Ухвала

від 31.05.2024 по справі 1329/1695/12

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1329/1695/12

Провадження №2-з/944/16/24

УХВАЛА

31.05.2024 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря Василиці Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Яворові заяву представника позивача адвоката Нижанківської Л.А. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доІвано-Франківськоїселищної радиЯворівського районуЛьвівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особаГоловне управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіпро визнаннярішень органумісцевого самоврядуваннянедійсними,визнання державнихактів проправо власностіна земельніділянки,зобов`язання повернутиземельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

31.05.2024року представник позивача адвокат Нижанківська Л.А. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доІвано-Франківськоїселищної радиЯворівського районуЛьвівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особаГоловне управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіпро визнаннярішень органумісцевого самоврядуваннянедійсними,визнання державнихактів проправо власностіна земельніділянки,зобов`язання повернутиземельну ділянку.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 02.05.2023року Яворівським районним судом Львівської області було винесено ухвалу, якою клопотання представника відповідачів адвоката Зозулі А.В., задоволено. Провадження у цивільній справі за її позовом до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку - залишено без розгляду. Проте, дана ухвала суду скасована Львівським апеляційним судом і справа повернута в Яворівський районний суд Львівської області для розгляду по суті.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16 липня 2014 року заяву позивача ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,0486 га (ДА серія ЯМ №516746, зареєстрований за №462585531006824), кадастровий номер 4625855300:07:002:0328, що перейшла до ОСОБА_3 згідно договору дарування і заборонити відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо будівництва на названій земельній ділянці в АДРЕСА_1 , до вирішення позовної заяви в суді по суті.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 24 серпня 2023 року заяву представника заявника адвоката Зозулі Андрія Васильовича про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до

Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку -задоволено. Заходи забезпечення позову, накладені на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 11.04.2012 року про забезпечення позову у справі № 1329/1695/12 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Івано-Франківська селищна рада Яворівського району, 3-тя особа - Відділ держземагенства в Яворівському районі Львівської області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасовано.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

Просить вжитизаходи забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна земельну ділянку, площею 0,0486 га (ДА серія ЯМ №516746, зареєстрований за №462585531006824), кадастровий номер 4625855300:07:002:0328, що перейшла до ОСОБА_3 згідно договору дарування і заборонити відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо будівництва на названій земельній ділянці в АДРЕСА_1 , до вирішення позовної заяви в суді по суті.

Вивчивши матеріали заяви слід прийти до наступного.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

Судом встановлено,що у проваджені Яворівського районного суду Львівської області знаходится цивільна справа за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання державних актів про право власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Із зміступозовної заявивбачається,щопредметом позову є земельна ділянку, площею 0,0486 га (ДА серія ЯМ №516746, зареєстрована за №462585531006824), кадастровий номер 4625855300:07:002:0328. Тобто, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту порушеного права.

Таким чином, враховуючи, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд приходить переконання, що заява є обгрунтованою, оскільки обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0486 га (ДА серія ЯМ №516746, зареєстрований за №462585531006824), кадастровий номер 4625855300:07:002:0328 є підставним та співмірним із заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача, з врахуванням можливого рішення у справі.

Крім цього, вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.6Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Крім того, відповідно до ч.3ст.150 ЦПК Українипередбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У відповідностідо п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернуласяз такою заявою, позовним вимогам.

З метою забезпечення виконання рішення суду представник позивача звернулася із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист прав позивача та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Як передбачено положеннями частини 7статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150,153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача адвоката Нижанківської Л.А. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доІвано-Франківськоїселищної радиЯворівського районуЛьвівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особаГоловне управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіпро визнаннярішень органумісцевого самоврядуваннянедійсними,визнання державнихактів проправо власностіна земельніділянки,зобов`язання повернутиземельну ділянку - задовольнити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0486 га (ДА серія ЯМ №516746, зареєстрований за №462585531006824), кадастровий номер 4625855300:07:002:0328, що перейшла до ОСОБА_3 згідно договору дарування і заборонити відповідачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо будівництва на названій земельній ділянці в АДРЕСА_1 , до вирішення позовної заяви в суді по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_3

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_3 .

СУДДЯ: Швед Н.П.