Рішення

від 04.04.2024 по справі 160/3919/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа №160/3919/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (50027, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, 48, кор. А, оф.406, код ЄДРПОУ 34489010) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

12.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №14448 від 13.10.2023 року щодо платника податку Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №14448 від 13.10.2023 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не враховано факт подання декларацій з податку на додану вартість з вересня 2022 по серпень 2023 та задекларовано суму від`ємного значення ПДВ в розмірі 1064,00 грн.

Також представник позивача вказує, що стосовно позивача було прийнято рішення, відповідно до якого ПП «ФРЮЛИНГ» відповідає критеріям ризиковості платника податку, що, в свою чергу, унеможливлювало здійснення господарської діяльності позивача в спірний період. А тому відсутність ведення господарської діяльності позивачем відбулось не внаслідок пасивної поведінки платника податків, а внаслідок неможливості її ведення через введення воєнного стану на території України та протиправного рішення контролюючого органу, тобто з незалежних від позивача обставин. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

16.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині визначення позовних вимог у відповідності до відповідачів, до яких заявлено позовну заяву до суду (для суду та для учасників справи, що будуть брати участь у справі).

21.02.2024 року Приватне підприємство «ФРЮЛИНГ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із уточненою позовною заявою, поданою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №14448 від 13.10.2023 року щодо платника податку Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010);

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 34489010) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.

26.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.03.2024 року на адресу суду від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за даними інформаційних баз ДПС України, а саме даних ІС «Податковий блок», ПП "ФРЮЛИНГ" протягом 12 послідовних податкових періодів з вересня 2022 року по серпень 2023 року подавало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за вказані періоди до контролюючого органу товариством не подавались. У зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, 14.03.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

19.03.2024 року на адресу суду від відповідача Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог також заперечував, посилаючись на те, що відсутність у складі податкової звітності інформації щодо постачання/придбання товарів протягом 12 послідовних місяців правомірно стало підставою для анулювання Позивачу статус платника ПДВ. При цьому, для реалізації цього повноваження законодавець не встановлює додаткових умов, зокрема, і обов`язкової відсутності у платника права на бюджетне відшкодування або відображення суми від`ємного значення податку на додану вартість, яке не було використане. По-друге, щодо доводів Позивача протиправності рішення контролюючого органу про анулювання платником ПДВ через його включення до критеріїв ризикових платників податку, ДПС України звертає увагу на наступне. Для реалізації контролюючим органом повноважень у спірних правовідносинах законодавцем у визначених п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Кодексу підставах анулювання не встановлено додаткових умов. Крім того, відповідно до положень Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2019 № 520, віднесення платника ПДВ до ризикових не позбавляє права на здійснення господарської діяльності, декларування її показників у відповідності до вимог Кодексу. По-третє, обов`язок платника податку з декларування податкових зобов`язань з ПДВ залишився незмінним і в воєнний час. Законодавець з самого початку введення воєнного стану в Україні виокремив платників податків які мають можливість виконати свій податковий обов`язок та тих, які не мають такої можливості, і в залежності від цього врегулював правовідносини. У зв`язку з цим, сам факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок, оскільки податковим законодавством визначено порядок та умови, за наявності яких платник податків може бути визнаний таким, що не має можливості виконати свій податковий обов`язок.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року в задоволенні заяви Державної податкової служби України про розгляд справи за участю представника відповідача-2 відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП «ФРЮЛИНГ» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 10.07.2006 року, номер запису 1 227 102 0000 006661.

ПП «ФРЮЛИНГ» зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.03.2013 року.

Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №14448 від 13.10.2023 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «ФРЮЛИНГ» з 13.10.2023 року.

Підставою для прийняття Рішення про анулювання реєстрації ПП «ФРЮЛИНГ», як платника ПДВ, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних місяців від 04.10.2023 року №22047/04-36-04-12. Відповідно до зазначеної довідки, перевіркою податкової звітності ПП «ФРЮЛИНГ» встановлено подання товариством податкової звітності (декларацій) з ПДВ протягом 12 послідовних місяців (з вересня 2022 року по серпня 2023 року), яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів (послуг), при здійсненні яких формується податкове зобов`язання чи податковий кредит у таких деклараціях.

Відтак, на підставі викладеного, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені пунктами 181.1 та 181.2 статті 180 ПК України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Згідно з пунктом 182.1 статті 180 ПК України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений статтею 183 ПК України.

Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (підпункт г пункту 184.1 статті 184 ПК України).

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до підпункту г пункту 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 5.2 Положення № 1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

В силу пункту 5.5 Положення №1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

З аналізу наведених положень можна виснувати, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе, зокрема, у випадку подання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Як встановив суд, оскарженим рішенням анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «ФРЮЛИНГ» з 13.10.2023 року, на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України (платник протягом 12 календарних місяців подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з вересня 2022 до серпня 2023 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 грн.

Наведені обставини прийняття рішення підтверджуються долученою до відзиву ГУ ДПС у Дніпропетровській області довідкою про подання платником ПДВ податкових декларацій від 04.10.2023 року №22047/04-36-04-12 та не спростовані позивачем.

Суд критично оцінює покликання позивача на те, що при прийнятті оскарженого рішення не враховано факт декларування позивачем суми від`ємного значення ПДВ в розмірі 1064,00 грн., адже декларування суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не є підтвердженням факту здійснення господарської операції протягом поточного звітного податкового періоду, а відображає суму ПДВ, яку було задекларовано, в зв`язку з придбанням товарів(послуг) в попередніх звітних періодах в даному випадку у серпні 2022 року на суму 1064,00 грн., так як вказаний період не відноситься до 12 послідовних податкових (звітних) періодах (за період з 01.09.2022 року по 31.08.2023 року).

Доводи позивача щодо неможливості здійснення господарської діяльності через прийняття податковим органом рішення про відповідність ПП «ФРЮЛИНГ» критеріям ризиковості платника податку суд відхиляє, оскільки віднесення платника ПДВ до ризикових не позбавляє права на здійснення господарської діяльності, декларування її показників у відповідності до вимог Кодексу.

Тобто, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів того, що ним здійснювалась господарська діяльність (наприклад до суду не надано податкових накладних по господарських операціях, які б були зупинені, у зв`язку із наявністю рішення ро відповідність ПП «ФРЮЛИНГ» критеріям ризиковості платника податку, поданих на реєстрацію у період з 01.09.2022 року по 31.08.2023 року).

Суд погоджується із запереченнями представників відповідачів про те, що для підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов`язків позивач повинен був отримати рішення саме про неможливість виконання свого податкового обов`язку, в той час, як контролюючим органом прийнято рішення від 24.10.2023 року № 58137/6 щодо можливості ПП «ФРЮЛИНГ» виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відповідність оскарженого рішення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є правомірним та не підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної заяви Приватного підприємства «ФРЮЛИНГ» (50027, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, 48, кор. А, оф.406, код ЄДРПОУ 34489010) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський