Ухвала

від 20.03.2024 по справі 906/879/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"20" березня 2024 р. Справа № 906/879/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

судді Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення складено 28.12.2023)

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1) Баранівської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат"

про визнання недійсними результатів публічних закупівель, договору про закупівлю, застосування наслідків недійсності правочину

за участю представників сторін:

прокурор - Немкович І.І.;

позивача - не з`явився;

відповідача - 1 - не з`явився;

відповідача - 2 - Демчик Н.О.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звягельської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Баранівської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат" (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможця закупівлі за предметом "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області";

- визнати недійсним договір підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019, укладений між Баранівською міською радою та ТОВ "Будівельна компанія "Сагат";-

- стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

Правовою підставою заявлених позовних вимог прокурором визначено, зокрема, ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможцем торгів згідно з предметом закупівлі "Будівництво міні-сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області" - ТОВ "Будівельна компанія "Сагат". Визнано недійсним договір підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019, укладений між Баранівською міською радою та ТОВ "Будівельна компанія "Сагат". В задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави, відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, зазначив, зокрема, наступне:

- рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом №15/2019 від 27.02.2019, яке є правочином, спрямованим на набуття права на укладення договору про закупівлю, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України;

- сторонами спору не заперечується виконання договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 у повному обсязі, тому застосування норм ч. 3 ст. 228 ЦК України в частині повернення ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" Баранівській міській раді 3 529 100, 80 грн, одержаних за спірним договором, та подальше їх стягнення в дохід держави, порушить право ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" на отримання оплати за фактично виконанні будівельні роботи до визнання договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 недійсним.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду в частині відмови в позові про стягнення 3 529 100, 80 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- підставою заявлених позовних вимог прокурором визначено ч. 3 ст. 228 ЦК України. Місцевим господарським судом встановлено наявність обставин, передбачених гіпотезою ч. 3 ст. 228 ЦК України, однак відмовлено у застосованні санкції, визначених цією ж частиною статті. Водночас норма права, передбачена ч. 3 ст. 228 ЦК України, передбачає невідворотним наслідком вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у однієї із сторін, стягнення всього одержаного нею за правочином іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду - в дохід держави. Вищенаведене правова норма сформульована законодавцем у імперативний спосіб, є беззастережною та не передбачає наявності альтернативних рішень

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Листом від 22.01.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

29.01.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.02.2024 о 15:30 год. (із урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.02.2024).

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 відкладено розгляд справи на 20.03.2024 о 14:30 год.

В судовому засіданні 20.03.2024 судом апеляційної інстанції на вирішення учасників справи поставлено питання щодо можливості зупинення провадження у справі № 906/879/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

В судовому засіданні прокурор заперечив щодо зупинення провадження у справі.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні вважає за доцільне зупинити провадження у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Апеляційний господарський суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду досліджено, що ухвалою від 02.08.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 918/1043/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" (далі - Підприємство) на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради (далі Ліцей) до Підприємства про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн. та призначено її до розгляду.

Так, ухвалою від 13.10.2022 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - колегії суддів КГС ВС) відкрила касаційне провадження за скаргою Підприємства, а ухвалою від 13.06.2023 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України.

Обґрунтовуючи підстави передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС вказує на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст. ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч. 3 ст. 216 ЦК України).

На думку колегії суддів КГС ВС, у цій справі існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням ст. 216 та ч. 3 ст. 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові, посилаючись на невідповідність договору інтересам держави і суспільства, просив застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 ЦК України.

Колегія суддів КГС ВС у справі № 918/1043/21 здійснила аналіз статей 216, 228 ЦК України та дійшла висновку про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Колегія суддів у справі № 918/1043/21 вважає, що за буквального тлумачення ч. 3 ст. 228 ЦК України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у Підприємства, суди у цій справі визнали договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальні правові наслідки недійсності договору визначені статтею 216 ЦК України, за змістом частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів у справі № 918/1043/21, закріплення в ч. 3 ст. 216 ЦК України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо у позові позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме ч. 1 ст. 216 ЦК України, а не ч. 3 ст. 228 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ч. 1 ст. 208 ГК України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів зазначає, що суди не звернули уваги на те, що за вказаною нормою суд не лише повинен повернути позивачу все одержане відповідачем за договором, а й одержане позивачем або належне йому на відшкодування виконаного за рішенням суду стягнути в дохід держави (фактично в частині третій статті 228 ЦК України закріплено двосторонню реституцію, але на користь держави), і таке стягнення в дохід держави відбувається в силу закону, а не залежить від наявності чи відсутності заявлення такої вимоги.

Отже, на думку колегії суддів у цій справі № 906/879/23 як і у справі № 918/1043/21 спірним є питання про застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України, посиланням на яку прокурор, у справі, яка розглядається, обґрунтовував свій позов.

Враховуючи підстави подання позову та апеляційного оскарження, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/1043/21 (зокрема щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі № 906/879/23, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №906/879/23, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Керуючись ст. ст. 227, 228, 233, 234, 267 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 906/879/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про набрання законної сили рішенням суду у справі № 918/1043/21.

3. Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.