Постанова

від 26.09.2024 по справі 300/8006/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8006/23 пров. № А/857/10192/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 300/8006/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа ТОВ «Рабен Україна» про визнання протиправною та скасування постанови (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Микитюк Р.В. в м. Івано-Франківську в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2023 № 053179.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу не спричиняє породження, зміну або припинення прав та обов`язків позивача, оскільки послуги із перевезення надаються саме апелянтом як перевізником та його транспортним засобом, і саме позивач відповідальний за правильність здійснення перевезень. Накладення адміністративно-господарського штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, далі - третя особа, ТОВ «Рабен Україна») є підставою для звернення останнього з регресним позовом до позивача.

Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив в задоволенні такого відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 11.09.2023 № 000323, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області було проведено перевірку транспортного засобу марки IVECO 35s11 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , згідно ТТН від 08.09.2023 № 102130308835, перевізник ТОВ «Рабен Україна» та якою встановлено, що автомобіль належить ФОП ОСОБА_1 , здійснено порушення: у водія відсутня індивідуально-контрольна книга або графік змін водія, чим порушено абзац 3 частини першої статті 60 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ).

За результатами рейдової перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт та складено акт відносно автомобільного перевізника ТОВ «Рабен Україна» від 13.09.2023 № 1010131. Даний акт підписаний водієм ОСОБА_2

24.10.2023 уповноваженою посадовою особою Відділу розглянуто наявні матеріали про порушення законодавства про автомобільний транспорт суб`єктом господарювання ТОВ «Рабен Україна» та, у відповідності до вимог пункту 27 Порядку, за результатами їх розгляду винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 053179, якою за порушення абзацу 3 частни першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ до ТОВ «Рабен Україна» застосовано штраф у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись із постановою від 24.10.2023 № 053179 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Рабен Україна», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон № 2344-III.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України № 2344-III).

За правилами статті 48 Закону України № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, є Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За правилами статті 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

З матеріалів справи встановлено, що 13.09.2023 інспекторами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 11.09.2023 № 000323 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422 (далі - Порядок № 422), співробітниками Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 .

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до товаро-транспортної накладної від 08.09.2023 № 102130908835820 перевізником виступає саме ТОВ «РАБЕН УКРАЇНА».

При цьому колегія суддів вважає, що надання позивачем в подальшому до суду договору транспортного перевезення, який не був наданий під час перевірки не звільняє останнього від відповідальності, оскільки на момент проведення перевірки вимога закону виконана не була.

Колегія суддів також враховує, що у постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Крім того, відповідно до Закону № 2344-ІІІ товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, апеляційний суд виходить з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналогічну правову позицію, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21.

Згідно із пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Підставою для звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є порушення такими рішеннями, діями чи бездіяльністю прав та охоронюваних інтересів особи, що звертається до суду за захистом порушеного права.

Оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача.

Суд не надає правову оцінку оскаржуваній постанові, а звертає увагу, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.10.2023 № 053179 застосовано до автомобільного перевізника, який використовував транспортний засіб під час здійснення перевезення вантажу відповідно товарно-транспортної накладної від 08.09.2023, а саме ТОВ «Рабен Україна».

Позивачем у даній справі є ФОП ОСОБА_1 .

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як зазначалося судом вище, предметом спору у даній справі є постанова від 24.10.2023 № 053179 про застосування відносно ТОВ «Рабен Україна», а позивачем є ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.10.2023 № 053179 не спричиняє породження, зміну або припинення прав та обов`язків позивача.

Щодо покликань позивача на те, що накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ «Рабен Україна» є підставою для звернення останнього з регресним позовом до нього, апеляційний суд зазначає, що таке покликання є передчасним, оскільки судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право, суд апеляційної інстанції вважає передчасним зверненням позивача з даним позовом, який повинен (в майбутньому) настати.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 300/8006/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар