Ухвала

від 20.03.2024 по справі 916/302/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/302/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.(головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" (далі - Товариство)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 25.12.2023

за скаргою Товариства на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. у справі

за позовом Національного банку України (далі - НБУ)

до Товариства

про звернення стягнення на нерухоме майно,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Імексбанк",

ВСТАНОВИВ:

Товариство 07.03.2024 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 916/302/16 з підстав, визначених абзацом другим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а справу передати до апеляційного господарського суду для розгляду.

Від НБУ 12.03.2024 (через систему "Електронний суд") надійшла заява про залишення касаційної скарги Товариства без руху, оскільки, на його думку, скаржником не додержано вимог процесуального закону щодо надання відповідних документів на підтвердження повноважень для підписання касаційної скарги.

Товариство 14.03.2024 (через систему "Електронний суд") подало до Суду заперечення на вказану заяву НБУ, в якій зазначає про те, що остання є безпідставною та такою, що спотворює реальний стан речей з метою введення суду в оману для затягування відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга підписана директором Товариства, повноваження якого підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (доданий до скарги), а тому просить визнати подання згаданої заяви зловживанням процесуальними з боку представника НБУ.

Щодо поданої заяви Товариства про визнання подання заяви НБУ зловживанням процесуальними правами Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другої вказаної норми залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто, залежно від конкретних обставин Суд може визнати зловживанням процесуальними правами, натомість у даному випадку, подавши заяву про залишення скарги Товариства без руху, НБУ реалізував своє передбачене процесуальним законом право на висловлення своїх міркувань щодо процесуальних питань, викладених у такій заяві. Реалізація таких прав не суперечить завданням господарського судочинства.

Отже, з у рахуванням викладеного Верховний Суд вважає, що наведені у запереченнях Товариства аргументи не можна визнати зловживанням НБУ процесуальними правами в розумінні статті 43 ГПК України, у зв`язку з чим заява Товариства задоволенню не підлягає.

Водночас НБУ 18.03.2024 (через систему "Електронний суд") подав до Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства, посилаючись на те, що оскільки постановою апеляційного господарського суду від 20.02.2024, зокрема, скасовано ухвалу суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на подання скарги на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, то з урахуванням приписів пункту 9 частини першої статті 255 ГПК України, вказане судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Однак, Суд зауважує, що предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, якою, зокрема, поновлено Товариству строк для подання скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а скаргу Товариства на неправомірні дії виконавця задоволено частково, що підпадає під дію пункту 25 частини першої статті 255 названого Кодексу, а тому подані заперечення НБУ щодо неможливості касаційного перегляду зазначених судових рішень відхиляються як необґрунтовані.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі здійснюється перевірка дотримання скаржником вимог ГПК України при оформленні касаційної скарги у відповідності з вимогами, встановленими, зокрема, статтею 290 цього Кодексу.

Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги та враховуючи, що скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, визначених абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Керуючись статтями 8, 234, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 зі справи № 916/302/16 та здійснити перегляд зазначеного судового рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 12 квітня 2024 року.

3. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" про визнання подання заяви Національного банку України зловживанням процесуальними правами відмовити.

4. Витребувати матеріали справи № 916/302/16 господарського суду Одеської області за позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" про звернення стягнення на нерухоме майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Імексбанк".

5. Копію ухвали надіслати господарському суду Одеської області та Південно-Західному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова