовий альянс» відмовити

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2024 у справі №926/5591/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 16.08.2024.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік