Постанова

від 27.05.2024 по справі 461/2812/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/2812/22 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/1049/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Лук`янович А.П.;

ОСОБА_1 та адвоката Когут Л.І.

-представників ОСББ «Дібровна 6»;

адвоката Кусого А.В. представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дібровна 6» на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 18 січня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСББ «Дібровна 6» до Львівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності.

У січні 2023 року ОСББ «Дібровна 6» звернулось із заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що 07 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, серія та номер 3643 від 07 вересня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я., відчужила житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по 1/2 частині кожній.

На підставі даного договору купівлі-продажу була здійснена державна реєстрація права спільної часткової власності за новими власниками на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою внесення запису до Державного реєстру стало рішення приватного нотаріуса ЛМНО Кулиняка І.Я. про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 64722652 від 07 вересня 2022 року.

Представник позивача стверджує, що поведінка відповідача ОСОБА_3 та її представника дає підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки нові власники земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 можуть відчужити дані об`єкти нерухомості, чи заставити їх, чи в інший спосіб передати право на ці об`єкти третім особам.

ОСББ «Дібровна 6» просило заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження в цілому чи в частині, здачі в оренду, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам належні їм на праві спільної часткової власності житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 159-160).

Ухвалою Галицькогорайонного судум.Львова від18січня 2023року у складі судді Зубачик Н. Б. відмовлено у задоволенні заяви ОСББ «Дібровна 6» про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали б підтвердити, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вчиняють чи мають намір вчинити дії щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 161-163).

Вищезгадану ухвалу оскаржив позивач - ОСББ "Дібровна 6".

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги його заяви про забезпечення позову, покликаючись на нееповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Звертає увагу на те, що під час розгляду справи відповідачка ОСОБА_3 відчужила житловий будинок і спірну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по 1/2 частці кожній. Вважає, що поведінка ОСОБА_3 та її представника дає підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. У випадку подальшого відчуження земельної ділянки може ускладнити розгляд справи через необхідність залучення інших осіб або пред`явлення нового позову. Вважає, що заходи які просить вжити позивач, забезпечать ефективний захист порушених прав (том 1, а.с. 190-192).

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Дібровна 6» було задоволено частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2023 року скасовано.

Заяву про забезпечення позову задоволено частково.

До набрання законної сили рішення суду у справі заборонено ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено (том 1, а.с. 288-292).

Постановою ВерховногоСуду від06березня 2024року вищезгадану постанову Львівськогоапеляційного судувід 11травня 2023року скасованота передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 2, а.с. 147-153).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (пункт 4 частини першої статті 151 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина друга статті 149 ЦПК України).

За змістом частин 1 та 2 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Аналіз частин першої та другої статті 353 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції і які поділяються на дві групи учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) зазначено, що у розумінні норм ЦПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Судами встановлено та стверджується матеріалами справи наступне.

У червні 2022 ОСББ «Дібровна 6» звернулося із позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності (том 1, а.с. 5-8).

У січні 2023 року ОСББ «Дібровна 6» звернулось із заявою про забезпечення позову, в якій просилозаборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вчиняти дії щодо відчуження в цілому чи в частині, здачі в оренду, укладення договорів (в цілому чи частини) застави (іпотеки), передачі в користування третім особам належні їм на праві спільної часткової власності житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви ОСББ посилалось на те, що 07 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, серія та номер 3643 від 07 вересня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я., відчужила житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по 1/2 частині кожній.

На підставі даного договору купівлі-продажу була здійснена державна реєстрація права спільної часткової власності за новими власниками на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою внесення запису до Державного реєстру стало рішення приватного нотаріуса ЛМНО Кулиняка І.Я. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 07 вересня 2022 року.

Позивач вказував, що поведінка ОСОБА_3 та її представника дає підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки нові власники земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 можуть відчужити дані об`єкти нерухомості, чи заставити їх, чи в інший спосіб передати право на ці об`єкти третім особам (том 1, 159-160).

18 січня 2023 року суд оскаржуваною ухвалою відмовив у задоволенні заяви ОСББ «Дібровна 6» про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали б підтвердити, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вчиняють чи мають намір вчинити дії щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 161-163).

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що лише 03 серпня 2023 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова прийнято заяву позивача (ОСББ) про збільшення розміру позовних вимог; підготовче судове засідання у справі за позовом ОСББ «Дібровна 6» до Львівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , про визнання частково недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації та припинення права власності відкладено на 05 вересня 2023 року.

Як вбачається з вищенаведеного, станом на18січня 2023року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ще не були залучені до участі у справі, а відтак у суду станом на 18 січня 2023 року були відсутніми правові підстави для вирішення питання про їх обовязки, а відтак для задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову від 16 січня 2023 року.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дібровна 6» залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 18 січня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 28 травня 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.