Ухвала

від 21.03.2024 по справі 160/3919/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 березня 2024 року Справа 160/3919/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд справи за участю представника відповідача-2,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №14448 від 13.10.2023 року щодо платника податку Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010);

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.

19.03.2024 року Державна податкова служба України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

По тексту вказаного відзиву відповідач-2 заявив клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача-2.

Відповідно до ч.3,4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.

Згідно ч.2,3,4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено перелік адміністративних справ, які належить розглядати за правилами загального позовного провадження. В свою чергу, дана адміністративна справа не віднесена до вказаного переліку.

Суд зауважує, що відповідачем-2 не наведено жодного обґрунтування для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

З огляду на вищенаведене, враховуючи ненаведення відповідачем-2 підстав для розгляду вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що вказане клопотання відповідача-2 є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд справи за участю представника відповідача-2 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строки передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський