Постанова

від 20.11.2024 по справі 906/879/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 906/879/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення складено 28.12.2023)

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1) Баранівської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат"

про визнання недійсними результатів публічних закупівель, договору про закупівлю, застосування наслідків недійсності правочину

за участю представників сторін:

прокурор - Немкович І.І.;

позивача - не з`явився;

відповідача - 1 - не з`явився;

відповідача - 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звягельської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - позивач, Офіс Держаудитслужби) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Баранівської міської ради (далі - відповідач-1, Міська Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат" (далі - відповідач-2, ТОВ "БК "Сагат"), в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможця закупівлі за предметом "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області";

- визнати недійсним договір підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019, укладений між Баранівською міською радою та ТОВ "БК "Сагат";

- стягнути з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що ТОВ "БК "Сагат" та ФОП Дерев`янко В. М. здійснили антиконкурентні узгоджені дії під час участі в закупівлі за предметом "Будівництво міні-сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області", що встановлено рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 38-р/тк від 04.11.2020, що призвело до спотворення результатів торгів та порушення прав замовника закупівлі на отримання найбільш економічно вигідного результату.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможцем торгів згідно з предметом закупівлі "Будівництво міні-сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області" - ТОВ "БК "Сагат". Визнано недійсним договір підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019, укладений між Баранівською міською радою та ТОВ "БК "Сагат". В задоволенні позовної вимоги про стягнення з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави, відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, зазначив наступне:

- прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду;

- з огляду на норми ст. 257 ЦК України перебіг строку позовної давності за цим позовом не пропущено, оскільки останній збіг 04.11.2023;

- рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом №15/2019 від 27.02.2019, яке є правочином, спрямованим на набуття права на укладення договору про закупівлю, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України;

- сторонами спору не заперечується виконання договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 у повному обсязі, тому застосування норм ч. 3 ст. 228 ЦК України в частині повернення ТОВ "БК "Сагат" Баранівській міській раді 3 529 100, 80 грн, одержаних за спірним договором, та подальше їх стягнення в дохід держави, порушить право ТОВ "БК "Сагат" на отримання оплати за фактично виконанні будівельні роботи до визнання договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 недійсним. Оскільки за наявними у справі доказами не можливо встановити, за яким із договорів підряду (№ 81 від 12.03.2019 чи тих, що укладені в подальшому) фактично побудовано міні - сироварню, суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

- також з огляду на те, що грантодавцем за договором підряду є Європейський Союз в особі Європейської Комісії, а Баранівська міська рада є одним із бенефіціарів, суд першої інстанції не повважав обґрунтованими доводи прокурора про подальше стягнення 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23, в якій прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення 3 529 100, 80 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- підставою заявлених позовних вимог прокурором визначено ч. 3 ст. 228 ЦК України. Місцевим господарським судом встановлено наявність обставин, передбачених гіпотезою ч. 3 ст. 228 ЦК України, однак відмовлено у застосуванні санкції, визначених цією ж частиною статті. Водночас, норма права, передбачена ч. 3 ст. 228 ЦК України, передбачає невідворотним наслідком вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у однієї із сторін, стягнення всього одержаного нею за правочином іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду - в дохід держави. Вищенаведене правова норма сформульована законодавцем у імперативний спосіб, є беззастережною та не передбачає наявності альтернативних рішень;

- відмова суду першої інстанції у стягненні з відповідача грошових коштів, отриманих ним за недійсним договором підряду № 81 від 12.03.2019, свідчить про незастосування закону, що підлягав застосуванню до спірних правовідносин, а отже про неправильне застосування норм матеріального права;

- що стосується висновків суду про фактичне виконання ТОВ "БК "Сагат" робіт, передбачених договором підряду № 81 від 12.03.2019, вказана обставина не є тим юридичним фактом, що визначає умови застосування наслідків недійсності правочину;

- оскільки щодо об`єкта будівельних робіт "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, село Рогачів, Баранівський район, Житомирська область" укладено кілька правочинів, один з яких характеризується такими дефектами волі та змісту, що мають наслідком його недійсність, а решта - ні, дійсність договорів № 339 від 28.08.2019 та № 509 від 09.12.2019 не може перешкоджати застосуванню наслідків недійсності договору № 81 від 12.03.2019. При цьому заявлені прокурором до стягнення 3 529 100, 80 грн становить винятково сума, сплачена ТОВ "БК "Сагат" за недійсним договором № 81 від 12.03.2019, що підтверджується матеріалами справи, відтак є підтвердженою та обґрунтованою;

- фінансування робіт за рахунок грантових коштів Європейського Союзу також не може становити собою підстави для відмови у позовній вимозі про застосування наслідків недійсності договору, позаяк за змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зумовлює стягнення отриманих за ним коштів в дохід держави незалежно від джерела їх походження.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Листом від 22.01.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

29.01.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.02.2024 о 15:30 год. (із урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.02.2024).

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 відкладено розгляд справи на 20.03.2024 о 14:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 зупинено провадження у справі № 906/879/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 поновлено провадження у справі № 906/879/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.11.2024 о 14:30 год.

Баранівська міська рада надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін; розглянути апеляційну скаргу без участі представника Міської Ради. Відповідач-1 зазначає наступне:

- застосування норм ч. 3 ст. 228 ЦК України в частині повернення ТОВ "БК "Сагат" Баранівській міській раді 3 529 100, 80 грн, одержаних за спірним договором та подальше їх стягнення в дохід держави, порушить право даного товариства на отримання оплати за фактично виконанні будівельні роботи до визнання договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 недійсним;

- судом першої інстанції вірно встановлено, що фактично побудовано міні - сироварню, що знаходиться за адресою: вул. Молодіжна 12, с. Рогачів, Баранівського району Житомирської області, згідно 3-х договорів підряду, а не лише одного про який вказує прокурор (від 12.03.2019 №81);

- також згідно до п. 1.2 договору, будівництво міні - сироварні фінансувалось, в тому числі, коштом Європейського Союзу, відповідно до взятих Баранівською міською радою зобов`язань в рамках виконання проекту "Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської об`єднаної територіальної громади" згідно з грантовим договором від 29.12.2017 №ЕМ/2017/392/857.

ТОВ "БК "Сагат" надіслало до суду письмові пояснення, в яких зазначає наступне:

- в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності протиправної поведінки ТОВ "БК "Сагат", як елементу складу цивільного правопорушення під час укладання та виконання умов оспорюваного договору, що виключає визнання недійсним правочину на підставі ст. 228 ЦК України;

- договір підряду № 81 від 12.03.2019 є припиненим у зв`язку з його належним виконанням сторонами правочину;

- за своєю суттю наслідки, передбачені статтею 208 ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 ГК України. Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним;

- в матеріалах справи відсутні докази порушення ТОВ "БК "Сагат" календарного плану виконання робіт, порушення формування необхідних розрахункових документів, застосування неналежної якості будівельних матеріалів або будівельних матеріалів, які викликають дефекти при будівництві та експлуатації будівлі, неналежного рівня виконання власне будівельних робіт в ході здійснення будівництва міні - сироварні, не виконання вчасно робіт за договором, порушення термінів виконання робіт;

- позивачем не наведено фактів порушення вимог ДБН та нормативної документації що регламентує виконання таких видів робіт та не введення зазначеного об`єкту в експлуатацію, що має наслідок належне виконання відповідачем взятих на себе господарських зобов`язань та підтверджує відсутність умислу обох сторін на порушення інтересів держави і суспільства;

- прокурором не надано до суду також жодних доказів, які б вказували, що замовник, Баранівська сільська рада використовує введений в експлуатацію об`єкт міні - сироварню не за цільовим призначенням або із порушенням будь - яких інтересів третіх осіб чи держави. Виявлені порушення контролюючим органом стосуються самої процедури проведення закупівлі після введення об`єкту в експлуатацію;

- виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору, які було виконано сторонами і не можуть їх змінювати. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, отже не можуть розглядатись як підстава визнання окремого договору недійсним;

- позивачем не надано суду доказів неправомірної поведінки відповідачів, як і фактичних збитків понесених позивачем;

- суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для застосування норм ч. 3 ст. 228 ЦК України в частині повернення ТОВ "БК "Сагат" Баранівській міській раді 3 529 100, 80 грн, одержаних за спірним договором, та подальше їх стягнення в дохід держави, оскільки задоволення таких вимог порушить право ТОВ "БК "Сагат" на отримання оплати за фактично виконанні будівельні роботи до визнання договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 недійсним;

- з огляду на викладене, відповідач-2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у даній справі.

Представник ТОВ "БК "Сагат" надіслало до суду клопотання, в якому зазначає, що у зв`язку із неможливістю з`явитися в судове засідання 20.11.2024 для належного представництва законних прав та інтересів відповідача у справі - ТОВ "БК "Сагат", просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Причиною неможливості явки в судове засідання є гіпертонічний криз представника та перебування на лікарняному. Докази неможливості явки в судове засідання 20.11.2024 будуть, при необхідності, надані до суду.

Розглянувши в судовому засіданні 20.11.2024 клопотання представника ТОВ "БК "Сагат" - адвоката Демчик Н.О. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник ТОВ "БК "Сагат" жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання. Одночасно, відповідач-2 мав достатньо часу для подання до суду всіх необхідних доказів та пояснень для спростування доводів прокурора.

Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що інші представники відповідача-2 (з числа як його працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також суд враховує, що ухвалою суду від 21.02.2024 було відкладено розгляд справи за клопотання представника ТОВ "БК "Сагат" - адвоката Демчик Н.О., яке було обґрунтоване її тимчасовою непрацездатністю.

Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь - яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання представника ТОВ "БК "Сагат" - адвоката Демчик Н.О. про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 20.11.2024 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, скасувати рішення суду в частині відмови в позові про стягнення 3 529 100, 80 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, беручи до уваги клопотання відповідача-1 про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні прокурора, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 07.02.2019 Баранівська міська рада (відповідач-1, замовник) в електронній системі публічних закупівель "Рrozorro" опублікувала оголошення про проведення відкритих торгів за предметом "Будівництво міні-сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області" очікуваною вартістю 3963759,00 грн (номер процедури закупівлі - UA-2019-02-07-000106-с), що підтверджується публічно доступною інформацією в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-07-000106-c (а. с. 32, т. 1).

27.02.2019 уповноваженою особою Баранівської міської ради було прийнято рішення, оформлені протоколами: № 14/2019 про відхилення пропозиції учасника торгів - ФОП Дерев`янко В. М. згідно предмету закупівлі, у зв`язку з невідповідністю тендерної пропозиції умовам тендерної документації та кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" (а. с. 33, т. 1); № 15/2019 про визначення ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" переможцем процедури закупівлі (а. с. 34, т. 1).

12.03.2019 між Баранівською міською радою (відповідач - 1, замовник) та ТОВ "БК "Сагат" (відповідач - 2, підрядник) укладено договір підряду на будівельні роботи № 81 (далі - договір), за п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк роботи за проектом "Будівництво міні-сироварні за адресою вул. Молодіжна 12, с. Рогачів Баранівського району Житомирської області" (ДК 021:2015 код 45210000-2 "Будівництво будівель") (далі - об`єкт будівництва або об`єкт), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію (копію декларації про початок будівельних робіт), а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх (а. с. 35 - 44, т. 1).

Згідно п. 1.2 договору його предмет складається з одного пускового комплексу (однієї черги). Будівництво планується фінансувати коштом Європейського Союзу, відповідно до взятих Баранівською міською радою зобов`язань в рамках виконання проекту "Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської об`єднаної територіальної громади" згідно грантового договору від 29.12.2017 № ЕNІ/2017/392/857 (далі - проект).

Ціна робіт за договором (договірна ціна) є динамічною та становить 3 529 100, 80 грн без урахування податку на додану вартість (п. 2.1 договору).

Роботи, які є предметом цього договору, згідно затвердженого Календарного плану виконання будівельних робіт (додаток № 1 до договору) повинні бути виконані підрядником не пізніше 31.12.2019 (п. 4.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до виконання сторонами зобов`язань за договором у повному обсязі (п. 19.1 договору).

12.03.2019 сторонами договору підписано календарний план виконаних робіт, акт приймання-передачі проектно-кошторичної документації на проект, акт приймання-передачі будівельного майданчика, договірну ціну та плановий обсяг фінансування (а. с. 45-50, т. 1).

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2019 до договору замовник та підрядник затвердити календарний план виконання робіт та договірну ціну у нових редакціях (а. с. 51-53, т. 1).

30.10.2019 в електронній системі публічних закупівель "Рrozorro" Баранівською міською радою було сформовано звіт про виконання договору про закупівлю з назвою її предмета "Будівництво міні-сироварні за адресою вул. Молодіжна 12, с. Рогачів Баранівського району Житомирської області" (а. с. 54, т. 1).

В листі Управління Державної казначейської служби України у Баранівському районі Житомирської області від 26.05.2023 № 02-06/729, повідомлено, що Баранівською міською радою сплачено кошти в повному обсязі за договором № 81 від 12.03.2019 у сумі 3 529 100, 80 грн на користь ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" (а. с. 55, т. 1).

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 № 38-р/тк у справі № 56-3.5/15-2019 визнано, що ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" та ФОП Дерев`янко В. М. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Будівництво міні-сироварні за адресою АДРЕСА_1 " (ДК 021:2015 код 45210000-2 "Будівництво будівель"), яку проводила Баранівська міська рада за допомогою електронної системи "Рrozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-02-07-000106-c (а. с. 56 - 120, т. 1). За вказане порушення на ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" накладено штраф у розмірі 511 225 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 910/595/21 у задоволенні позову ТОВ "БК "Сагат" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 № 38-р/тк у справі № 56-3.5/15-2019 відмовлено (а. с. 121-128, 129 - 138, т. 1).

Предметом позову у справі є вимоги керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Баранівської міської ради та ТОВ "БК "Сагат" про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформленого протоколом № 15/2019 від 27.02.2019, визнання недійсним договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 та стягнення з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

В той же час, суд вказує, що стаття 269 ГПК України визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Так, ч. 4 даної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Із урахуванням положень ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку обставинам справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, згідно з яким зазначена служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, визначених пп. 3 п. 4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель.

Підпунктом 20 п. 6 Положення визначено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Держаудитслужба України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, повноваження якої на території Житомирської області виконує Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані прокурором тим, що спірне рішення уповноваженої особи, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 та оспорюваний договір підряду № 81 від 12.03.2019, який укладений за результатами закупівлі, прийняте (укладений) із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Суд апеляційної інстанції вказує, що проведення процедури закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Також, як встановлено апеляційним судом, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави листи та повідомлення (а. с. 142 - 145, 146, 147, 148-151, т. 1).

Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову в суд звернувся до позивача для надання можливості відреагувати на порушення інтересів держави.

Однак, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявив пасивність та не вжив дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, яке оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможця закупівлі за предметом "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 сформовано висновок про те, що, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, за результатами проведення процедури відкритих торгів та на підставі спірного рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, яке оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019, між Баранівською міською радою (відповідач-1, замовник) та ТОВ "БК "Сагат" (відповідач-2, підрядник) було укладено договір підряду на будівельні роботи від 12.03.2019 № 81.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до необґрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможцем торгів - ТОВ "БК "Сагат" підлягають задоволенню, оскільки, із урахуванням вимог вище вказаних норм, прокурором в частині даної вимоги обрано неефективний спосіб захисту, а тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019, укладеного між Баранівською міською радою та ТОВ "БК "Сагат", то суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч. 1, 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 № 38-р/тк у справі № 56-3.5/15-2019, встановивши в діях відповідача-2 умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, дійшов висновку про обґрунтованість вказаної позовної вимоги. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується сторонами, а судом апеляційної інстанції під час розгляду справи в частині цієї вимоги не було встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

У законодавстві відсутні визначення понять "інтерес" загалом та "інтерес держави і суспільства" зокрема. Законодавство України не містить ані орієнтовного переліку сфер, у яких існують державні інтереси, ані критеріїв чи способів їх визначення.

Разом із тим, Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Частиною 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення у спорі необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави й суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін та в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 10.06.2021 у справі № 910/10055/20 та від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 № 38-р/тк у справі № 56-3.5/15-2019 визнано, що ТОВ "БК "Сагат" та ФОП Дерев`янко В. М. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Будівництво міні-сироварні за адресою АДРЕСА_1 " (ДК 021:2015 код 45210000-2 "Будівництво будівель"), яку проводила Баранівська міська рада за допомогою електронної системи "Рrozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-02-07-000106-c (а. с. 56 - 120, т. 1). Вказане рішення є чинним та не визнано судом недійсним.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеної закупівлі, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки воно є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси в державі і суспільстві.

Враховуючи те, що договір підряду на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019, укладений між Баранівською міською радою та ТОВ "БК "Сагат" за результатами тендерної процедури закупівлі, проведеної за відсутності добросовісної конкуренції серед учасників, що було встановлено відповідним рішенням Антимонопольного комітету України та, відповідно, стало підставою для визнання його недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 215 та ч. 3 ст. 228 ЦК України, як такого, що суперечить актам цивільного законодавства та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", а також інтересам держави і суспільства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця за результатами публічних закупівель, прокурор просить застосувати наслідки недійсності такого правочину відповідно до вимог ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тлумачення змісту ч.1 ст. 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 викладено висновок, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в статті 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 208 ГК України, встановлено, що якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що стягнення в дохід держави одержаного чи належного за зобов`язанням здійснюється лише в тих випадках, коли завідомо суперечний інтересам держави і суспільства договір був повністю або частково виконаний хоча б однією із сторін.

Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.

Щодо безпосередньо наслідків такої недійсності зобов`язання, то при наявності наміру лише в однієї із сторін зобов`язання, все отримане стороною, яка вчинила протиправний правочин, повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане іншою стороною, яка такого наміру не мала, або належне їй на відшкодування виконаного, стягується за рішенням суду в дохід держави.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін цього правочину.

Отже, правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, є заходом цивільно-правової відповідальності, що полягає у припиненні права власності на майно, яке переходить у власність держави. Фактично це повернення в первісний майновий стан однієї із сторін недійсного правочину, яка не мала умислу вчинити правочин, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та стягнення за рішенням суду в дохід держави з іншої сторони, яка мала умисел вчинити правочин, визнаний судом недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, одержаного нею за правочином або належного їй на відшкодування виконаного.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що завідомо суперечлива мета дій відповідача-2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. При цьому відповідач-2 усвідомлював або повинен був усвідомлювати протиправність вчинення своїх дій та суперечність їх Закону України "Про публічні закупівлі", інтересам держави і суспільства, а також прагнув настання таких наслідків.

Окрім того, недобросовісність дій відповідача-2 підтверджується рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 № 38-р/тк у справі №56-3.5/15-2019, яке є чинним.

Таким чином, встановивши невідповідність договору на будівельні роботи № 81 від 12.03.2019 інтересам держави і суспільства, та як наслідок визнання його недійсним, встановлення факту наявності у однієї із сторін умислу на вчинення вказаного правочину, а також враховуючи особливі правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину та відповідно стягнення з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

Щодо посилання суду першої інстанції про виконання оспорюваного договору у повному обсязі, що виключає можливість застосування наслідків недійсності правочину, апеляційний суд враховує наступне.

Пунктом 54 постанови від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання застосування ст. 203, 215 ЦК України, дійшла висновку, що, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними.

Цивільний кодекс України не пов`язує недійсність правочину як приватно-правову категорію з обставинами невиконання чи неналежного виконання господарського договору.

Згідно зі ст. 610, ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, обставини щодо невиконання чи неналежного виконання договору підлягають встановленню та доведенню в разі вирішення судом питання щодо застосування встановлених ч. 1 ст. 611 ЦК України правових наслідків порушення його умов.

Натомість, у межах даних спірних правовідносин прокурор просив визнати недійсним правочин у зв`язку з його невідповідністю інтересам держави та суспільства, а тому відповідні висновки суду першої інстанції не заслуговують на увагу.

Щодо доводів відповідача-2 про застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним, то суд вказує наступне.

Юридична відповідальність - це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка вчинила правопорушення, засобів державного примусу, передбачених санкцією правової норми. Метою відповідальності є охорона правопорядку, що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав, припинення протиправного стану чи покарання правопорушника. Дієвість цього інституту забезпечує реальну можливість безперешкодного здійснення суб`єктивних прав та можливість досягнення правового результату правомірною поведінкою суб`єктів суспільних відносин.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового чи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення, допущеного суб`єктом господарювання, та ліквідацію його наслідків.

За вчинення антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення торгів Закон України "Про захист економічної конкуренції" встановлює відповідальність у вигляді штрафу, що і було застосовано до відповідача-2.

Водночас, ч. 3 ст. 228 ЦК України не передбачає відповідальності за вчинення таких неправомірних дій, а регламентує настання наслідків вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Тобто наслідки, що настають для порушника за вчинення узгоджених антиконкурентних дій, та наслідки, що застосовуються за результатами визнання правочину недійсним, за своєю юридичною суттю є різними юридичними категоріями.

У зв`язку із тим, що неправомірна поведінка вказаного товариства не може мати правомірного наслідку, прокурор оспорює дійсність правочину з підстав їх невідповідності інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони - відповідача-2.

При цьому застосування до відповідача-2 адміністративно-господарських санкцій не впливає на можливість застосувати наслідки недійсності правочинів, а тому вказані вище доводи відповідача-2 не заслуговують на увагу та відхиляються судом апеляційної інстанції.

Також суд зазначає, що оскільки щодо об`єкта будівельних робіт "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, село Рогачів, Баранівський район, Житомирська область" укладено кілька правочинів, один з яких (спірний договір) визнано недійсним в судовому порядку, а решта - ні, тому дійсність договорів № 339 від 28.08.2019 та № 509 від 09.12.2019, не може перешкоджати застосуванню наслідків недійсності договору № 81 від 12.03.2019. При цьому суд приймає до уваги доводи прокурора, що заявлені ним вимоги про стягнення 3 529 100, 80 грн становить винятково сума, сплачена ТОВ "БК "Сагат" за недійсним договором № 81 від 12.03.2019, що підтверджується матеріалами справи, відтак є підтвердженою та обґрунтованою.

В той же час, колегія суддів зазначає, що фінансування робіт за рахунок грантових коштів Європейського Союзу також не може становити собою підстави для відмови у позовній вимозі про застосування наслідків недійсності договору, позаяк за змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зумовлює стягнення отриманих за ним коштів в дохід держави незалежно від джерела їх походження.

Крім того, суд апеляційної інстанції не може погодитися із висновком суду першої інстанції про перебіг строку позовної давності з 04.11.2020 (дата рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 38-р/тк у справі № 56-3.5/15-2019), враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відтак до вимог про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оспорюваний договір укладений 12.03.2019, а тому перебіг строку позовної давності почався з 13.03.2019 та мав би закінчитися по спливу трьох річного строку - 13.03.2022. До суду із даним позовом прокурор звернувся 23.06.2023.

В той же час, суд зазначає, що розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також вказаний розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Дія воєнного стану в України продовжувалася та він діє і на даний час.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокурором не пропущено строк на звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на неврахування судом першої інстанції положень ч. 3 ст. 228 ЦК України та відповідно незастосування правових наслідків недійсності правочину у спірних правовідносинах, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення з ТОВ "БК "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України, колегією суддів, з підстав часткового скасування судового рішення та часткового задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі №906/879/23 скасувати в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможця закупівлі за предметом "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області" та відмови в позові про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави, а також судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В позові про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Баранівської міської ради, оформлене протоколом № 15/2019 від 27.02.2019 про визначення переможця закупівлі за предметом "Будівництво міні - сироварні за адресою: вул. Молодіжна, 12, с. Рогачів, Баранівського району, Житомирської області", відмовити.

Позов про стягнення із ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" на користь Баранівської міської ради 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави, задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат" (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Тимошенка, буд. 2, кв. 3; код ЄДРПОУ 40467969) на користь Баранівської міської ради (12700, Житомирська область, Баранівський район м. Баранівка, вул. Соборна, 20; код ЄДРПОУ 04344386) 3 529 100, 80 грн, а з Баранівської міської ради - 3 529 100, 80 грн в дохід держави.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/879/23 в частині задоволення позову про визнання недійсним договору підряду на будівельні роботи №81 від 12.03.2019, укладеного між Баранівською міською радою та ТОВ "Будівельна компанія "Сагат" залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат" (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Тимошенка, буд. 2, кв. 3; код ЄДРПОУ 40467969) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11; код ЄДРПОУ 02909950; р/р UA598201720343110001000011049) судовий збір за розгляд позовної заяви у розмірі 55 620,52 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сагат" (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Тимошенка, буд. 2, кв. 3; код ЄДРПОУ 40467969) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11; код ЄДРПОУ 02909950; р/р UA598201720343110001000011049) 79 404, 77 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 22 листопада 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.