Постанова

від 19.03.2024 по справі 1329/1695/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1329/1695/12 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.

Провадження № 22-ц/811/2718/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Гай О.О.

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуЯворівського районногосуду Львівськоїобласті від02травня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до Івано-Франківськоїселищної радиЯворівського районуЛьвівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особаГоловне управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіпро визнаннярішень органумісцевого самоврядуваннянедійсними,визнання державнихактів проправо власностіна земельніділянки,зобов`язання повернутиземельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

05.04.2012 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Яворівськогорайонного судуЛьвівської областівід 02травня 2023рокуклопотання представника відповідачів ОСОБА_5 задоволено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку - залишено без розгляду.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що вона смс повідомленням, повідомила суд, що вона з хворим сином знаходиться в Чехії та просила відкласти справу, оскільки вони не мали змоги приїхати в Україну. 02.05.2023 суд залишив позовну заяву без розгляду. Про наявність даної ухвали вона дізналася від сусідки 22.08.2023, однак чергову смс з повідомленням, що її викликають в судове засідання одержала 03.08.2023. Також суд не направляв повідомлення її представнику, що можна розцінювати, як зацікавленість в залишенні позовної заяви без розгляду. Вказує, що з поважних причин вона не могла з`явитися в судове засідання, про що повідомляла суд.

Просить ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 скаргу підтримала, просила скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що дана справа надійшла до Яворівського районного суду Львівської області 05.04.2012.

28.10.2021 передана судді Швед Н.П. та була прийнята до провадження.

Ухвалою судді Яворівського районного суду від 13.01.2022 справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 12 год 00 хв 25 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 12 год 00 хв 11 січня 2023 року.

У судове засідання призначене на 12 год 00 хв 11 січня 2023 року, позивач не з`явилася скерувала на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання, оскільки, перебуває за кордоном, просить призначити наступне судове засідання з врахуванням того, що віза у неї продовжена до березня місяця 2023 року.

У судове засідання призначене 11 год 20 хв 02 травня 2023 року з`явилась відповідачка, представник відповідачки та третя особа, позивач, яка була повідомлена належним чином про розгляд справи, не з`явилася, скерувала заяву про відкладення розгляду справи, оскільки, перебуває за кордоном, просить призначити наступне судове засідання з врахуванням того, що віза у неї продовжена до 2024 року. Заяви позивачки мотивовані тим, що вона не має можливості прибути в судові засідання у зв`язку із введеним на території України воєнним станом.

Задовольняючи клопотання представника відповідача ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що сторона позивача була належним чином повідомлена про всі судові засідання, є підтвердження про обізнаність розгляду справу у суді всіма учасниками справи, а також те, що позивач в черговий раз повторно 02.05.2023 не з`явилася до суду без поважних причин. На порушення вимог чинного законодавства, сторона позивача неналежним чином користується наданими процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу, перебуває в провадженні Яворівського районного суду Львівської області. Враховуючи, що в матеріалах справи недостатньо даних про права та взаємовідносини сторін, районний суд вважав неможливим розгляд справи за відсутності сторони позивача, а також враховуючи відсутність підтвердження поважності причин неявки в судове засідання позивача, дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Однак, з таким висновком колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Умовою для застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду, який не повідомив суд про причини неявки.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи судів в умовах воєнного стану», опублікованих на сайті РСУ 02.03.2022, усім судам України, з-поміж іншого рекомендовано: 4. Роз`яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; 5. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачам можливість захистити свої права у суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи у доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів критично ставиться до висновку районного суду щодо залишення позовної заяви без розгляду з мотивів повторної неявки сторони позивача, оскільки судом першої інстанції не враховані рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану в Україні. Залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача у судове засідання, в умовах війни, є проявом надмірного формалізму та порушенням права на доступ до правосуддя.

Залишення позовної заяви без розгляду у даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 02 травня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 22.03.2024

Головуючий

Судді