Ухвала

від 22.03.2024 по справі 597/402/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Заліщики

"22" березня 2024 р. Справа № 597/402/24

Провадженн 2-з/597/6/2024

Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Торська І.В., ознайомившись із заявою Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про забезпечення позову яка подана до відкриття провадження у цивільній справі за позовом Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

21.03.2024 року Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) звернулось до суду із заявою про забезпечення позову із пред`явленням позову до суду, в якій просить:

накласти арешт на нежитлову будівлю залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:987568261220, загальною площею 350,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Заява мотивована тим, що позивачу на підставі рішення виконкому Нирківської сільської ради від 22.01.2002 Тернопільсько-Подільській єпархії Української Автокефальної Православної Церкви видано свідоцтво про право власності на залишки початку будівництва гідроелектростанції, які розташовані в с.Нирків (колишньому с. Червоногород), що зареєстровано Заліщицьким бюро технічної інвентаризації Тернопільської області, запис у реєстровій книзі №2 за реєстровим №265 від 23.01.2002 року. У 2016 році, залишки початку будівництва гідроелектростанції, котрі належать позивачу, були незаконно відчужені на користь третіх осіб шляхом передачі як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу ТОВ "Джуриненерго".

З метою захисту своїх законних прав на належне йому майно позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Джуриненерго» про визнання недійсним правочину; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 року (пункт 2 протоколу № 2 від 05.08.2016 року). 20.01.2020 року Господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі №921/495/19, яким:

- визнано недійсним правочин з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ «Джуриненерго» як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220, загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 , який оформлений у протоколі № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Джуриненерго» від 05.08.2016 року та в акті приймання-передачі майна, до статутного ТОВ «Джуриненерго» від 05 серпня 2016 року;

- визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників TOB «Джуриненерго» від 05.08.2016 року, а саме пункт 2 рішення, оформлене протоколом № 2 від 05.08.2016 року, з передачі релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» у власність ТОВ «Джуриненерго» як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу товариства об`єкту нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м. що розташована в АДРЕСА_1 .

Вказане рішення Господарського суду Тернопільської області залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та ухвалою Верховного Суду від 25.02.2021 року.

Проте, позивач не встиг реалізувати виконання відповідного рішення суду, оскільки під час звернення до органів державної влади, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, стало відомо про факт відчуження залишків початку будівництва гідроелектростанції ТОВ «Джуриненерго» третій особі.

Так, після прийняття остаточного судового рішення касаційною інстанцією об`єкт нерухомості, який був предметом судового спору у справі № 921/495/19 (залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), 19 березня 2021 року було відчужено ТОВ «Джуриненерго» на користь відповідача, а саме на фізичну особу, ОСОБА_1 , відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 19.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Жовнір І. Т

Заявник вказує, що предметом спору є майно, що є власністю позивача, яке вибуло з його володіння поза його волею, що встановлено судовим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 року у справі № 921/495/19, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та ухвалою Верховного Суду від 25.02.2021 року, через визнання недійсним рішення про внесення вказаного майна до статутного капіталу ТОВ «Джуриненерго» та відчужене у подальшому відповідачу з метою умисного перешкоджання виконання згаданого вище рішення суду. Таким чином, позивач вважає, що є великий ризик того, що відповідач - ОСОБА_1 , дізнавшись про подання позову про витребування цього майна, може спробувати відчужити відповідне нерухоме майно, залишки початку будівництва гідроелектростанції, третій особі, що унеможливить виконання прийнятого на користь Позивача рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, дійшла наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо нежитлової будівлі - залишків початку будівництва гідроелектростанції загальною площею 350,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, з урахуванням співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, враховуючи предмет позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність вжиття в рамках забезпечення позову в цивільній справі, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду по справі, а тому заява щодо накладання арешту на майно підлягає задоволенню.

Вжиті заходи забезпечення позову є співмірними і безпосередньо зв`язані з предметом спору та за своїм змістом не є вирішенням спору по суті, оскільки не тотожні із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно з частиною третьоюстатті 154 ЦПК Українисуд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності заяви, є правом суду, а не обов`язком.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення у даній цивільній справі.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 261, 353-355 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Заяву Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про забезпечення позову яка подана до відкриття провадження у цивільній справі за позовом Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіннязадовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 987568261220, загальною площею 350,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач (позивач): Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України): 46001, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Руська, 22, код ЄДРПОУ 25347638.

Боржник (відповідач): ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст ухвали виготовлено 22.03.2024 року.

Суддя Ірина ТОРСЬКА