Рішення

від 21.03.2024 по справі 300/8006/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. справа № 300/8006/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2023 №053179

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач ФОП ОСОБА_1 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (далі також, третя особа, ТОВ "Рабен Україна") звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2023 №053179.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.17-18).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на даний час позивач здійснює підприємницьку діяльність в сфері вантажних автотранспортних перевезень. Позивачу на праві власності належить автомобіль марки IVECO 35s11 н. знак НОМЕР_1 . На даному транспортному засобі здійснює перевезення через найманих працівників. 13.09.2023 державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області складено акт проведення перевірки №1010131, згідно якого, транспортний засіб марки IVECO 35s11 н. знак НОМЕР_1 , належить позивачу, жителю с. Липівка водій ОСОБА_2 . Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме під час перевезення вантажу ТТН №102130908835820 від 08.09.2023 виписана ТОВ "Рабен Україна", зазначено, що на момент перевірки у водія відсутня індивідуально-контрольна книга або графік змін водія. Тобто згідно до акту перевірки порушення допущено водієм перевізника та власника транспорту ОСОБА_1 . У свою чергу за наслідками акту перевірки, 24.10.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Київській області розглянута справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №053179, згідно якої притягнуто до відповідальності не перевізника ОСОБА_1 , який надавав послуги з автоперевезення 13.09.2023, а особу, яка перевозила на даному транспортному засобі вантаж, а саме ТОВ "Рабен Україна". Позивач вважає постанову від 24.10.2023 №053179 про притягнення ТОВ "Рабен Україна" до адміністративно-господарського штрафу винесеної управлінням Укртрансбезпеки у Київській області протиправною та просить її скасувати.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "Рабен Україна" скористалося своїм правом на письмових пояснень. У даних поясненнях, представник третьої особи зазначає, що для виконання вказаного перевезення ТОВ "Рабен Україна" як експедитором залучено автомобільного перевізника ТОВ "Явір Голд". Водій, який керував транспортним засобом під час зазначеного перевезення, не є працівником ТОВ "Рабен Україна" та з ним не було укладено жодних цивільно-правових чи інших договорів. Вказаний водій був залучений до перевезення перевізником ТОВ "Явір Голд". Під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано вищевказані обставини та неправильно визначено суб`єкта відповідальності. ТОВ "Рабен Україна" у перевезенні виступало експедитором, а не автомобільним перевізником. Просила відмовити у задоволенні позову (а.с. 25-27, 29-33).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позов. У даному відзиві представник відповідача позовних вимог не визнала, просила в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що предметом спору у даній справі є постанова від 24.10.2023 №053179 про застосування відносно ТОВ "Рабен Україна", а позивачем є ФОП ОСОБА_1 . Відповідно оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу 24.10.2023 №053179 не спричиняє породження, зміну або припинення прав та обов`язків позивача (а.с.50-52).

Ухвалою суду від 19.03.2024 у задоволенні клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про передачу справи №300/8006/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "Рабен Україна" до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2023 №053179 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, - відмовлено (а.с.45-47).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив такі обставини.

На підставі направлення на рейдову перевірку №000323 від 11.09.2023 (а.с.56), посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області було проведено перевірку транспортного засобу марки IVECO 35s11 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , згідно ТТН №102130308835 від 08.09.2023, перевізник ТОВ "Рабен Україна" та якою встановлено, що автомобіль належить, ФОП ОСОБА_1 здійснено порушення, а саме: у водія відсутня індивідуально-контрольна книга або графік змін водія, чим порушено абз. 3 ч. 1. ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами рейдової перевірки, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт та складено акт відносно автомобільного перевізника ТОВ "Рабен Україна" від 13.09.2023 №1010131 (а.с.8). Даний акт підписаний водієм ОСОБА_2

24.10.2023 уповноваженою посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області розглянуто наявні матеріали про порушення законодавства про автомобільний транспорт суб`єктом господарювання ТОВ "Рабен Україна" та, у відповідності до вимог пункту 27 Порядку, за результатами їх розгляду винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 053179, якою за порушення абз. 3 ч. 1. ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "Рабен Україна" застосовано штраф у розмірі 17000 грн (а.с.9).

Не погоджуючись із постановою № 053179 від 24.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "Рабен Україна", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статей 5, 6 Закону № 2344-III, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 18 Закону № 2344-III передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 2 вказаного Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (п. 2 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У відповідності до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

-додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

-оснащення таксі справним таксометром;

-відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

-додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

-додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як встановлено судом вище, 13.09.2023 інспекторами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 11.09.2023 № 000323 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 (далі - Порядок № 422), співробітниками Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно товарно-транспортної накладної, яка надана перевіряючим особам, в графі "автомобільний перевізник" зазначено "ТОВ "РАБЕН УКРАЇНА".

Крім того, відповідно до Закону № 2344-ІІІ товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, суд виходить з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналогічну правову позицію, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21.

Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Підставою для звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є порушення такими рішеннями, діями чи бездіяльністю прав та охоронюваних інтересів особи, що звертається до суду за захистом порушеного права.

Оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача.

Суд не надає правову оцінку оскаржуваній постанові, а звертає увагу, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.10.2023 № 053179 застосовано до автомобільного перевізника, який використовував транспортний засіб під час здійснення перевезення вантажу відповідно товарно-транспортної накладної від 08.09.2023, а саме ТОВ "Рабен Україна".

Позивачем у даній справі є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Суд зазначає, що поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як зазначалося судом вище, предметом спору у даній справі є постанова від 24.10.2023 № 053179 про застосування відносно ТОВ "Рабен Україна", а позивачем є ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.10.2023 № 053179 не спричиняє породження, зміну або припинення прав та обов`язків позивача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (код ЄДРПОУ 32306522, вул. Броварська, 150, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, 07442) до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ - 39816845, вул. Науки, 57, м. Київ, 03083) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2023 №053179, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.