Рішення

від 20.03.2024 по справі 320/41914/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року м. Київ№ 320/41914/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про прийняття додаткового рішення у справі №320/41914/23

за позовомФОП ОСОБА_1 доГоловного управління Держпродпоживслужби у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від 30.05.2023 №5.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю.

16 лютого 2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспожислужби у м. Києві на користь ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи №320/41914/23, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАСУ у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та Адвокатським бюро «Дмитра Мамчика» (виконавець) укладено договір №0906/23 про надання правової допомоги від 09.06.2023, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати правову допомогу (юридичні послуги) підзахисному в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Замовник в свою чергу виконувати обов`язки на умовах даного Договору. Обсяг надання правової допомоги (юридичних послуг) визначається Додатковою угодою №1 до даного Договору укладеною між Сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди 31 до Договору про надання правової допомоги №0906/23 від 09.06.2023, сторони домовились визначити обсяг робіт наданий за Договором: підготовка та направлення позовної заяви у справі за позовом до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними рішення. Аналіз податкового законодавства. Вартість 15000 грн.

Згідно з актом від 26.06.2023 здачі-приймання наданої правової допомоги до Договору № 0906/23 від 09.06.2023, на дату складання цього Акту виконавець надав правову допомогу замовнику визначену в Договорі та Додатковій угоді № 1 до Договору, сторони дійшли згоди, що правова допомога надана якісно та в повному обсязі на умовах Договору та в сумі встановленій додатковими угодами до даного Договору, сторони підтверджують, що на день підписання цього Акту у замовника не існує боргу з оплати за надану правову допомогу за Договором, а виконавець в повному обсязі та якісно надав правову допомогу замовнику, сторони цим Актом підтверджують надання та отримання обумовлених Договором послуг в повному обсязі та відсутність взаємних претензій до ціни, якості, кількості, повноти та строків надання послуг.

В поданому відповідачем відзиві містяться заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, представник відповідача зазначає, що з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, предмет позову, його ціну та складність спору, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, сума 15000 грн не є співмірною, а відтак дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 7500 грн, що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Наведене узгоджується з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від31.03.2020 у справі №726/549/19, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та інших.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі в розмірі 7500,00 грн (сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Жукова Є.О.