Постанова

від 19.03.2024 по справі 915/534/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/534/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Колодяжної А. В. (прокурор за посвідченням),

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Слюсаренка Олега Анатолійовича

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2023 (суддя Адаховська В. С.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 (судді: Ярош А. І. - головуючий, Савицький Я. Ф., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Благодатненської сільської ради

до фізичної особи-підприємця Слюсаренка Олега Анатолійовича

про повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2021 року керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про заміну Миколаївської обласної державної адміністрації її правонаступником Благодатненською сільською радою, просив зобов`язати фізичну особу-підприємця Слюсаренка Олега Анатолійовича (далі - ФОП Слюсаренко О. А.) повернути територіальній громаді в особі Благодатненської сільської ради земельну ділянку, кадастровий номер 4820380400:05:000:0741, загальною площею 101,528 га, нормативною грошовою оцінкою 3 006 329,28 грн, з розташованим на ній водним об`єктом площею 68,028 га - частиною Благодатненського водосховища, яка знаходиться в межах території Благодатненської сільської ради Первомайського району.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем без достатньої правової підстави, а тому підлягає поверненню територіальній громаді в особі Благодатненської сільської ради.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023, позов задоволено в повному обсязі; зобов`язано ФОП Слюсаренка О. А. повернути територіальній громаді в особі Благодатненської сільської ради земельну ділянку, кадастровий номер 4820380400:05:000:0741, загальною площею 101,528 га, нормативною грошовою оцінкою 3 006 329,28 грн, з розташованим на ній водним об`єктом площею 68,028 га - частиною Благодатненського водосховища, яка знаходиться в межах території Благодатненської сільської ради Первомайського району.

4. Судові рішення мотивовано тим, що договір оренди надання земель водного фонду (водного об`єкта загальнодержавного значення) у користування на умовах оренди від 22.12.2006, укладений між Арбузинською районною державною адміністрацією та Слюсаренко Олегом Анатолійовичем , не може вважатись продовженим, термін дії договору закінчився 12.01.2017, водночас, відповідач продовжує користування спірною земельною ділянкою та розташованою на ній водоймою, які є неподільними об`єктами, які в силу свого природного сполучення не можуть використовуватись один без одного. Однак законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч, і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів. Суди також зазначили, що ані режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами. При цьому Благодатненське водосховище є водосховищем комплексного призначення, тому відповідно до положень частини першої статті 51 Водного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідних редакціях) не може бути об`єктом оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ФОП Слюсаренко О. А. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому скаржник наголошує на тому, що він звертався до розпорядника земель з питанням щодо укладення нового договору оренди землі, а не проведення розпорядником земель та водного об`єкта земельних торгів із продажу права оренди таких об`єктів стало порушенням права скаржника у використанні ним спірних об`єктів на праві оренди земельної ділянки. ФОП Слюсаренко О. А. у своїй господарській діяльності використовував та використовує земельну ділянку водного фонду, на якій розташовано цей водний об`єкт, на підставі режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (Благодатненське водосховище) та дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 26.03.2015 № 087 та від 15.05.2020 № 020-20. Таким чином, на думку скаржника, він правомірно користується водним об`єктом на підставі дозвільних документів з огляду на те, що режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта є документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та визначають право користування водним об`єктом.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях. У той же час прокурор наголошує на тому, що зі змісту скарги вбачається, що позиція відповідача зводиться до незгоди з обґрунтованими рішеннями судів попередніх інстанцій про повернення земельної ділянки із водоймою, однак посилання на висновок Верховного Суду, від якого необхідно відступити, у касаційній скарзі відсутнє.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Слюсаренка О. А. на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі № 915/534/21, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.03.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. На території Арбузинського району (зараз Первомайського району) Миколаївської області розташоване водосховище площею 68,0280 га, яке знаходиться за межами села Благодатне Арбузинського (Первомайського) району Миколаївської області. Згідно з паспортом водного об`єкта його призначення відповідно до проекту будівництва - зрощення, риборозведення. Фактично використовується для рибогосподарських потреб. Рік здачі в експлуатацію - 1992.

10. Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.09.1997 проведено державну реєстрацію Слюсаренка О. А. як суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця. В подальшому до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.02.2018 було внесено відомості про припинення ФОП Слюсаренка О. А., а 30.07.2018 - про нову реєстрацію його як фізичної особи-підприємця. При цьому основними видами діяльності такого суб`єкта підприємництва з 1997 року по теперішній час визначено: 03.22 - "прісноводне рибництво (аквакультура)" та 56.10 - "діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування".

11. Управлінням Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області 26.03.2015 надано дозвіл № 087 суб`єкту господарювання ФОП Слюсаренку О. А. на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме Благодатненському водосховищі, розташованому на північ від с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, вид спеціального використання - промислове рибальство (промисел). Строк дії зазначеного дозволу з 26.03.2015 по 26.03.2020.

12. Управлінням Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області 15.05.2020 надано дозвіл № 020-20 суб`єкту господарювання ФОП Слюсаренку О. А. на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме Благодатненському водосховищі, вид спеціального використання - промислове рибальство (промисел). Строк дії зазначеного дозволу з 15.05.2020 по 15.05.2025.

13. Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 19.09.2006 № 463, зокрема, надано громадянину Слюсаренку О. А. земельну ділянку (ставок) в оренду терміном на 10 років загальною площею 101,50 га для товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) в межах території Благодатненської сільської ради; рекомендовано цьому громадянину в шестимісячний термін виготовити в землевпорядній організації проект відведення зазначеної земельної ділянки.

14. Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 09.11.2006 № 560 внесено зміни до розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 19.09.2006 № 463, зокрема, змінено загальну площу наданої громадянину Слюсаренку О. А. земельної ділянки, а саме - 101,528 га.

15. 22.12.2006 між Арбузинською районною державною адміністрацією та Слюсаренком О. А. укладено договір оренди надання земель водного фонду (водного об`єкта загальнодержавного значення) у користування на умовах оренди, за змістом якого:

- райдержадміністрацією передано в оренду Слюсаренку О. А. для товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) земельну ділянку загальною площею 101,528 га, у тому числі: під водою - 68,028 га (для водогосподарського призначення), під гідротехнічними спорудами - 0,450 га (для природоохоронного призначення), пасовищ - 31,450 га (для природоохоронного призначення) та інших захисних насаджень - 1,600 га (для природоохоронного призначення), розташовану в межах Благодатненської сільської ради Арбузинського району (на теперішній час, згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ, ліквідовано та утворено Первомайський район), про що у Державному реєстрі земель 12.01.2007 вчинено запис № 040700500014 (пункти 1, 2);

- договір укладено на 10 років, передбачено переважне право орендаря на поновлення договору оренди після закінчення терміну дії та встановлено обов`язок останнього не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7);

- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 20);

- дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено (пункт 32).

16. Земельна ділянка орендарю передана за актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.04.2008.

17. З огляду на зміст пунктів 7, 32 договору термін його дії закінчився 12.01.2017.

18. Згідно з даними технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Слюсаренку О. А. спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду державної власності та розташована за межами населеного пункту, а отже, згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України її розпорядником, станом на день подання прокурором позову, була Миколаївська облдержадміністрація.

19. Зі змісту листа Арбузинського відділу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 04.03.2021 № 243/401-21 вбачається, що земельній ділянці, що перебувала у оренді у відповідача, присвоєно кадастровий номер 4820380400:05:000:0741.

20. Враховуючи відсутність державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4820380400:05:000:0741, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначена земельна ділянка з 27.05.2021 перейшла до земель комунальної власності Благотатненської селищної ради.

21. Відповідно до листів Миколаївської обласної державної адміністрації від 15.03.2019 № 627/0/05-47/3-19, від 05.07.2019 № 3099/0/05-47/3-19 додаткова угода до договору про його продовження укладена не була, а отже спірний договір не було пролонговано.

22. Наведене стало підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Благодатненської сільської ради (з урахуванням заміни позивача у справі).

Позиція Верховного Суду

23. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

25. Предметом позову в цій справі є вимоги прокурора про зобов`язання ФОП Слюсаренка О. А. повернути територіальній громаді в особі Благодатненської сільської ради земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом - частиною Благодатненського водосховища.

26. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

27. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

28. Верховний Суд звертає увагу, що підставою касаційного оскарження судових рішень є обґрунтована необхідність відступлення від висновку саме щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

29. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

30. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

31. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43- 44) і № 818/1688/16 (пункти 44- 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44-45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58- 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21(пункт 45)).

32. Таким чином, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

33. Проте скаржник у касаційній скарзі у контексті положень пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України не навів жодної постанови Верховного Суду чи висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, не зазначив вагомих і достатніх аргументів, які би свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від таких висновків. Посилання скаржника на положення пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України за своїм змістом є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову у справі щодо повернення земельної ділянки з розташованою на ній водоймою.

34. Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

35. З наведених вище мотивів Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами прокурора, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

38. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

40. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП Слюсаренка О. А. залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

41. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Слюсаренка Олега Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі № 915/534/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай