Постанова

від 21.03.2024 по справі 918/63/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/63/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (далі - ТОВ "Будальянс Груп") - Лаврік О.В. (адвокат),

відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка" (далі - ТОВ "Галицька Спілка", скаржник) - Авдєєнко В.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Галицька Спілка"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2023 (головуючий - суддя Пашкевич І.О.) та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 (головуючий - суддя Павлюк І.Ю., судді: Грязнов В.В., Розізнана І.В.)

у справі №918/63/22

за зустрічним позовом ТОВ "Будальянс Груп"

до ТОВ "Галицька Спілка"

про стягнення заборгованості в сумі 1 837 127,81 грн.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Галицька Спілка" звернулося до суду з первісним позовом про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, який залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.05.2022.

1.2. ТОВ "Будальянс Груп" звернулося до суду з зустрічним позовом, який мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Галицька Спілка" взятих на себе зобов`язань за договором поставки, у зв`язку з чим у нього виник борг, на який були нараховані інфляційні втрати та три відсотки річних.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022, зустрічний позов задоволено. Ухвалено стягнути з ТОВ "Галицька Спілка" на користь ТОВ "Будальянс Груп" 1 837 127,81 грн заборгованості, з яких 1 189 260,00 грн основного боргу, 458 140,11 грн інфляційних втрат, 189 727,70 грн 3% річних та 27 556,94 судового збору.

2.3. Постановою Верховного Суду від 19.04.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 15.09.2022 у справі № 918/63/22 скасовано, ухвалено справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд у постанові від 19.04.2023 акцентував увагу на те, що за висновками судів, передача товару відповідачу мала місце 10.01.2019 за оформленою сторонами видатковою накладною. Разом з тим, із встановлених судами обставин справи вбачається, що після цієї дати - 10.01.2019 мала місце реєстрація за позивачем цього катка, яка відбулася 10.04.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області. При цьому судами не спростовано висновки відповідача про те, що вказаний каток був зареєстрований за позивачем як за власником вже після оформлення 10.01.2019 видаткової накладної.

2.3.1. Також Верховний Суд зазначив, що як зазначено судами попередніх інстанцій, заперечуючи проти задоволення позовних вимог під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, скаржник пояснював чому склалась ситуація в якій ним підписано видаткову накладну № РН-0000002 від 10.01.2019, за якою начебто отримано товар за договором поставки №02/01/19 від 02.01.2019, укладаючи цей договір поставки сторони насправді мали намір забезпечити обов`язок ТОВ "Будівельна компанія "Будальянс Груп" виконати свої зобов`язання перед ТОВ "Галицька Спілка" за договором поставки №003 від 02.07.2018. Розмір боргу ТОВ "Будівельна компанія "Будальянс Груп" перед ТОВ "Галицька Спілка" за цим договором становить 3 724 496, 80 грн та є предметом спору у справі №918/62/22, що розглядається Господарським судом Рівненської області. Вказана заборгованість ТОВ "Будівельна компанія "Будальянс Груп" виникла за період з 03.07.2018 по 16.12.2018. Проте, суди попередніх інстанцій вказаних доводів відповідача не досліджували, а відповідно не з`ясували, чи є укладений між сторонами договір поставки удаваним правочином, суди належним чином не перевірили обставин державної реєстрації товару за позивачем вже після оформлення видаткової накладної про передачу його за нею відповідачу, не з`ясували, чи підтверджує така реєстрація право власності позивача на вказаний вище каток, та не дали оцінку обставинам спору у наведеній позивачем справі №918/62/22, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про задоволення зустрічного позову. Сам лише факт складання та підписання сторонами накладної не є безумовним свідченням реальності господарської операції за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах, тому висновки судів попередніх інстанцій про доведеність отримання товару лише на підставі цієї накладної були зроблені без з`ясування усіх обставин справи у їх сукупності, а відтак є передчасними.

2.3.2. Крім того, висновки судів про те, що відповідач мав отримати вимогу позивача 23.04.2019 (пункт 2.2 цієї постанови) ґрунтуються на припущеннях, такі висновки не можуть бути покладені в основу судового рішення для визначення дати, із якої у відповідача міг виникнути обов`язок із оплати. При цьому слід зазначити, що саме ці підстави позову, а саме те, що відповідач мав отримати вимогу позивача 23.04.2019, були вказані самим позивачем.

2.4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.08.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023, зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Галицька Спілка" на користь ТОВ "Будальянс Груп" 1 189 260,00 грн основного боргу, 458 140,11 грн інфляційних втрат, 189 727,70 грн 3% річних та 27 556,94 судового збору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Галицька Спілка" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 918/63/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. судами попередніх інстанцій на порушення вимог процесуального права та правових висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, не досліджувалось питання реальної передачі товару за видатковою накладною №РН-0000002 від 10.01.2019 та податковою накладною №2 від 10.01.2019, що узгоджується з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;

4.2. судами попередніх інстанцій порушені приписи процесуального права, а саме статей 79, 86, 236 ГПК України та доктрини заборони суперечливої поведінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема: залишений без правової оцінки висновок спеціаліста №008709 від 09.04.2019; висновок судів попередніх інстанцій про те, що право власності на спірний каток за позивачем вже після укладення договору поставки відбулось на усне прохання відповідача є припущенням та не підтверджується жодним доказом наявним у матеріалах справи; судами попередніх інстанцій залишились без правової оцінки докази на які покликався відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, що узгоджується з підставою касаційного оскарження у цій справі, визначеною пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзив ТОВ "Будальянс Груп" на касаційну скаргу до Суду не надходив.

5.2. Від ТОВ "Будальянс Груп" 18.03.2024 та від ТОВ "Галицька Спілка" 19.03.2024 до Суду надійшли письмові пояснення, які протокольною ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024 долучено до матеріалів справи з огляду на статтю 42 ГПК України, та які Суд оцінюватиме у межах статті 300 ГПК України.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ "Торгова Компанія "Галицька Спілка" (покупець) та ТОВ "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" (постачальник) 02.01.2019 укладено Договір поставки №02/01/19-02 (далі - Договір).

6.2. Відповідно до умов пункту 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору Каток тандемний вібраційний марки НАММ DV 8K SUPER.46300.2001 та Каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER.50476.2003 (далі - товар).

6.3. Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. Договору ціна товару визначається згідно з накладними на відвантаження товару та/або в додатках до даного Договору. Ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ.

6.4. Покупець сплачує вартість Товару та інші відповідно до даного договору платежі згідно із накладними на відвантаження товару (пункт 3.4. Договору).

6.5. Загальна сума Договору визначається як сума вартості поставлених партій товару та складає 2 378 520,00 грн, в т.ч. ПДВ - 396 420,00 грн (пункт 3.5 Договору).

6.6. Відповідно до пункту 3.6. Договору, розрахунки за кожну партію товару, що поставляється, здійснюються покупцем в національній валюті України безготівковим перерахунком коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100 % попередньої оплати.

6.7. За приписами пункту 3.7. Договору, грошові кошти, сплачені покупцем у відповідності до пункту 3.7 чинного договору, переходить у власність постачальника з моменту зарахування їх на поточний рахунок постачальника.

6.8. Відповідно до положень пункту 4.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару партіями на умовах ЕХW (склад вантажовідправника, який знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Нова Любомирка) відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" в редакції 2010, якщо інше письмово не погоджено сторонами.

6.9. Товар поставляється самовивозом автотранспортом згідно письмових та/або усних заявок покупця погоджених з постачальником. Датою відвантаження товару вважається дата вказана у видатковій накладній (пункт 4.2. Договору).

6.10. Згідно з пунктом 4.4. Договору товар вважається зданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості відповідно кількості, що зазначена у первинних документах постачальника до якості відповідно до якості, що зазначена в ДСТУ.

6.11. Пунктом 4.5. Договору встановлено, що постачальник зобов`язується здійснити відвантаження партії Товару протягом 14 робочих днів з дня отримання оплати від покупця.

6.12. За приписами пункту 7.3. Договору, він вступає в юридичну силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 з правом на пролонгацію, але в будь - якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

6.13. Договір поставки підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх.

6.14. Матеріали справи містять видаткову накладну №РН-0000002 від 10.01.2019, згідно з якою ТОВ "Будальянс Груп" поставило, а ТОВ "Галицька спілка" отримало товар, а саме: Каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER 50476.2003 та Каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER 46300.2001 загальною вартістю 2 378 520,00 грн (в тому числі ПДВ 396 420,00 грн), що підтверджується завіреною належним чином директором ТОВ "Галицька Спілка" Драган В.І. копією видаткової накладної, копією завіреною представником ТОВ "Будальянс Груп" адвокатом Мельник І.А. Зазначена видаткова накладна від 10.01.2019 містить підписи та відтиски печаток постачальника та одержувача (покупця).

6.15. Судом встановлено, що 10.01.2019 позивачем за зустрічним позовом зареєстровано податкову накладну №2 від 10.01.2019 з відмітками: "Зареєстровано в ЄРПН". Також, в матеріалах справи міститься квитанція № 1 від 11.01.2019 про прийняття зазначеного документа Державною податковою службою України.

6.16. ТОВ "Будальянс Груп" поставив ТОВ "Галицька Спілка" 10.01.2019 катки тандемні вібраційні марки НАММ DV 8K SUPER.46300.2001 та марки HAMM DV 8K SUPER.50476.2003, один із яких - каток тандемний вібраційний марки НАММ DV 8K SUPER.46300.2001 було повернуто назад постачальнику ТОВ "Будальянс Груп" від ТОВ "Галицька спілка" у вересні 2021 року, що підтверджується копією накладної - повернення постачальнику №1 від 30.09.2021. Зазначена накладна містить підписи представників сторін, скріплений відтисками печаток останніх та посилання на Договір №02/01/19-02 від 02.01.2019.

6.17. На виконання вимог ухвал від 12.04.2023, 02.12.2022 та на виконання вимог ухвали від 16.11.2022 від Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області 28.04.2022 надійшла інформація про те, що каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003, номерний знак НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , за реєстрований із 10.04.2019 за ТОВ "Будівельна Компанія "Будальянс Груп".

6.18. Із огляду на вказане судами встановлено, що на Каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER.50476.2003, стосовно якого укладено Договір сторонами спору, було 10.04.2019 зареєстровано право власності ТОВ "Будальянс Груп" та отримано свідоцтво № ЕЕ196679 від 10.04.2019 вже після укладення 02.01.2019 Договору.

6.19. Щодо реєстрації ТОВ "Будальянс Груп" катка тандемного вібраційного марки HAMM DV8K заводський номер 50476, рік випуску 2003 вже після укладення Договору поставки № 02/01/19-02 від 02.01.2019, судами встановлено, що 20.04.2018 ТОВ "ЕНКІБУД" (далі - постачальник) та ТОВ "Будальянс Груп" (далі - покупець) укладено Договір №18/8К, предметом якого є те, що постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених в цьому Договорі, передати у власність (поставити) покупцю, серед іншого, бувший у використанні каток Hamm модель DV 8К, s/n - 50476, 2003 року випуску, а покупець зобов`язується в порядку і на умовах визначених у цьому договір, прийняти і оплатити таке устаткування.

6.20. Відповідно до акта прийому-передачі від 16.06.2018, укладеному в с. Остриця, урочище Гуч-3 Герцаївського району Чернівецької області, ТОВ "ЕНКІБУД" (постачальник) передав, а ТОВ "Будальянс Груп" (покупець) прийняв на умовах Договору від 20.04.2018 № 18/8К, серед іншого, устаткування: каток Hamm модель DV 8К, s/n - 50476, 2003 року випуску.

6.21. У пункті 4.3. вказаного акта зазначено, що з моменту підписання сторонами цього акта до покупця ТОВ "Будальянс Груп" переходить повний зміст права власності на устаткування і сторони підтверджують, що вказане устаткування дійсно передано покупцеві.

6.22. Видатковою накладною № РН-00176/1 від 16.06.2018 підтверджується, що ТОВ "Будальянс Груп" отримало на підставі Договору № 18/8К від 20.04.2018 каток Hamm модель DV 8К, s/n - 50476, 2003 року випуску вартістю 1 189 260 грн 00 коп. (з ПДВ).

6.23. При цьому, ТОВ "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" не зареєструвало за собою право власності на каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003, номерний знак НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 на підставі Договору № 18/8К від 20.04.2018 відразу після укладення цього Договору.

6.24. Судами встановлено, що ТОВ "ЕНКІБУД", продавши для ТОВ "Будальянс Груп", здійснило реєстрацію даного катка за собою 24.10.2018 після укладення договору та після передачі катка у власність ТОВ "Будальянс Груп", що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_4 від 24.10.2018 про реєстрацію катка тандемного вібраційного марки HAMM DV8K заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003 за ТОВ "ЕНКІБУД".

6.25. За заявою ТОВ "Будальянс Груп" 12.12.2018 отримано висновок спеціаліста №008709 з проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації. Даним висновком зафіксовано, що каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K заводський номер 50476, рік випуску 2003 за заводськими (ідентифікаційними) номерами машини, двигуна, шасі відповідає заводським ідентифікаційним номерам машини, відповідає супровідним документам, а при проведенні обстеження змін ідентифікаційних номерів машини не виявлено. Висновок спеціаліста дійсний протягом 30 діб.

6.26. ТОВ "Будальянс Груп" 09.04.2019 видала довіреність для ОСОБА_1 для оформлення всіх необхідних документів щодо реєстрації катків дорожніх. Довіреність видана 09.04.2019 та дійсна до 31.12.2019 включно.

6.27. Директором ТОВ "Будальянс Груп" 09.04.2019 видано наказ №134/Г (м. Рівне), у якому для оформлення всіх необхідних документів для реєстрації, серед іншого, придбаного у ТОВ "ЕНКІБУД" за Договором №18/8К від 20.04.2018 катка тандемного вібраційного марки HAMM DV8K заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003 наказано ОСОБА_1 провести оформлення даного катка.

6.28. ТОВ ""Будальянс Груп" в особі ОСОБА_1 10.04.2019 звернулося до державного інспектора ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області із заявою №135, у якій просило зареєструвати за собою каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003, номерний знак НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 . До заяви долучено такі документи: попередня реєстрація № ЕЕ168327 від 24.10.2018, договір від 20.03.2018 № 18/8К, акт прийняття-передачі від 16.06.2018; видаткову накладну від 16.06.2019 РН-00176/1, наказ від 09.04.2019 № 134/г, довіреність від 09.04.2019 № 23, висновок спеціаліста від 09.04.2019 ВК008709, витяг із ЄДРПОУ.

6.29. За результатами розгляду заяви №135 від 10.04.2019 каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2003, номерний знак НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , зареєстрований 10.04.2019 за ТОВ "Будальянс Груп".

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1 Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №918/63/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуючий, Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №918/63/22 за касаційною скаргою ТОВ "Галицька Спілка" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду Рівненської області від 15.09.2022 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023, прийнята за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

8.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

8.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.7. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.8. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.10. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.11. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.12. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.13. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

8.15. В контексті висновків про не доведення позивачем за зустрічним позовам обставин передачі відповідачу за зустрічним позовом товару іншими доказами у зв`язку із невизнанням факту такої передачі скаржник посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

8.16. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає таке.

8.17. Так, у справі №905/49/15 предметом позову було стягнення боргу з оплати товару на підставі договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції та видаткових накладних. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що товар за видатковими накладними поставлено відповідачу, що підтверджується податковими накладними, які були виписані за результатами проведення спірних господарських операцій, що мають посилання на договір поставки, як на підставу їх здійснення. При цьому, асортимент, кількість та ціна товару, що був поставлений згідно з переліченої первинної документації тотожні вказаним в податкових накладних. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що видаткові накладні підписано з боку покупця іншою, ніж зазначено в цих накладних невідомою особою, а тому вказані видаткові накладні не є достовірними та належними доказами отримання відповідачем зазначеного в них товару. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що податкова накладна є документом, який відображає ведення податкового обліку, а не безпосередньо факт здійснення господарської операції, а тому податкова накладна не є первинним документом, що підтверджує здійснення операції поставки та не може бути доказом отримання товару відповідачем. Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові від 04.11.2019 звернув увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та висловив позицію щодо обов`язку суду надання належної оцінки всім обставинам справи та дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності судового рішення.

8.18. У справі №914/2267/18 предметом позову було стягнення боргу з оплати отриманого товару за договором поставки. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивоване тим, що позивачем не доведено належними доказами поставку товару, оскільки видаткова накладна не містить відміток відповідальної особи відповідача у графі «отримав», відсутня також і печатка, а відтак у цій частині позову слід відмовити. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасовано повністю, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Скасовуючи рішення суду попередньої інстанції, суд виходив з того, що при вирішенні цього спору суд першої інстанції не дотримався вимог статті 120 ГПК України щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, чим порушив норми процесуального права. Залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 29.11.2019 погодився з його висновками та зазначив, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів з дотриманням вимог статей 76-79, 86 ГПК України.

8.19. У справі №916/922/19 предметом судового розгляду була вимога позивача до відповідача про стягнення вартості поставленого товару. Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, свої висновки мотивував обґрунтованістю та доведеністю позивачем факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару. Постановляючи постанову, апеляційний господарський суд, враховуючи встановлені ним обставини щодо неналежності та недопустимості поданих позивачем доказів в обґрунтування своїх вимог, дійшов висновку про відмову у позові. Апеляційний господарський суд свої висновки мотивував неналежністю та недопустимістю поданих позивачем доказів в обґрунтування своїх вимог, зокрема, видаткових накладних, у яких не зазначено посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, ТТН 02/03 від 12.03.2018, яка не містить штампу та підпису особи вантажоотримувача, записка бухгалтера позивача, що не дає змогу ідентифікувати особу, котра брала участь в отриманні товару, та податкових накладних, котрі не свідчать про здійснення господарської операції. Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові від 29.01.2020 висловив позицію щодо обов`язку суду надання належної оцінки всім обставинам справи та дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності судового рішення.

8.20. У справі №924/233/18 предметом позову було стягнення заборгованості за договором поставки. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, рішення судів мотивовано, зокрема, недоведеністю позивачем наявності заборгованості відповідача за Договором, оскільки надані ним видаткові накладні не містять підписів і відтиску печатки ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та в них зазначено ціну на продукцію, яка не узгоджується із ціною узгодженою сторонами у протоколі погодження договірної ціни від 23.08.2017 № 18. та податкових накладних, котрі не свідчать про здійснення господарської операції. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові від 25.06.2020 зазначив, що судами не забезпечено дотримання принципу змагальності та найбільш відповідного цьому принципу стандарту доказування - стандарту переваги більш вагомих доказів не врахувавши того, що оцінка обставин справи здійснюється з урахування усієї сукупності наявних в ній доказів та правил й критеріїв визначених ГПК України.

8.21. У справі №910/14900/19 предметом первісного позову було зобов`язання підписати шляхом проставляння уповноваженими особами власноручних підписів з проставлянням мокрих відтисків печатки на видаткових накладних та стягнення заборгованості за договором поставки, а предметом зустрічного позову - стягнення боргу за договором поставки. Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за договором поставки, а саме: відмовляється підписувати 53 видаткові накладні, за якими позивач поставив, а відповідач прийняв товар, а також повністю або частково не оплачує поставлений позивачем та прийнятий ним товар за 10 (десятьма) непідписаними та 3 (трьома) підписаними видатковими накладними, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованості з оплати поставленого товару, від сплати якої позивач ухиляється. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного з відповідачем за зустрічним позовом договору поставки перерахував грошові кошти за товар, зазначений у 53-х непідписаних видаткових накладних, на які посилається позивач за первісним позовом, який фактично не був поставлений. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові від 10.12.2020 зокрема зазначив, що суди попередніх інстанцій при з`ясуванні обставин поставки товару за спірними накладними не дослідили обставини виконання та дотримання сторонами зазначених умов договору, без з`ясування зазначених обставин за відсутності належно оформлених первинних документів, що могли б підтвердити спірну поставку товару, неможливо дійти однозначного висновку про доведеність поставки товару за спірними видатковими накладними.

8.22. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть самі визначити (у договорі) момент виникнення права власності на рухому річ.

8.22.1. Суди зазначили, що ТОВ "Будальянс Груп" набуло право власності на каток Hamm модель DV 8К, s/n - 50476, 2003 року випуску - 16.06.2018, незважаючи на те, що державну реєстрацію вказано катка оформило за собою 10.04.2019. У даному випадку з урахуванням правочину, що укладений ТОВ "Будальянс Груп" та ТОВ "ЕНКІБУД" та Акту прийому передачі від 16.06.2018 право власності на рухоме майно каток Hamm модель DV 8К, s/n - 50476, 2003 року випуску перейшло до набувача транспортного засобу (ТОВ "Будальянс Груп") не з моменту здійснення його державної реєстрації, а з моменту фактичної передачі 16.06.2018. Таким чином, ТОВ "Будальянс Груп", володіючи усією тріадою правомочностей власника (володіння, користування і розпорядження) щодо вказаного катка мало законне право продати його на підставі Договору поставки №02/01/19-02 від 02.01.2019 для ТОВ "Галицька Спілка" (покупця).

8.22.2. Судами також встановлено, що надана сторонами в якості доказу здійснення господарської операції видаткова накладна №РН-0000002 від 10.01.2019 згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, є первинним документом, відповідно до пункту 4.2 договору поставки №02/01/19-02 від 02.01.2019. З моменту її підписання ТОВ "Галицька Спілка" набув у власність каток тандемний. Жодних претензій чи зауважень від ТОВ "Галицька спілка" щодо оспорювання факту набуття у власність вказаного катка з моменту підписання видаткової накладної не надходило. ТОВ "Галицька спілка" не зверталася до ТОВ "Будальянс Груп" із вимогою в порядку статті 666 ЦК України, не відмовлявся від приймання у власність спірного катка. При цьому факт прийняття цього катка підтверджувався ТОВ "Галицька спілка" і під час подання первісної позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння у цій справі.

8.22.3. Суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими доводи ТОВ "Будальянс Груп" про те, що державна реєстрація катка тандемного вібраційного марки HAMM DV 8K SUPER 50476.2003 за ТОВ "Будальянс Груп" відбулася 10.04.2019 з тією метою, щоб ТОВ "Галицька спілка", отримавши даний каток у власність 10.01.2019, зміг зареєструвати у свою чергу такий каток за собою. Посилання ТОВ "Галицька спілка" на те, що спірний каток був представлений ТОВ "Будальянс Груп" 09.04.2019 для повторного обстеження спеціалістом Шинкар А.В., що відображено у висновку спеціаліста №008709, не спростовує вищевикладеного.

8.22.4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що на момент звернення ТОВ "Будальянс Груп" із зустрічною позовною заявою про стягнення коштів, ТОВ "Галицька Спілка" є власником майна - Катка тандемного вібраційного марки HAMM DV 8K SUPER 50476.2003 придбаного за договором поставки №02/01/19-02 від 02.01.2019. Відтак, поставка товару за договором поставки №02/01/19-02 від 02.01.2019 (каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER 46300.2001 та каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER 50476.2003) підтверджена позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами. Оскільки сторони підписали між собою видаткову накладну № РН-0000002 від 10.01.2019, за якою відповідач за зустрічним позовом набув у власність каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER 50476.2003, - відтак у відповідача виник обов`язок із оплати товару у сумі 1 189 260,00 грн із 11.01.2019.

8.22.5. Суди зазначили про те, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем за зустрічним позовом вказаної суми заборгованості. З доказів, поданих позивачем за зустрічним позовом, зокрема документів фінансових установ, вбачається відсутність відомостей про оплату відповідачем за зустрічним позовом за товар по договору поставки №02/01/19-02 від 02.01.2019. Таким чином, суди дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 189 260,00 грн за каток тандемний вібраційний марки HAMM DV 8K SUPER 50476.2003 згідно договору поставки №02/01/19-02 від 02.01.2019 підлягають до задоволення.

8.23. Отже, суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, перевіряючи реальність здійснення господарської операції, дослідили та оцінили за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази у їх сукупності, застосувавши статті 76-79 ГПК України, дійшли висновку про підтвердження факту прийняття скаржником у власність спірного майна за договором та відповідно про наявність підстав для стягнення заборгованості за цим договором.

8.24. Колегія суддів зазначає, що вказані вище висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються обставин, за яких судами установлені дефекти видаткових накладних на поставку товару (відсутність підпису, відтиску печатки замовника, відсутність необхідних реквізитів, тощо), з урахуванням чого касаційний господарський суд вказав, що в такому разі факт постачання товару можливо доводити іншими доказами.

8.25. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень у справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій не установлені дефекти документів, зокрема, видаткових чи податкових накладних, договорів, свідоцтв про реєстрацію спірного майна тощо.

8.26. Проаналізувавши зміст вказаних вище постанов Верховного Суду, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними істотними правовими ознаками зі справою, що розглядається, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантними до обставин цієї справи.

8.27. Касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у вищенаведених ним постановах Верховного Суду, оскільки зазначені постанови Верховного Суду, на висновки щодо застосування норм права в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, були прийняті за іншої, ніж у цій справі фактично-доказової бази, тобто, хоча й у спорах, зокрема пов`язаних з договорами поставки, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення. Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми права, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

8.28. Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18 та від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 висновки є необґрунтованими та фактично зводяться до намагання скаржника здійснити переоцінку доказів у справі.

8.29. Водночас, Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

8.30. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

8.31. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238 ГПК України, визначено обов`язковість всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження судом під час вирішення спору доказів, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

8.32. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

8.33. Колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди оцінили подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності. Суди попередніх інстанцій дали оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, що відповідає приписам частини другої статті 86 ГПК України.

8.34. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

8.35. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.36. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.37. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.

8.38. Проте, під час здійснення касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Галицька Спілка" з підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість підстави касаційного оскарження у цій частині. А тому, доводи касаційної скарги ТОВ "Галицька Спілка" в цій частині не знайшли свого підтвердження, що виключає підстави для скасування оскаржуваних судових рішень по суті спору.

8.39. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій, до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

8.40. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.41. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норма матеріального права та/чи порушення норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухваленого судового рішення, а відтак підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

8.42. З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом.

8.43. Додаткові письмові пояснення ТОВ "Будальянс Груп", беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

8.44. Додаткові письмові пояснення ТОВ "Галицька Спілка", з урахуванням наведеного у цій постанові, не беруться до уваги Касаційним господарським судом.

8.45. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.46. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.47. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.48. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.49. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.50. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.51. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.4. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою у справі з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 цієї статті, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені із додержанням норм права.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений ТОВ "Галицька Спілка" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційне провадження в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває, а в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №918/63/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №918/63/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №918/63/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос