Постанова

від 21.03.2024 по справі 22/96-10/90/08

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 22/96-10/90/08

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (колегія суддів: Кощеєв І. М. - головуючий, Дармін М. О., Чус О. В.) у справі

за позовом Запорізького міжрайонного природоохоронного прокурора (Запорізької обласної прокуратури) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради

до: 1) Приватного підприємства "Термінал", 2) Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Запорізької обласної ради, 2) Державного підприємства "Запорізький інститут землеустрою", 3) Запорізького обласного управління земельних ресурсів в особі правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2001,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

1.1. 10.03.2004 Запорізький міжрайонний природоохоронний прокурор (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Термінал" (далі - ПП "Термінал") та Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - Сонячна сільська рада) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 29.12.2001 між Сонячною сільською радою та ПП "Термінал".

1.2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 (суддя - Алейникова Т. Г.) в позові Прокурора відмовлено.

1.3. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 31.10.2023 звернулося Публічне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 12362" (далі - ПАТ "АТП 12362"), в якій просило рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Одночасно в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

1.4. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08, скаржник посилався на те, що ПАТ "АТП 12362" не було учасником справи № 22/96-10/90/08; про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо лише з відзиву ПП "Термінал" 24.10.2023.

1.5. Згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 22/96-10/90/08 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи / копії матеріалів справи № 22/96-10/90/08. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "АТП 12362" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

1.6. 20.11.2023 матеріали справи № 22/96-10/90/08 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

1.7. Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу від 22.11.2023 у справі № 22/96-10/90/08, згідно з якою були визнані неповажними підстави для поновлення строку, наведені ПАТ "АТП 12362" у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08. Апеляційну скаргу ПАТ "АТП 12362" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 було залишено без руху. Вказаною ухвалою апеляційного господарського суду надано скаржнику строк 10 днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме для обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, та надання доказів реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

1.8. На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 22/96-10/90/08 ПАТ "АТП 12362" 06.12.2023 подало до суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали

2.1. Згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 22/96-10/90/08 визнано неповажними наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 та відмовлено ПАТ "АТП 12362" у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Відмовлено ПАТ "АТП 12362" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08.

2.2. Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції ухвалене до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що ПАТ "АТП 12362" з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 звернулося лише 01.11.2023, тобто із значним пропуском строку, встановленого для апеляційного оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції встановив, що, обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги, ПАТ "АТП 12362" посилалося на те, що на час розгляду Господарським судом Запорізької області справи № 22/96-10/90/08 Відкрите акціонерне товариство "АТП 12362", правонаступником якого є скаржник, перебувало у процедурі санації; після цього відбулося перетворення організаційної форми підприємства. До 2018 року підприємство фактично не здійснювало діяльність. З`ясування наявності та стану активів розпочалося у 2019 році, з чим і пов`язані звернення до судів, зокрема, до Господарського суду Запорізької області з позовом про скасування рішень реєстраторів щодо земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні підприємства, та нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення Господарського процесуального кодексу України (статей 91, 93 в редакції, чинній до 15.12.2017, статей 254, 256, 261 в редакції, чинній з 15.12.2017) та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 у справі № 9/41, визнав неповажними наведені ПАТ "АТП 12362" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі. Суд апеляційної інстанції при цьому зазначив, що такі підстави зводяться до перебування підприємства певний час у процесі санації, перетворення організаційної форми та до з`ясування стану активів підприємства лише з 2019 року. Суд апеляційної інстанції зауважив, що зазначені обставини не належать до виключних випадків, передбачених чинним законодавством, мають суб`єктивний характер, та залежали виключно від ПАТ "АТП 12362", тому дійшов висновку, що ПАТ "АТП 12362" не навело поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08, що виключає необхідність перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та чинне майже 15 років, з метою дотримання принципу правової визначеності.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 22/96-10/90/08, ПАТ "АТП 12362" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

3.2. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, тому ПАТ "АТП 12362" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ "АТП 12362", ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 22/96-10/90/08 залишити без змін. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права та врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 22/96-10/90/08, якою на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "АТП 12362" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані судом неповажними.

4.4. Верховний Суд установив, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 подана до Центрального апеляційного господарського суду скаржником як особою, яка не брала участі у справі, через більше ніж 15 років після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням (01.11.2023).

4.5. Верховний Суд зазначає, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Крім того, 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

4.6. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.7. Згідно з пунктом 13 частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

4.8. При цьому, частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

4.9. Отже, судові рішення, які ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України у редакції, чинній з 15.12.2017.

4.10. Частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на дату ухвалення рішення суду) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

4.11. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

4.12. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017).

Отже, у зазначеній статті Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) визначені підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.

4.13. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4.14. Матеріали цієї справи свідчать про те, що, залишаючи без руху апеляційну скаргу ПАТ "АТП 12362" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08, апеляційний господарський суд відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України надав можливість заявнику усунути недоліки апеляційної скарги шляхом обґрунтування інших підстав для поновлення строку. Проте, як констатовано апеляційним господарським судом, доводи про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, які наведено у клопотанні при усуненні недоліків апеляційної скарги, зводилися до перебування підприємства певний час у процесі санації, перетворення організаційної форми та до з`ясування стану активів підприємства лише з 2019 року. З урахуванням цього апеляційний господарський суд зазначив, що такі підстави не належать до виключних випадків, передбачених чинним законодавством, мають суб`єктивний характер та залежали виключно від заявника, а тому визнав їх неповажними.

4.15. Верховний Суд зазначає, що положення частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України не свідчать про безумовний обов`язок суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість суд у такому випадку надає оцінку наведеним заявником апеляційної скарги причинам пропуску строку на апеляційне оскарження на предмет їх поважності.

Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і в разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з тим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.

4.16. Отже, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 у справі № 9/41, від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.

4.17. За змістом положень частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

4.18. Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

4.19. Встановлення поважності причин пропуску процесуального строку у розумінні положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.20. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 910/3154/20, від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15.

4.21. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного із процесуальних строків. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 32/257-10.

4.22. Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку, і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об`єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалося, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 13/197-10.

4.23. Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 у справі № 911/4590/13 зазначив, що необхідність перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та чинне понад 4 роки, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (пункт 5.11 постанови).

Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 та від 16.11.2022 у справі № 13/197-10.

4.24. Верховний Суд також зазначає, що положеннями статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

4.25. Відповідно до статті 8 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

4.26. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

4.27. Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII). Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

4.28. Відкриття апеляційного провадження щодо перегляду рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили та чинне декілька років, без наявності виключних обставин, що свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є порушенням принципу остаточності судового рішення як складової принципу юридичної визначеності, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.29. Колегія суддів зазначає, що апеляційну скаргу у цій справі подано зі значним пропуском строку (понад 15 років), підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, наведені у клопотанні скаржника, визнано судом апеляційної інстанції неповажними. Суд апеляційної інстанції також установив, що наведені скаржником підстави не належать до виключних випадків, передбачених чинним законодавством, мають суб`єктивний характер, та залежали виключно від ПАТ "АТП 12362". Тому висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "АТП 12362" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2008 у справі № 22/96-10/90/08 відповідають вимогам процесуального законодавства та є обґрунтованими. Отже, суд апеляційної інстанції правильно застосував пункт 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

4.30. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не доводять порушення чи неправильного застосування апеляційним судом норм процесуального права.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 12362" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 22/96-10/90/08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак