Рішення

від 06.03.2024 по справі 752/15859/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15859/22

Провадження № 2/752/883/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 березня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-Стор», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-кадастр-інвест», Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буряк Оксана Анатоліївна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального Богданович Альона Анатоліївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Юлія Павлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канівець Любов Миколаївна, Головне управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення всіх речових прав, обтяжень щодо земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0273 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0285 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд; припинити всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0273 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд (із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом припинення (скасування) права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор» та припинення права користування для забудови (суперфіцію) Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрованим в реєстрі за № 924; припинити всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0285 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд (із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом припинення (скасування) права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор» та припинення права користування для забудови (суперфіцію) Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрованим в реєстрі за № 924; визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 11.06.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 38933459, видане 11.06.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 23.09.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., зареєстрований в реєстрі за № 1348; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 23.09.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., зареєстрований в реєстрі за № 1349; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 26.10.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1348; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 26.10.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1335; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок по АДРЕСА_1, укладений 21.01.2020 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богдановичем А.О., зареєстрований в реєстрі за № 114; визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), серія та номер: 924, виданий 16.06.2020 року ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо ділянок по вулиці Козацькій, 55-д та 55-в.

Позивач вказує на наступні обставини, які стали підставою для звернення до суду. Так, позивач зазначає, що 24.12.2009р. Київська міська рада прийняла рішення №1187/3256, яким затвердила проект землеустрою та передала у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього позивач звернувся до фірми ТОВ «Гео-макс» для розробки технічної документації та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Технічна документація була розроблена та зареєстрована в 2010 році, але через відсутність бланків державних актів позивач не отримав акт. У 2020 році позивач знову намагався зареєструвати ділянку, але отримав відмову у зв`язку із тим, що сусідні ділянки перетинаються з ділянкою, яка заявлена позивачем на підставі технічної документації. Позивач стверджує, що проекти землеустрою сусідніх ділянок та їх подальша передача були розроблені на підставі підробленої технічної документації, внаслідок чого рішення про реєстрацію права власності є безпідставним. Позивач наголошує, що Київська міська рада рішеннями №1186/3255 від 24.12.2009 року та №1194/3263 від 24.12.2009 року затвердила проект землеустрою та передала у приватну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_3 земельні ділянки: АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд; АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд, що знаходяться поруч із ділянкою позивача. Місцезнаходження та межі зазначених земельних ділянок були узгоджені в матеріалах проекту землеустрою, які розроблювались у 2010 році. Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 звернулися до Київської міської ради з листами вх. 25290 від 19.05.2010 року та вх. №25976 від 25.05.2010 року, в яких просили виготовити державні акти на земельні ділянки та доручити виконання робіт ТОВ «Гео-Макс», однак реєстрація речових прав на земельні ділянки так і не відбулась. Однак, у 2015 році ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розробили нову технічну документацію у суб`єкта господарювання ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест», яка виконана із порушенням норм чинного законодавства та всупереч проекту землеустрою, який передавався особами для прийняття рішення КМР про відведення земельних ділянок у 2009 році. Тобто, нова технічна документація, що включала креслення та визначення кутів повороту ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , фактично перетиналася з ділянкою, що належала позивачеві. Це створило конфлікт у географічній конфігурації та місці розташування спірних ділянок позивача та інших осіб. У зв`язку з цим, під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок по АДРЕСА_1 , ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:143:0273 та 8000000000:79:143:0285 були неправомірно зареєстровані, оскільки вони перетинались з фактичною площею ділянки позивача. Позивачу реалізувати своє право на державну реєстрацію переданої йому у власні земельної ділянки, відведеної згідно рішення від 24.12.2009 №1187/3256, по АДРЕСА_2 , та здійснити її державну реєстрацію перешкоджають два свідоцтва про право власності від 11.06.2015 р. №№ 38936317, 38933459, як такі, що видані із порушенням закону та розробленим проектом землеустрою. Крім того, позивач вважає, що підлягають визнанню недійсними всі цивільно-правові угоди, предметом яких були земельні ділянки к.н. 8000000000:79:142:0273 ( АДРЕСА_1 ) та к.н. 8000000000:79:142:0285 ( АДРЕСА_1 ), укладені після державної реєстрації права власності на земельні ділянки як новоствореного об`єкту цивільних прав.

Ухвалою судді від 10.11.2022 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

31.05.2023 постановлено ухвалу суду про залучення до участі у справі правонаступника третьої особи Головного управління держгеокадастру у м. Києві Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

18.09.2023 постановлено ухвалу суду залучення до участі у справі співвідповідача Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

22.01.2024 року підготовче провадження в дані справі закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

31.01.2023р. на адресу суду надійшли письмові пояснення Київської міської ради, якими представник третьої особи при вирішенні позову покладається на розсуд суду. Київська міська рада пояснює, що виділення земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у 2009 році ґрунтувалося на чинному законодавстві та погодженій документації. Київська міська рада не несе відповідальності за дії, вчинені після державної реєстрації права власності на ці ділянки в 2015 році.

31.05.2023 р. надійшли пояснення представника Обслуговуючого Кооперативу «Спецбуд» - адвоката Білик О.Б., яка заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що позивач є особою, якій рішенням Київської міської ради №1187/3256 було надано у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, цим самим рішенням громадянина ОСОБА_1 було зобов`язано в місячний строк звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням про організацію робіт з винесення меж земельної ділянки на місцевість та підготовку документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку. ОСОБА_1 не скористався своїм правом і, відповідно, не отримав документ, який підтверджує право власності на земельну ділянку. Також важливо відзначити, що технічна документація, розроблена ПП «ОСОБА_17» та ТОВ «Консалтинг-кадастр-інвест» за замовленням громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , була підтверджена та затверджена відповідними органами.

21.08.2023 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Представник відповідача вказує, що Технічна документація із землеустрою, яка була розроблена для громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідала вимогам законодавства і була відповідно зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Зазначена документація була подана 9 квітня 2015 року, і земельні ділянки були зареєстровані з кадастровими номерами 8000000000:79:142:0285 та 8000000000:79:142:0273. Ці ділянки були призначені для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Посилання позивача на Положення про Державний земельний кадастр щодо необхідності подання документації для державної реєстрації спірних земельних ділянок є безпідставним, оскільки згадана норма була змінена законом України від 14 травня 2015 року, а саме через місяць після державної реєстрації спірних земельних ділянок. Кадастровий реєстратор Головного управління Держземагентства у м. Києві, діючи відповідно до чинного законодавства України, не порушив прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки на момент реєстрації спірної земельної ділянки інші земельні ділянки, які були зареєстровані та оформлені у власність, розташовані в межах спірних земельних ділянок, відповідали вимогам чинного законодавства і були відображені в Державному земельному кадастрі.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо набуття права на безоплатне отримання земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Так, 18.09.2008 року позивач звернувся до голови Київської міської ради із заявою про передання у приватну власність земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському або іншому районі в м. Києві, яка була направлена до подальшого розгляду до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) в редакції від 04.06.2008 р. громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частини 2, 3 ст. 116 ЗК України в редакції від 04.06.2008р. набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування держання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 121 ЗК України в редакції від 04.06.2008р. громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 118 Земельного Кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельних ділянок.

При цьому, вбачається, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені ч. 5 ст. 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (ч. 6 ст. 118 із змінами, внесеними згідно із Законом № 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008).

Згідно із ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки, а також право постійного користування та право оренди земельних ділянок виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 126 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельні ділянки посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Положення ч. 1, 2 ст. 59 та ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюють, що місцеві ради здійснюють повноваження власниками комунального майна, зокрема, вирішують питання щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність шляхом прийняття нормативних актів у формі рішень.

Також нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплена виключна компетенція пленарних засідань сільських, селищних, міських рад стосовно вирішення питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону).

А тому вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради, як суб`єкта права власності на землю.

Отже, 24.12.2009 р. Київською міською радою прийнято рішення № 1187/3256 про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Зокрема, вказаним рішенням вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ; передати громадянину ОСОБА_1 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Також, 24.12.2009 р. Київською міською радою прийнято рішення № 1186/3255 про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Зокрема, вказаним рішенням вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ; передати громадянину ОСОБА_2 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Поряд із цим, 24.12.2009 р. Київською міською радою прийнято рішення № 1194/3263 про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Зокрема, вказаним рішенням вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ; передати громадянину ОСОБА_3 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Рішення КМР від 24.12.2009 р. №1194/3263, № 1186/3255, № 1187/3256 про відведення земельної ділянки громадянам, винесено в межах повноважень, не скасоване, і не суперечить законодавству. Більше того, ніким із сторін не оскаржується та не заперечується.

Проекти землеустрою були предметом розгляду 24.12.2009 р. на пленарному засіданні, порушень розробки проектів відведення земельних ділянок міською радою не встановлено (перевірка місцезнаходження та фактичного розміщення земельної ділянки), наслідком чого стало прийняття рішень для відведення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельних ділянок.

Щодо звернення до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право приватної власності на земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період 2010 років звернулись до ТОВ «Гео-макс» із заявами про виготовлення державного акту на право приватної власності на земельні ділянки.

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі регулювався Наказом державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.99 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (Інструкція).

Пункт 1.12. зазначеної Інструкції визначає, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків (пункт 1.14 Інструкції).

З матеріалів технічної документації, виготовленої за замовленням ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2010 р. директором ТОВ «Гео-Макс» складено акти про визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до яких кути повороту меж кожної із земельних ділянок визначені та передані на зберігання землевласникам. Акти підписані у присутності директора ТОВ «Гео-макс», Землевласників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до їх ділянок) та погоджені начальником відділу землевпродякування Голосіївського району 09.02.2010 року. Матеріали справи не містять будь-яких доказів про наявність зауважень землевласників до визначених меж земельних ділянок, а тому можливо вважати про погодження меж земельних ділянок між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2010 році.

Відповідно до пункту 1.16. Інструкції технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає:

- виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду;

- технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта;

- журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності);

- кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; - збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів;

- відомість обчислення площі земельної ділянки; - відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки;

- експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: - підготовчі роботи; - встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; - складання кадастрового плану земельної ділянки; - заповнення бланка державного акта (пункт 2.1. Інструкції).

Відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тому, обставини, за яких особи не реалізували своє право на реєстрацію права власності на земельні ділянки на підставі розробленої у 2010 році технічної документації, судом не встановлено, доказів не надано, оскільки, межі земельних ділянок були встановлені в натурі, кадастровий план розроблений, однак, до заповнення бланка державного акта на землю та здійснення державної реєстрації права власності в порядку, визначеному у Постанові КМУ від 9.09.2009 р. № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», вказані обставини не привели. Позивач вказує на відсутність на той час бланків державного акта на землю.

З 1 січня 2013 року набули чинності ряд законодавчих та нормативних актів, які суттєво змінюють процедуру набуття прав на землю, формування земельних ділянок та реєстрації прав на них. Так, у відповідності з новим законодавством, змінилися функції Держземагентства, органів державної виконавчої влади у цій сфері.

Так, до ЗК України внесено ст. 79-1 формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Відповідно до вказаної статті формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 ЗК України).

Земельні ділянки станом на внесення змін до земельного законодавства за адресами: АДРЕСА_1 не були сформовані як об`єкти цивільних прав, оскільки на них не було проведено державну реєстрацію права власності. Таким чином, вони не мають кадастрових номерів і не є власністю будь-яких осіб.

Тому, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для подальшої реалізації свого права на здійснення державної реєстрації земельних ділянок у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, керуючись ст. 79-1 ЗК України, мали сформувати земельні ділянки.

Так, відповідно до ч. 3, 4, 5, 7, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся у 2015 р. із заявою до ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га: за адресою: АДРЕСА_1 .

Поряд із вказаними обставинами, ОСОБА_3 у 2015 році також звернувся до ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» із заявою про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га: за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у 2015 році до суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, із заявою про виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не звертався.

У 2020 році позивач вирішив зареєструвати свою земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Для цього він уклав договір із ФОП ОСОБА_9 про розроблення технічної документації з землеустрою. Спроектована документація була розроблена і подана до ДЗК з метою реєстрації земельної ділянки.

Проте 22.02.2021 року державним кадастровим реєстратором відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області було прийнято рішення №РВ-4601718602021, у якому відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Причиною цієї відмови було те, що земельна ділянка Позивача перетинається з іншими ділянками: на 18.0155% з ділянкою 8000000000:79:142:0285 та на 52.013% з ділянкою 8000000000:79:142:0273.

За посиланням позивача, саме розроблення ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» за замовленням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , стало підставою для реєстрації земельних ділянок, за кадастровими номерами 8000000000:79:142:0273 ( АДРЕСА_1 ) та 8000000000:79:142:0285 ( АДРЕСА_1 ). Ці ділянки, як стверджує позивач, перетинаються з його земельною ділянкою, яка була відведена за рішенням КМР від 24.12.2009 р. № 1187/3256, що порушує його права власності.

Щодо розроблення в 2015 році технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,1 га, за адресами: АДРЕСА_3 .

Позивач вважає, що до предмету доказування по справі входять обставини, які потребують спеціальних знань експертів, а саме: встановлення відповідності проектів відведення земельних ділянок технічним документаціям 2010 року та 2015 року, за якими були зареєстровані земельні ділянки; встановлення відповідності комплексу виконаних робіт із встановлення меж земельних ділянок та технічних документацій, виготовлених ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» в 2015 році, вимогам законодавства та нормативно-правових актів з питань землеустрою; встановлення відповідності місцезнаходження, конфігурації, площі та лінійних промірів земельних ділянок місцерозташуванню, конфігурації, площі та лінійним промірам цих ділянок у технічних документаціях та нормам земельного законодавства.

Тому, представником позивача долучено до матеріалів справи копії висновку експерта №48/10.20/2023 від 16.01.2023 та висновку експерта №2-15/12 від 15.12.2022.

Отже, висновком судового експерта ОСОБА_10 №48/10.20/2023 від 16.01.2023 зроблено наступні висновки:

1. Комплекс виконаних робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , виготовленої в 2015 році ТОВ «КОНСАЛТІНГ-КАДАСТР-ІНВЕСТ», не відповідає вимогам чинного законодавства, нормативно-правовим актам з питань землеустрою, а саме: не досліджена наявна документація із землеустрою, чим порушено вимоги "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року.

Досліджувана копія документації із землеустрою: «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », розроблена в 2015 році ТОВ «КОНСАЛТІНГ-Кадастр-Інвест», не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим актам.

2. Комплекс виконаних робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , розробленої в 2015 році ТОВ «КОНСАЛТІНГ-КАДАСТР-ІНВЕСТ», не відповідає вимогам чинного законодавства, нормативно-правовим актам з питань землеустрою, а саме: не досліджена наявна документація із землеустрою, чим порушено вимоги «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року.

Досліджувана копія документації із землеустрою: «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », розроблена в 2015 році ТОВ «КОНСАЛТІНГ-КАДАСТР-ІНВЕСТ», не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим актам.

3. Місцерозташування, конфігурація, площа та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , розробленою в 2010 році, відповідають місцерозташуванню, конфігурації, площі та лінійним промірам земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_2 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим в 2009 році.

Місцерозташування, конфігурація та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , розробленою в 2015 році, не відповідають місцерозташуванню, конфігурації та лінійним промірам земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_2 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим в 2009 році, та не відповідають місцерозташуванню, конфігурації та лінійним промірам земельної ділянки, що встановлені у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , розробленій в 2010 році.

Площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , розробленою в 2015 році, відповідає площі земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_2 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим у 2009 році, та відповідає площі, визначеній у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , розробленій в 2010 році.

4. Місцерозташування, конфігурація, площа та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , розробленою в 2010 році, відповідають місцерозташуванню, конфігурації, площі та лінійним промірам земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_3 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим в 2009 році.

Місцерозташування, конфігурація та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , розробленою в 2015 році, не відповідають місцерозташуванню, конфігурації та лінійним промірам земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_3 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим в 2009 році, та не відповідають місцерозташуванню, конфігурації та лінійним промірам земельної ділянки, що встановлені у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , розробленій в 2010 році.

Площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , межі якої встановлені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , розробленою в 2015 році, відповідає площі земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_3 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим в 2009 році, та відповідає площі, визначеній у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , розробленій в 2010 році.

Тобто, висновком щодо встановлення меж земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 зазначено, що технічна документація 2015 року, узагальнюючи, не відповідає вимогам чинного законодавства та нормативно-правовим актам з питань землеустрою; місцерозташування, конфігурація та лінійні проміри не відповідають проекту землеустрою 2009 року та технічній документації 2010 року; площа відповідає проекту землеустрою 2009 року та технічній документації 2010 року.

Судовим експертом ОСОБА_11 складено висновок від 15.12.2022 р. № 2-15/12, яким встановлено про те, що:

1. Місцерозташування, конфігурація, площа та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відводилася ОСОБА_1 , що зазначені в проекті землеустрою, що розроблений в 2009 році, відповідають місцерозташуванню, конфігурації, площі та лінійним промірам цієї ж земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2021 році.

Місцерозташування та площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відводилася ОСОБА_1 , що зазначені в проекті землеустрою, що розроблений в 2009 році та в Технічній документації, розробленої в 2021 році, відповідають місцерозташуванню, площі цієї ж земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2010 році.

Водночас конфігурація та лінійні проміри земельної ділянки, які зазначені в проекті землеустрою, розробленого в 2009 році та в Технічній документації, розробленої в 2021 році, частково відрізняються між конфігурацією та лінійними промірами земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2010 році.

Невідповідність описана в дослідницькій частині висновку, зазначена в таблиці № НОМЕР_2 та зображена на схемах № НОМЕР_2 , № 4.

2. Місцерозташування, конфігурація, площа та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відводилася ОСОБА_12 , що зазначені в Проекті землеустрою, що розроблений в 2009 році, відповідають місцерозташуванню, конфігурації, площі та лінійним промірам цієї ж земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2010 році.

Місцерозташування, конфігурація та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відводилася ОСОБА_12 , що зазначені в Проекті землеустрою, що розроблений в 2009 році та в Технічній документації, розробленої в 2010 році, повністю не відповідають місцерозташуванню, конфігурації та лінійним промірам цієї ж земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2015 році. Співпадає лише площа земельної ділянки, яка становить 0,1000 га.

Невідповідність описана в дослідницькій частині висновку, зазначена в таблиці № НОМЕР_3 та зображена на схемах № НОМЕР_3 , № 4.

3. Місцерозташування, конфігурація, площа та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відводилася ОСОБА_2 , що зазначені в Проекті землеустрою, що розроблений в 2009 році, відповідають місцерозташуванню, конфігурації, площі та лінійним промірам цієї ж земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2010 році.

Місцерозташування, конфігурація та лінійні проміри земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , яка відводилася ОСОБА_2 , що зазначені в Проекті землеустрою, що розроблений в 2009 році та в Технічній документації, розробленої в 2010 році, повністю не відповідають місцерозташуванню, конфігурації та лінійним промірам цієї ж земельної ділянки, що зазначені в Технічній документації, розробленої в 2015 році. Співпадає лише площа земельної ділянки, яка становить 0,1000 га.

Невідповідність описана в дослідницькій частині висновку, зазначена в таблиці № НОМЕР_4 та зображена на схемах № НОМЕР_4 , № 4.

4. Земельні ділянки згідно координат поворотних точок меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які містяться в Технічних документаціях, розроблених у 2015 році, частково накладаються на земельну ділянку ОСОБА_1 .

Отже, в підсумку можна зробити висновок про те, що земельна ділянка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за місцерозташуванням, конфігурацією та площею земельної ділянки, відповідає даним, вказаним у проекті землеустрою 2009 року та технічній документації 2021 року. Проте, конфігурація та лінійні проміри, зазначені у 2009 році та 2021 році, мають незначні відмінності від тих, що були в технічній документації 2010 року. Земельна ділянка ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 ) за місцерозташуванням, конфігурацією, площею та лінійними промірами збігається між проектом землеустрою 2009 року та технічною документацією 2010 року, однак, не відповідає (за винятком площі) технічній документації 2015 року. Земельна ділянка ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) за місцерозташуванням, конфігурацією, площею та лінійними промірами збігається між проектом землеустрою 2009 року та технічною документацією 2010 року, однак не відповідає (за винятком площі) технічній документації 2015 року.

Висновок експерта №48/10.20/2023 від 16.01.2023 та висновок експерта №2-15/12 від 15.12.2022 не були спростовані або заперечені будь-якою зі сторін у справі. При цьому, суд не має підстав відхилити ці висновки з підстав їх неналежності чи недопустипості. Таким чином, подані експертні висновки враховуються судом як доказ, який встановлює порушення права позивача на отримання у приватну власність земельну ділянку за місцерозташуванням, конфігурацією, яка була затверджена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим в 2009 році.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 43 ЗК України права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статей 27, 28 цього Кодексу. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов`язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства. Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 107-109 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється: державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки, що існують на момент державної реєстрації земельної ділянки; внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Пунктом 110 Порядку №1051 передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації);3) електронний документ.

Відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Оскільки протиправною є державна реєстрація земельних ділянок по АДРЕСА_1 в кадастрових номерах 8000000000:79:143:0273 та 8000000000:79:143:0285, що утруднює позивачу реалізацію його права на державну реєстрацію, переданої йому у власність земельної ділянки, відведеної згідно з рішенням від 24 грудня 2009 року №1187/3256, за адресою АДРЕСА_2 , то державну реєстрацію таких земельних ділянок слід скасувати як протиправну.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності, серія та номер: 38936317, видане 11.06.2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 та визнання недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 38933459, видане 11.06.2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 суд вважає, що вони підлягають задоволенню з огляду на те, що судом прийнято рішення про скасування державної реєстрації.

Щодо визнання недійсними цивільно-правових угод, предметом яких були земельні ділянки к.н. 8000000000:79:142:0273 ( АДРЕСА_1 ) та к.н. 8000000000:79:142:0285 ( АДРЕСА_1 ), укладені після державної реєстрації права власності на земельні ділянки як новоствореного об`єкту цивільних прав.

Судом встановлено, що 23.09.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., який зареєстрований в реєстрі за № 1349, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність, земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:142:0285 та передати обумовлену цим договором суму.

23.09.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., який зареєстрований в реєстрі за №1348, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність, земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:142:0273 та передати обумовлену цим договором суму.

26.10.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1336, за яким продавець продав(передав), а покупець купив (прийняв) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:142:0273, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Того ж дня, 26.10.2015 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1335, за яким продавець продав(передав), а покупець купив (прийняв) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:142:0285, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

21.01.2020року між ОСОБА_13 , як продавцем, з однієї сторони, який є одночасно іпотекодержателем, на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., 04.06.2019 за реєстровим № 887, який був укладений з ОСОБА_5 , (далі іменований - іпотекодавець), з однієї сторони, ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стройт», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Богданович А.О., зареєстрований у реєстрі за №114, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) та сплатив грошові кошти за наступне нерухоме майно: - земельну ділянку, площею 0,1 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:142:0273, місце розташування: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку, площею 0,1 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:142:0285, місце розташування: АДРЕСА_1 . Земельні ділянки, що відчужуються, належать ОСОБА_5 .

Так, 16.06.2020 року між ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стройт» та Обслуговуючим кооперативом «Спецбуд» укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрований в реєстрі за № 924, відповідно до умов якого власник надає в користування землекористувача, а землекористувач приймає в користування від власника для будівництва житлового будинку земельну ділянку (об`єкт забудови), що складається з: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0273, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 656281580000; земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0285, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 656321980000.

Відповідно до абз. 4 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав та обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав та обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, допускається з визнанням нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припиненням таких прав (за їх наявності).

Також, згідно абз. 5 ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав та обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав та обтяжень).

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 14 зазначеного Закону, розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав та обтяжень, про що державний реєстратор обов`язково невідкладно повідомляє відповідного користувача та обтяжувача.

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 215 ЦК України містить умови недійсності правочину, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки цивільно-правові угоди, зазначені судом вище, щодо земельних ділянок 8000000000:79:142:0285 та 8000000000:79:142:0273 ґрунтуються на скасованій державній реєстрації, а самі ділянки втратили статус об`єкта цивільних прав, вимоги позивача про визнання цих угод недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до законодавства, разом із скасуванням державної реєстрації земельних ділянок, всі речові права та обтяження, які були зареєстровані щодо цих ділянок (якщо такі права чи обтяження існують), підлягають припиненню.

Щодо заяви сторони про застосування строку позовної давності.

23.01.2024 р. на електронну адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_5 адвоката Гаврилюка М.Д. про застосування строку позовної давності. В обґрунтування поданої заяви представник зазначає, що позивач подав позовну заяву в листопаді 2022 року, стверджуючи, що його права на земельну ділянку були порушені в 2015 році. Згідно з чинним законодавством, позовна давність складає три роки. Оскільки позивач міг дізнатися про порушення свого права ще в 2015 році і мав можливість реалізувати його, він не здійснив необхідних заходів у визначений строк.

Представник позивача заперечує проти застосування судом строку позовної давності, оскільки вважає, що важливим елементом для встановлення моменту виникнення права на звернення до суду із позов слугувала відмова державного кадастрового реєстратору відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №РВ-4601718602021, саме з цього моменту, особа (позивач) дізнався про своє порушення права на приватизацію земельної ділянки. А отже, саме з дня винесення державним реєстратором відмови у проведенні державної реєстрації на земельну ділянку, необхідно обраховувати строк на звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до приписів ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом ст. 261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012, від 03.04.2018 у справі №910/31767/15, від 17.07.2018 у справі №911/4006/16.

Державна реєстрація на сусідні земельні ділянки, розташовані з поруч із ділянкою позивача, проводилась 11.06.2015р. Під час оформлення технічної документації, видачі свідоцтва про право власності та здійснення державної реєстрації, позивач не мав будь-якого обов`язку щодо здійснення дій, пов`язаних із встановленням фактів, що мають відношення до процесу приватизації земельних ділянок розташованих по сусідству. Так само, відсутні зобов`язання у землевласників у процесі приватизації щодо інформування землевласника сусідньої ділянки про хід розроблення технічної документації проекту землеустрою та здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. В матеріалах справи відсутні докази про ознайомлення позивача із визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до яких кути повороту меж кожної із земельних ділянок були визначені у 2015 році.

А отже, є логічною і доведеною обставина того, що позивачу не було невідомо про порушення його прав на земельну ділянку шляхом розроблення технічної документації проекту землеустрою, здійснення державної реєстрації та присвоєння кадастрових номерів 8000000000:79:142:0273 ( АДРЕСА_1 ) та 8000000000:79:142:0285 ( АДРЕСА_1 ) до отримання відмови державного реєстратора.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Сторонами під час судового розгляду орієнтовний перелік судових витрат не заявлявся, а тому розподілу підлягає виключно сума сплаченого судового збору.

Так, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 11 909 грн., при цьому, позивачем було заявлено 12 вимог немайнового характеру. Мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на рік звернення до суду із даним позовом складав 2481 грн., а тому ставка судового збору 0,4 від вказаної суми становила 992,4 грн. за одну вимогу немайнового характеру. Отже, судом розглянуті всі вимоги позивача та за результатом її розгляду прийнято рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Заявлений позов, є позовом немайнового характеру, який скерований до 8-х відповідачів за позовом, які несуть різний обсяг відповідальності.

Тож, задоволені судом вимоги про скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та припинення речових прав та обтяжень скеровані до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, судовий збір за шість немайнових вимог позивача, які розглянуті судом, має бути стягнутий з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 , тобто, 992,4*6=5 954,4 грн.

Решту сплаченого судового збору необхідно поділити між відповідачами: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-Стор», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Обслуговуючий кооператив «Спецбуд». Оскільки визначити обсяг відповідальності кожного з перелічених осіб за укладені цивільно-правові угоди неможливо, суд вважає, що справедливим розподілом судового збору в розмірі 5 954,4 буде поділ вказаної суми на 6 відповідачів, тобто 992,4 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-Стор», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-кадастр-інвест», Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буряк Оксана Анатоліївна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального Богданович Альона Анатоліївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Юлія Павлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канівець Любов Миколаївна, Головне управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення всіх речових прав, обтяжень щодо земельної ділянки задовольнити.

2. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0273 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд.

3. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0285 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд.

4. Припинити всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0273 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд (із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом припинення (скасування) права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор» та припинення права користування для забудови (суперфіцію) Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрованим у реєстрі за № 924.

5. Припинити всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0285 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд (із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом припинення (скасування) права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор» та припинення права користування для забудови (суперфіцію) Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрованим в реєстрі за № 924.

6. Визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 11.06.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

7. Визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 38933459, видане 11.06.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

8. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 23.09.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., зареєстрований в реєстрі за № 1348.

9. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 23.09.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., зареєстрований в реєстрі за № 1349.

10. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 26.10.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1348.

11. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 26.10.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1335.

12. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок по АДРЕСА_1, укладений 21.01.2020 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богдановичем А.О., зареєстрований в реєстрі за № 114.

13. Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), серія та номер: 924, виданий 16.06.2020 року ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо ділянок по вулиці Козацькій, 55-д та 55-в.

14. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 954,4 грн. (п`ять тисяч девятсот пятдесят чотири грн. 40 коп.) з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, 992,4 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-Стор», 992,4 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) з ОСОБА_2 , 992,4 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) з ОСОБА_3 , 992,4 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) з ОСОБА_4 , 992,4 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) з ОСОБА_5 , 992,4 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) з Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд».

15. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

16. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-Стор» (03164, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 34, кв. 56, код ЄДРПОУ 42845291).

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ).

Відповідач 5: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Відповідач 6: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинг-Кадастр-Інвест» (03190, м. Київ, пров. Уссурійський, буд. 8, код ЄДРПОУ 30677838).

Відповідач 7: Обслуговуючий кооператив «Спецбуд» (04046, м. Київ, вул. Ясногирська, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 40317958).

Відповідач 8: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15).

Третя особа 1: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141).

Третя особа 2: ОСОБА_14 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 48/5).

Третя особа 3: ОСОБА_15 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 146, літ. «В-3», примі. 32-А-В).

Третя особа 4: ОСОБА_16 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ( АДРЕСА_9 ).

Третя особа 5: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (АДРЕСА_10).

Третя особа 6: ОСОБА_17 , державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (02000, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15).

Третя особа 7: Головного управління держгеокадастру у м. Києві Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ 39817550).

Повний текст рішення суду складено та підписано 18.03.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська

112233