Рішення

від 21.03.2024 по справі 904/6765/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6765/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-2007", 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 38, код ЄДРПОУ 40097954

до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), 03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 51, код ЄДРПОУ 39816845

про повернення з бюджету коштів, які утримуються без достатньої правової підстави

Представники сторін :

від позивача: Бервено Олексій Миколайович, посвідчення № 2920 від 16.04.2021р., адвокат

від відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-2007" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань грошові кошти у розмірі 102000,00 грн., які були сплачені у якості подвійного розміру штрафу за постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00005573 від 30.12.2021р., в рамках виконавчого провадження ВП № 68576727.

Також в своїй позовній заяві позивач просить суд залучити третю особу: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). В задоволенні клопотання позивача щодо залучення третьої особи було відмовлено в судовому засіданні 07.03.2024р., оскільки рішення у справі не впливає на права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Ухвалою суду від 10.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

24.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву, в якому зазначає про організовану дистанційну роботу державних службовців та працівників апарату Укртрансбезпеки, тому протягом тривалого періоду негативні обставини суттєво впливають на систематичне виконання всіх функцій є забезпечення прав учасників процесу.

31.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-2007". В своєму відзиві відповідач зазначає, що для повернення коштів з Державного бюджету Позивач має сформувати заяву про надання подання на повернення коштів з Державного бюджету України, у відповідності до вимог пункту 5 Порядку № 787, та подати його до органу, що здійснював платіж до Державного бюджету у даному випадку органу державної виконавчої служби. У випадку, якщо заява Позивача відповідає вимогам Порядку № 787, до подання додані усі необхідні документи (копія рішення суду про визнання постанови про застосування адміністративного штрафу протиправною та копія платіжного доручення), орган державної виконавчої служби формує подання та направляє його до органів Казначейства. Матеріали справи не містять документів, які можуть підтвердити, що позивач звертався до органу ДВС із заявою про надання подання на повернення коштів з Державного бюджету. Також відповідач зазначає, що Укртрансбезпека не є розпорядником рахунків державного бюджету, а є органом, що контролює справляння надходжень до бюджету, за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Контроль за справлянням надходжень до бюджету за виконавчими документами, які 5 перебувають або перебували на виконанні в органах державної виконавчої служби здійснює Міністерство юстиції України. Позивач не звертався до Укртрансбезпекою із заявою про підготовку подання щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів відповідно до Порядку № 787. Відповідач вважає, що позовні вимоги щодо повернення коштів позивачу з Державного бюджету України є помилкою, а тому його повернення з Державного бюджету України має відбуватися відповідно до присів частини другої статті 45 БК України та пунктів 3, 5 Порядку № 787.

12.02.2024р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 00005573 від 30.12.2021 в розмірі 51 000,00грн. було винесено Державною службою України з безпеки на транспорті, а тому саме відповідач є органом, що контролює справляння надходження платежів до бюджету. Також позивач стверджує, що Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зі змінами та доповненнями) застосовується у випадку помилково або надміру сплачених коштів, а оскільки сума у розмірі 102 000,00грн. (подвійний розмір штрафу) не є помилково сплаченою, то даний порядок не може бути застосований до даних правовідносин.

Ухвалою суду від 07.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024р.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 21.03.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ-2007», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявна в матеріалах справи.

30 грудня 2021 року посадовою особою Укртрансбезпеки винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00005573 (далі Постанова), якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн.

Позивач зазначає, що про цю постанову та штраф у Товаристві дізнались тільки на початку травня 2022 року, 10 травня 2022 р. подвійний розмір штрафу 102 000 грн., а також виконавчий збір був сплачений з рахунку ТОВ «ГОРИЗОНТ 2007» на рахунок Держказначейської служби України, з призначенням платежу: «Штраф згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2022 р. ВП № 68576727» (платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк» від 10.05.2022 р. № 6381).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року по справі № 175/1153/22 визнано протиправною та скасовано Постанову ВМ №00005573 від 30.12.2021 р. про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року по справі № 175/1153/22, яка набрала законної сили.

У січні 2023 року, ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «ГОРИЗОНТ-2007», у відповідності до положень Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 направлена заява на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, відповідно до встановленої Порядком форми та додана копія платіжної інструкції № 6381 від 10.05.2022 р., яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Не отримавши, у передбачений діючим законодавством строк, відповіді, керівник ТОВ «ГОРИЗОНТ-2007» звернувся з позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року по справі № 160/5668/23 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі та зобов`язано Державну службу України з безпеки на транспорті здійснити відповідно до «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, подання (висновок, повідомлення) до Державного казначейської служби України про повернення ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ-2007» (UА473052990000026006050275321), помилково або надміру сплаченого до бюджету платіжним дорученням № 6381 від 10.05.2022 року за кодом класифікації доходів бюджету 21081800, штрафу в сумі 102 000 грн., на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 30 грудня 2021 року серії ВМ № 00005573.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Державною службою України з безпеки на транспорті було подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року по справі № 160/5668/23 було вирішено про часткове задоволення апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 в адміністративній справі № 160/5668/23 та закриття провадження у справі. Також було роз`яснено позивачу право на звернення з цим позовом в порядку господарського судочинства.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 102 000,00 грн.

Відповідач, заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Одним із основних завдань Укртрансбезпеки є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (абзац другий пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 з подальшими змінами, у редакції, чинній на час винесення такої постанови щодо позивача).

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який стосується прав, обов`язків та інтересів визначеного у постанові суб`єкта (за обставинами справи - позивача), є обов`язковою для нього, а її дія вичерпується виконанням. Правовідносини сторін спору щодо накладення та сплати цього штрафу є публічно-правовими. Оскарження такої постанови як акта суб`єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи (див. постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (пункт 21), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункт 8.5), від 23.11.2022 у справі №359/3373/16-ц (пункт 80), від 15.02.2022 у справі №910/6175/19 (пункт 7.45), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (пункт 8.16) і №922/1830/19 (пункт 7.1), від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (пункт 55), від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц (пункт 37)).

В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (пункт 8.17) і №922/1830/19 (пункт 7.2), від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (пункт 55)). Це випливає, зокрема, з частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (пункт 8.18) і №922/1830/19 (пункт 7.3), від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (пункт 55), від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц (пункт 38)).

Отже, те, що позивач вказав відповідачем у справі щодо стягнення з Державного бюджету України коштів, які утримуються там без достатньої правової підстави, певний орган державної влади - Укртрансбезпеку - не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган. Інакше кажучи, у кондикційних спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції. Останні він реалізував тоді, коли виніс постанову про застосування штрафу та забезпечив стягнення останнього до бюджету. Подальше намагання позивача повернути з Державного бюджету України відповідну суму, заявивши вимогу про її стягнення, не пов`язане з виконанням органами державної влади, зокрема Укртрансбезпекою, публічно-владних управлінських функцій щодо позивача.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 Цивільного кодексу України).

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 Цивільного кодексу України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 Цивільного кодексу України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Укртрансбезпека.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (частина друга статті 45 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній на час звернення до суду).

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності) (абзаци перший і восьмий пункту 5 розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів)

У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 Цивільного кодексу України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частини перша та друга статті 1212 Цивільного кодексу України).

30.12.2021 р. посадовою особою Укртрансбезпеки застосовано до керівника ТОВ «ГОРИЗОНТ-2007» адміністративно - господарський штраф в розмірі 51 000, 00 грн. згідно з постановою ВМ № 00005573 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

10.05.2022 ТОВ «ГОРИЗОНТ-2007» сплатило цей штраф у подвійному розмірі (102 000,00 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 6381 від 10.05.2022.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі № 175/1153/22 постанову Укртрансбезпеки по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00005573 від 30.12.2021 р. визнано протиправною та скасовано. Дане рішення набрало законної сили.

На момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду про визнання протиправною та скасування такої постанови відповідна юридична підстава відпала.

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, застосовний до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету. Оскільки сума адміністративно-господарського штрафу, яку вніс до бюджету позивач, не є помилково чи надміру зарахованою, даний Порядок на спірні правовідносини не поширюється.

Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі №911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі №922/614/19 (пункт 52), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 109)).

За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункти 45-46)). Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.

З огляду на наведене суд вважає, що на ці правовідносини поширюються приписи статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі № 175/1153/22 постанову Укртрансбезпеки про застосування адміністративно - господарського штрафу № 00005573 від 30.12.2021 визнано протиправною та скасовано, то правові підстави утримання Державою сплачених позивачем в якості адміністративно-господарського штрафу коштів в розмірі 102 000,00грн відпали.

Доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 102 000,00 грн. матеріали справи не містять, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Варто відзначити, що до аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі №910/5880/21, обставини якої є тотожними обставинам у справі №910/16592/23.

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому в господарському процесі згідно із частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

При цьому, судом враховано, що у постанові від 08.08.2023 у справі №910/5880/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, про те, що кошти слід стягнути на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з Укртрансбезпеки за рахунок її бюджетних асигнувань, відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16. Згідно з цим висновком Господарський процесуальний кодекс України не передбачає необхідності зазначення суб`єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення (пункти 6.21, 7.1, 7.2 відповідної постанови).

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.06.2018 у справі №910/23967/16, а також від 05.02.2020 у справі №910/15295/18.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ-2007» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 684,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), 03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 51, код ЄДРПОУ 39816845 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-2007", 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 38, код ЄДРПОУ 40097954 за рахунок бюджетних асигнувань грошові кошти у розмірі 102 000,00грн., які були сплачені в якості подвійного розміру штрафу за постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00005573 від 30.12.2021р., в рамках виконавчого провадження ВП № 68576727 та судовий збір у розмірі 2 684,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.03.2024

Суддя С.П. Панна