Постанова

від 02.10.2024 по справі 752/15859/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11184/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року місто Київ

справа №752/15859/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ольшевської І.О., повний текст рішення складено 18 березня 2024 року у справі позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-кадастр-інвест», Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буряк Оксана Анатоліївна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Богданович Альона Анатоліївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Юлія Павлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Канівець Любов Миколаївна, Головне управління держгеокадастру у місті Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення речових прав, визнання недійсними свідоцтв, визнання недійсними договорів,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив:

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0273 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0285 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд;

припинити всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0273 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд (із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом припинення (скасування) права власності ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стор» та припинення права користування для забудови (суперфіцію) Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрованим в реєстрі за №924;

припинити всі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:142:0285 на АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд (із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом припинення (скасування) права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-стор» та припинення права користування для забудови (суперфіцію) Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд» на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрованим в реєстрі за №924;

визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 11 червня 2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_3, видане 11 червня 2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 23 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., зареєстрований в реєстрі за №1348;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 23 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., зареєстрований в реєстрі за №1349;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за №1348;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за №1335;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок по АДРЕСА_2 , укладений 21 січня 2020 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стор», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богдановичем А.О., зареєстрований в реєстрі за №114;

визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), серія та номер: 924, виданий 16 червня 2020 року Анохіною В.М. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо ділянок по АДРЕСА_4.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 24 грудня 2009 рокуКиївська міська рада прийняла рішення №1187/3256, яким затвердила проект землеустрою та передалайому у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказував, що після цього він звернувся до фірми ТОВ «Гео-макс» для розробки технічної документації та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Технічна документація була розроблена та зареєстрована в 2010 році, але через відсутність бланків державних актів позивач не отримав акт.

У 2020 році позивач знову намагався зареєструвати ділянку, але отримав відмову у зв'язку із тим, що сусідні ділянки перетинаються з ділянкою, яка заявлена позивачем на підставі технічної документації.

Зазначав, що проекти землеустрою сусідніх ділянок та їх подальша передача були розроблені на підставі підробленої технічної документації, внаслідок чого рішення про реєстрацію права власності є безпідставним.

Посилався на те, що Київська міська рада рішеннями №1186/3255 від 24грудня 2009 року та №1194/3263 від 24 грудня 2009 року затвердила проект землеустрою та передала у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки: по АДРЕСА_2 , площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд, що знаходяться поруч із ділянкою позивача. Місцезнаходження та межі зазначених земельних ділянок були узгоджені в матеріалах проекту землеустрою, які розроблювались у 2010 році.

Вказував, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Київської міської ради з листами вх.25290 від 19 травня 2010 року та вх.№25976 від 25 травня 2010 року, в яких просили виготовити державні акти на земельні ділянки та доручити виконання робіт ТОВ «Гео-Макс», однак реєстрація речових прав на земельні ділянки так і не відбулась.

Однак, у 2015 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розробили нову технічну документацію у суб`єкта господарювання ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест», яка виконана із порушенням норм чинного законодавства та всупереч проекту землеустрою, який передавався особами для прийняття рішення КМР про відведення земельних ділянок у 2009 році. Тобто, нова технічна документація, що включала креслення та визначення кутів повороту ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , фактично перетиналася з ділянкою, що належала позивачу.

Зазначав, що у зв`язку з цим, під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:143:0273 та 8000000000:79:143:0285 були неправомірно зареєстровані, оскільки вони перетинались з фактичною площею ділянки позивача.

Посилався на те, що йому реалізувати своє право на державну реєстрацію переданої йому у власність земельної ділянки, відведеної згідно рішення від 24грудня 2009 року №1187/3256, по АДРЕСА_1 , та здійснити її державну реєстрацію перешкоджають два свідоцтва про право власності від 11червня 2015 року №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3, як такі, що видані із порушенням закону та розробленим проектом землеустрою.

Позивач вважає, що підлягають визнанню недійсними всі цивільно-правові угоди, предметом яких були земельні ділянки з кадастровим номером8000000000:79:142:0273 та 8000000000:79:142:0285, укладені після державної реєстрації права власності на земельні ділянки як новоствореного об`єкту цивільних прав.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, відповідач ТОВ «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог посилався на те, що до участі у справі не було залучено одну зі сторін оскаржуваного договору купівлі-продажу, 21 січня 2020 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Богданович А.О. за реєстровим №114 - ОСОБА_7 , який є продавцем у цьому договорі та, одночасно, іпотекодержателем спірного майна.

Вказував, що судом першої інстанції вирішено справу без урахування сталої прецедентної практиці Європейського Суду з прав людини, тобто всупереч Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 6 в частині дотримання принципу правової визначеності та статті 1 Протоколу Першого до Конвенції в частині дотримання справедливого балансу інтересів.

Зазначав, що судом першої інстанції неправильно та всупереч нормам матеріального права визначено момент початку перебігу строку позовної давності та безпідставно й незаконно не застосовано його до вимог позивача.

Посилався на те, що суд першої інстанції прийняв рішення на користь невласника на шкоду власникам. Адже, відповідно до ст.125 ЗК України, права на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а жодне з прав позивача на спірне майно ніколи зареєстроване не було.

09 серпня 2024 року від третьої особи Головногоуправління держгеокадастру у місті Києві та Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило прийняти законне та обгрунтоване рішення.

17 вересня 2024 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в тому числі на електронну пошту та через Електронний суд.

До відзиву на апеляційну скаргу представником позивача було додано клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з його раптовим виїздом за межі країни зумовленим сімейними обставинами. Просив врахувати складність справи та необхідність особистої присутності представника позивача для належного захисту та представництва по справі.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, оскільки як вбачається з клопотання про відкладення розгляду справи, воно було направлено представником позивача до суду апеляційної інстанції 14 вересня 2024 року. Розгляд даної справи було призначено на 24 вересня 2024 року. Представником позивача не було надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що представник позивача не був позбавлений можливості надати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням норм ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2008 року позивач звернувся до голови Київської міської ради із заявою про передання у приватну власність земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському або іншому районі в м. Києві, яка була направлена до подальшого розгляду до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

24 грудня 2009 року Київською міською радою прийнято рішення №1187/3256 про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

24 грудня 2009 року Київською міською радою прийнято рішення №1186/3255 про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

24 грудня 2009 року Київською міською радою прийнято рішення №1194/3263 про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 звернувся у 2015 році із заявою до ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га: за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 у 2015 році також звернувся до ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» із заявою про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га: за адресою: АДРЕСА_1 .

10 червня 2015 року державним реєстратором було зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22004962 від 11 червня 2015 року та видано свідоцтво про право власності.

10 червня 2015 року державним реєстратором було зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22003400 від 11 червня 2015 року та видано свідоцтво про право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2015 році не звертався до суб'єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, із заявою про виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У 2020 році ОСОБА_1 вирішив зареєструвати свою земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Для цього він уклав договір із ФОП ОСОБА_8 про розроблення технічної документації з землеустрою. Спроектована документація була розроблена і подана до ДЗК з метою реєстрації земельної ділянки.

Проте, 22 лютого 2021 року державним кадастровим реєстратором відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області було прийнято рішення №РВ-4601718602021, яким відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Причиною цієї відмови було те, що земельна ділянка позивача перетинається з іншими ділянками: на 18.0155% з ділянкою 8000000000:79:142:0285 та на 52.013% з ділянкою 8000000000:79:142:0273.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., який зареєстрований в реєстрі за №1349, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність, земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:142:0285 та передати обумовлену цим договором суму.

23 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П., який зареєстрований в реєстрі за №1348, відповідно до умов якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність, земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:142:0273 та передати обумовлену цим договором суму.

26 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за №1336, за яким продавець продав (передав), а покупець купив (прийняв) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:142:0273, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Того ж дня, 26 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., зареєстрований в реєстрі за №1335, за яким продавець продав(передав), а покупець купив (прийняв) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:142:0285, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

21 січня 2020 року між ОСОБА_7 , як продавцем, з однієї сторони, який є одночасно іпотекодержателем, на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., 04 червня 2019 року за реєстровим №887, який був укладений з ОСОБА_5 , (далі іменований - іпотекодавець), з однієї сторони, та ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стройт», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Богданович А.О., зареєстрований у реєстрі за №114, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) та сплатив грошові кошти за наступне нерухоме майно:

- земельну ділянку, площею 0,1 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:142:0273, місце розташування: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,1 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:142:0285, місце розташування: АДРЕСА_1 .

16 червня 2020 року між ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стройт» та Обслуговуючим кооперативом «Спецбуд» укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрований в реєстрі за №924, відповідно до умов якого власник надає в користування землекористувача, а землекористувач приймає в користування від власника для будівництва житлового будинку земельну ділянку (об'єкт забудови), що складається з: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0273, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 656281580000; земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0285, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 656321980000.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом посилався на те, що саме розроблення ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест» за замовленням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 стало підставою для реєстрації земельних ділянок, за кадастровими номерами 8000000000:79:142:0273 ( АДРЕСА_1 ) та 8000000000:79:142:0285 ( АДРЕСА_1 ). Ці ділянки, як стверджує позивач, перетинаються з його земельною ділянкою, яка була відведена за рішенням КМР від 24 грудня 2009 року №1187/3256, що порушує його право власності.

Вказував, що у зв'язку із незаконністю державної реєстрації земельних ділянок відповідачів та необхідністю припинення всіх речових прав щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 8000000000:79:142:0273 ( АДРЕСА_1 ) та 8000000000:79:142:0285 ( АДРЕСА_1 ) слід визнати недійсними всі цивільно-правові угоди, предметом яких були вказані земельні ділянки, укладені після державної реєстрації права власності на земельні ділянки як новоствореного об`єкту цивільних прав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обгрутнтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Частиною 2 ст.51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов'язок визначати коло відповідачів у справі, предмет та підстави позову.

При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Положеннями статті626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №917/2041/20 зазначено, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі №670/23/18, від 18 листопада 2020 року у справі №318/1345/17, від 14 квітня 2021 року у справі №552/3469/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Як вбачається з позовних вимог позивача, останній, у тому числі, заявив вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок по АДРЕСА_2 , укладеного 21 січня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богдановичем А.О., зареєстрованого в реєстрі за №114.

З матеріалів справи встановлено, що сторонами договору купівлі-продажу земельних ділянок від 21 січня 2020 року є: ОСОБА_7 , як продавець, який є одночасно іпотекодержателем, на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., 04 червня 2019 року за реєстровим №887, який був укладений з ОСОБА_5 , (далі іменований - іпотекодавець) та ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-стройт», як покупець.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 , як сторона правочину, який позивач просить визнати недійсним, не був залучений до участі у справі в якості співвідповідача.

Отже, коло осіб - учасників справи позивач визначив з порушенням норм процесуального права.

Позивач у ході розгляду справи у суді першої інстанції не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_7 .

На наведене вище суд першої інстанції уваги не звернув, а відтак висновок суду першої інстанції про задоволення позову є помилковим, оскільки відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів.

Оскільки, суб`єктний склад учасників справи визначає суд першої інстанції, а в даній справі не залучено всіх осіб, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин в якості відповідачів, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки в такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі як відповідача, та й його процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Отже, зазначене свідчить про істотне порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке потягло за собою ухвалення незаконного рішення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказане не призведе до порушення прав позивача, оскільки він може звернутися з даним позовом до належного складу відповідачів.

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з позивача на користь ТОВ «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР» судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 17863,20 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР» - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-кадастр-інвест», Обслуговуючого кооперативу «Спецбуд», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буряк Оксана Анатоліївна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Богданович Альона Анатоліївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Юлія Павлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Канівець Любов Миколаївна, Головне управління держгеокадастру у місті Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення речових прав, визнання недійсними свідоцтв, визнання недійсними договорів- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «ЕСТЕЙТ-СТОР», місцезнаходження: місто Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 34, кв. 56, код ЄДРПОУ 42845291судові витрати по сплату судового збору у розмірі 17863 грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий:

Судді: