Ухвала

від 13.03.2024 по справі 754/3503/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2650/24

Справа № 754/3503/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІГЛ-ОАВ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного та водного фондів, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд про усунення перешкод власнику - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного та водного фондів відповідачами.

При зверненні з цим позовом в обгрунтування представництва в інтересах держави Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва зазначив, що Київська міська рада не вживала будь-яких заходів для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного та водного фондів.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках, якими є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

Так, керівником Деснянської окружної прокуратури міста Києва в позові в якості підтвердження невиконання Київською міською радою зазначено про наявність листів Департаменту земельних ресурсів від 14.07.2021 року, від 06.10.2023 року, від 09.02.2022 року, від 09.09.2022 року, від 01.02.2022 року, від 04.01.2022 року та лист від 24.01.2024 року, з якого слідує, що Київрадою заходи цивільно-правового регулювання щодо спірних земельних ділянок не вчинялись, та при цьому Департамент у разі звернення прокурора до суду сприятиме у наданні наявної та необхідної інформації.

Але прокурором не наведені причини, які перешкоджають захисту інтересів держави Київською міською радою і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оскільки, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви судом для розгляду недостатньо.

У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону :

- внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість);

- вирок суду щодо службових осіб;

- докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Прокурором при зверненні з вказаним позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення Київською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку; не надано доказів того, що Київська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та не буде звертатись до суду з відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІГЛ-ОАВ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Доказів вищезазначеного до матеріалів позовної заяви не надано. Як і не надано доказів того, що Київська міська рада взагалі не має наміру звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення. Недоліки підлягають усуненню шляхом подання доказів належні відповідно до вимог процесуального закону шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Закону України «Про прокуратуру», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІГЛ-ОАВ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного та водного фондів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д.Буша