Постанова

від 06.03.2024 по справі 461/2812/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 461/2812/22

провадження № 61-14043св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дібровна 6»,

відповідачі: Львівська міська рада, ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

особи, які подавали касаційні скарги: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

Історія справи

Короткий зміст вимог заяви

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСББ «Дібровна 6» до Львівської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності.

У січні 2023 року ОСББ «Дібровна 6» звернулось із заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що 07 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, серія та номер 3643 від 07 вересня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І. Я., відчужила житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/2 частині кожній.

На підставі даного договору купівлі-продажу була здійснена державна реєстрація права спільної часткової власності за новими власниками на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою внесення запису до Державного реєстру стало рішення приватного нотаріуса ЛМНО Кулиняка І. Я. про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 64722652 від 07 вересня 2022 року.

Представник позивача стверджує, що поведінка відповідача ОСОБА_1 та її представника дає підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки нові власники земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть відчужити дані об`єкти нерухомості, чи заставити їх, чи в інший спосіб передати право на ці об`єкти третім особам.

ОСББ «Дібровна 6» просило:

заборонити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження в цілому чи в частині, здачі в оренду, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам належні їм на праві спільної часткової власності житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2023 року у складі судді: Зубачик Н. Б., відмовлено у задоволенні заяви ОСББ «Дібровна 6» про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали б підтвердити, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняють чи мають намір вчинити дії щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Дібровна 6» задоволено частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2023 року скасовано.

Заяву про забезпечення позову задоволено частково.

До набрання законної сили рішення суду у справі заборонено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що правочин щодо відчуження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений відповідачкою ОСОБА_1 свідомо під час розгляду справи в суді. Після укладення 07 вересня 2022 року договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 відчужила житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . судом неодноразово призначались судові засідання, на яких був присутній представник ОСОБА_1 , який не повідомив про відчуження його довірителькою земельної ділянки, право власності на яку оспорюється;

колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки поведінка ОСОБА_1 та її представника дає підстави вважати, що загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки нові власники земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть відчужити її, чи в інший спосіб передати право на неї третім особам;

вимоги голови ОСББ «Дібровна 6» щодо заборони ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здачі в оренду, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам належні їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не можуть бути задоволеними, оскільки в такому випадку буде порушено статті 1 Першого протоколу до Конвенції де передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право миро володіти своїм майном. При цьому колегія суддів враховує, що вказаний захід забезпечення позову забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, а також такий, що носить тимчасовий характер і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення та ту обставину, що сама по собі заборона ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відчуження спірної земельної ділянки без наміру власників її відчужити жодним чином не впливає на права та законні інтереси власників.

Аргументи учасників справи

25 вересня 2023 року ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, в якій просить:

скасувати постанову апеляційного суду;

ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2023 року залишити в силі;

судові витрати покласти на позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

справа стосується прав та обов`язків ОСОБА_7 , про що було відомо позивачу, коли він подавав заяву про забезпечення позову, оскільки у мотивувальній частині заяви про забезпечення позову, у мотивувальній частині апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зазначено про нових власників земельної ділянки, яка є предметом спору у справі № 461/2812/22;

апеляційний суд поклав на ОСОБА_7 обов`язок - заборонив вчиняти дії щодо відчуження належної на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

предметом спору є визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності. Отже, при вирішення питання про забезпечення позову слід досліджувати законність/незаконність прийняття ухвал Львівською міською радою;

апеляційний суд вирішив питання про обов`язки (заборонивши ОСОБА_7 відчужувати нерухоме майно), не залучивши її до участі у справі;

у процесі підготовки касаційної скарги стало відомо від ОСОБА_8 , що позивач у січні 2023 року подав уточнену позовну заяву, в якій збільшив позовні вимоги і просив залучити до участі у справі як відповідачів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак ця заява не була розглянута судом першої інстанції;

некоректним є формулювання резолютивної частини оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки апеляційний суд заборонив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість апеляційний суд не вказав, про які саме земельні ділянки йдеться (не ідентифікував їх як об`єкти права власності, не вказав кадастрові номери), абстрактно наклав заборону на відчуження майна за певною адресою.

20 листопада 2023 року ОСОБА_6 подала касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, в якій просить:

скасувати постанову апеляційного суду;

ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2023 року залишити в силі;

судові витрати покласти на позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

справа стосується прав та обов`язків ОСОБА_6 , про що було відомо позивачу, коли він подавав заяву про забезпечення позову, оскільки у мотивувальній частині заяви про забезпечення позову, у мотивувальній частині апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зазначено про нових власників земельної ділянки, яка є предметом спору у справі № 461/2812/22;

апеляційний суд поклав на ОСОБА_6 обов`язок - заборонив вчиняти дії щодо відчуження належної на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

предметом спору є визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності. Отже, при вирішення питання про забезпечення позову слід досліджувати законність/незаконність прийняття ухвал Львівською міською радою;

апеляційний суд вирішив питання про обов`язки (заборонивши ОСОБА_6 відчужувати нерухоме майно), не залучивши її до участі у справі.

22 грудня 2023 року ОСББ «Дібровна 6» надало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_7 , в якому просить залишити постанову апеляційного суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Відзив мотивований тим, що:

17 січня 2023 року ОСББ «Дібровна 6» подало заяву про залучення відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а із заявою про забезпечення позову ОСББ «Дібровна 6» звернулося 16 січня 2023 року;

законність/незаконність ухвал Львівської міської ради буде вирішуватись при розгляді справи по суті, і не повинно досліджуватись при вирішенні питання про забезпечення позову;

відчуження земельної ділянки чи її частини ускладнить розгляд справи через необхідність залучення інших осіб, пред`явлення нового позову, а також ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позову;

в оскаржуваній постанові апеляційного суду Верховним Судом вже була надана правова оцінка в ухвалі Верховного Суду у складі колегії судців Першої судової палати від 12 липня 2023 року.

23 грудня 2023 року ОСББ «Дібровна 6» надало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_6 , в якому просить залишити постанову апеляційного суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Відзив мотивований тим, що:

17 січня 2023 року ОСББ «Дібровна 6» подало заяву про залучення відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а із заявою про забезпечення позову ОСББ «Дібровна 6» звернулося 16 січня 2023 року;

законність/незаконність ухвал Львівської міської ради буде вирішуватись при розгляді справи по суті, і не повинно досліджуватись при вирішенні питання про забезпечення позову;

відчуження земельної ділянки чи її частини ускладнить розгляд справи через необхідність залучення інших осіб, пред`явлення нового позову, а також ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позову;

оскаржуваній постанові апеляційного суду Верховним Судом вже була надана правова оцінка в ухвалі Верховного Суду у складі колегії судців Першої судової палати від 12 липня 2023 року.

У січні 2024 року ОСОБА_6 надала письмові пояснення, в яких зазначає, що лише ухвалою від 03 серпня 2023 року суд залучив до участі ОСОБА_6 як відповідача. ОСОБА_6 не була проінформована про розгляд заяви про забезпечення позову ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції.

У лютому 2024 року ОСББ «Дібровна 6» надало заперечення на письмові пояснення ОСОБА_6 в яких зазначає, що позивач, уточнивши позовні вимоги, самостійно визначив коло відповідачів, залучивши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки відповідно до закону особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_7 .

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6

12 лютого 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року: клопотання ОСББ «Дібровна 6» про продовження строку на подання відзивуна касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено; продовжено ОСББ «Дібровна 6» строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_6 ; справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалах Верховного Суду від 12 грудня 2023 року зазначено, що наведені у касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що у січні 2023 року ОСББ «Дібровна 6» звернулося із заявою про забезпечення позову, у якій просила суд заборонити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження в цілому чи в частині, здачі в оренду, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам належні їм на праві спільної часткової власності житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилалось на те, що 07 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, серія та номер 3643 від 07 вересня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І. Я., відчужила житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по частині кожній.

На підставі даного договору купівлі-продажу була здійснена державна реєстрація права спільної часткової власності за новими власниками на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою внесення запису до Державного реєстру стало рішення приватного нотаріуса ЛМНО Кулиняка І.Я. про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 64722652 від 07 вересня 2022 року.

Позивач вказував, що поведінка ОСОБА_1 та її представника дає підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки нові власники земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть відчужити дані об`єкти нерухомості, чи заставити їх, чи в інший спосіб передати право на ці об`єкти третім особам.

Позиція Верховного Суду

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (пункт 4 частини першої статті 151 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина друга статті 149 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).

Аналіз пункту 1частини першої статті 389 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У частині четвертій статті 389 ЦПК України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 757/33742/19 (провадження № 61-10156св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У разі подання касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі і касаційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, касаційне провадження підлягає закриттю».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 752/17797/20 (провадження № 61-18802св21) зазначено, що: «в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. У розумінні норм ЦПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги».

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

у червні 2022 ОСББ «Дібровна 6» звернулося із позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності;

у січні 2023 року ОСББ «Дібровна 6» звернулось із заявою про забезпечення позову, в якій просило заборонити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження в цілому чи в частині, здачі в оренду, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам належні їм на праві спільної часткової власності житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ;

апеляційний суд у порядку забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду заборонив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

на момент прийняття оскарженої постанови 11 травня 2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були залучені до участі у справі;

аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2023 року: прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог; підготовче судове засідання у справі за позовом ОСББ «Дібровна 6» до Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності відкладено на 05 вересня 2023 року;

апеляційний суд не звернув увагу, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , і заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , була прийнята судом тільки 03 серпня 2023 року. Тобто, приймаючи оскаржену постанову 11 травня 2023 року апеляційний суд вирішив питання про обов`язки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які не були залучені до участі у справі.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята із порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційні скарги належить задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що:

«згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 756/2157/15-ц.

У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук