Ухвала

від 21.03.2024 по справі 759/3969/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/442/24

ун. № 759/3969/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100130000320 від 22.06.2022 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Диканька Диканського району Полтавської області, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває вищевказане кримінальне провадження (стадія допиту свідків).

В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені судом під час обрання запобіжного заходу та його продовження, існують на даний час та не зменшились. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на його необґрунтованість, зазначив, що розмір застави, який судом було раніше визначено, є непомірним для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, заявив про відсутність заявлених ризиків, та висловив своє бажання надалі продовжити службу в ЗСУ. Звернув увагу суду на незадовільний стан здоров`я, що обумовлює необхідність проходження щорічного медичного обстеження.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою суду від 05.02.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.04.2024 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу з огляду на стадію судового провадження не вбачається за можливе.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, відомості щодо особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, раніше не судимий, також суд бере до уваги стан здоров`я обвинуваченого, який має ряд захворювань, які не виключають можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду.

Надаючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що у ОСОБА_6 відсутні міцні соціальні зв`язки та стримуючі фактори, суд вважає, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може переховуватися від суду. При цьому ризик втечі, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд оцінює у контексті чинників, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).

Варто зауважити, що до обставини, яка збільшує ризик втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.

Також суд вважає, що наразі наявний ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 є військовослужбовцем, та з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений, перебуваючи на військовій службі, у разі не застосування до нього запобіжного заходу, може вчинити дії, пов`язані з ухиленням від виконання обов`язків військової служби.

Таким чином, ризики, передбачені п.1,п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та наразі продовжують існувати.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, беручи до уваги стадію судового провадження, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановлені ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу, а також ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, та строк перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне визначити заставу у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176- 178, 183, 194, 197, 331, 369-372, 384 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на 60 днів, тобто до 19 травня 2024 року включно, та утримувати його в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити двомісячний строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Строк дії ухвали встановити до 19 травня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1