Ухвала

від 21.03.2024 по справі 487/3853/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

підозрюваного ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високе Бериславського району Херсонської області, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- підозрюваного за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 433, ч. 1 ст. 263 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчогосудді Заводськогорайонного судум.Миколаєва від06березня 2024року продовженопідозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.04.2024 включно.

Визначено розмір застави в розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 514 760 грн.

У разі звільнення під заставу, зобов`язати ОСОБА_6 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: міста Херсона Херсонської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор ОСОБА_5 просить ухвалуслідчого суддіскасувати тапостановити новуухвалу,якою клопотаннястаршого слідчогодругого слідчоговідділу (здислокацією умісті Херсоні)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Мелітополікапітана Державногобюро розслідувань ОСОБА_9 задовольнити тапродовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 11.04.2024, без визначення застави.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід вигляді цілодобового домашнього арешту.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_5 вважає, що вказана ухвала слідчого суду є необґрунтованою, невмотивованою та не ґрунтується на нормах КПК України, а також не відповідає фактичним обставинам, винесена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Зазначив, що слідчий подав клопотання про продовження тримання під вартою та проси не визначати розмір застави, так як ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів як з погрозою застосування насильства, так і з його безпосереднім застосуванням.

Вказав, що під час оцінки наведених у клопотання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя об`єктивно не надав оцінки доказам обставинам щодо їх наявності та обґрунтованості, в частині визначення підозрюваному розміру застави. Слідчим суддею не надано належної оцінки завданих значних збитків потерпілому, а також не взято до уваги суми коштів виявлених при обшуку помешкання ОСОБА_6 , а також те, що злочини вчинені ОСОБА_6 супроводжувались погрозою застосування насильства, застосуванням зброї.

Захисник ОСОБА_7 посилається на необґрунтованість підозри від 29.09.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 433, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зазначив, що із доданих до клопотання слідчого матеріалів, дві третини є протоколами допитів свідків, які на думку захисника, взагалі не можуть вважатися доказами в розумінні ст. 84 та 95 КПК України. Як зазначає апелянт, єдиний протокол допиту свідка, де згадується погроза насильством - допит свідка ОСОБА_10 від 29.05.2023. При цьому при попередньому допиті ОСОБА_11 про жодні погрози насильством не згадував. Представник потерпілого повідомив на допиті 29.12.2022 виключно відомості, які були ним отримані від інших осіб. При проведенні у підозрюваного 11.07.2023 обшуку не було знайдено жодного доказу, для пошуку яких слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку. Впізнання підзахисного здійснювалося за фотознімками, при цьому належним чином не обґрунтована неможливість пред`явлення особи до впізнання. Товарно-транспортні накладні, надані ООО «СОФ МАРИН», взагалі жодним чином не стосуються фабули справи та пред`явленої ОСОБА_6 підозри.

Вказує, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває на військовій службі, підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами.

Вказав, що слідчий суддя не врахувала того, що підозрюваний має найбільш стійкий соціальний зв`язок з усіх можливих під час воєнного стану, а саме є діючим військовослужбовцем. Вважає, що саме військова служба є найміцнішим соціальним зв`язком з усіх на даний час можливих.

Також зазначає, що в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення посилалася на те, що місцезнаходження майна, вилученого підозрюваним у ТОВ «ЮГ ТЕНДЕМ ПЛЮС», органу досудового розслідування невідомо. У той же час, слідчий суддя проігнорувала доводи сторони захисту про те, що у помешканні підозрюваного був проведений обшук, з метою пошуку вказаного майна і при обшуку даного майна знайдено не було. Вказує, що у випадку обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ризик знищення вказаного майна підозрюваним повністю виключається.

Також зазначає, що сторона обвинувачення послалася на те, що ОСОБА_6 вчиняв інкриміновані йому дії із погрозою застосування насильства і зброї. При цьому, у повідомленні про підозру та клопотанні слідчого жодним чином не аргументовано та не підтверджено доказами будь-які погрози насильством з боку підозрюваного.

На думку захисника, немає підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Вважає, що до підозрюваного є можливим застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, котрий розходиться з практикою ЄСПЛ.

Захисник ОСОБА_8 вважає, що ухвала винесена без достатніх на те підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК України. Вважає, що слідчим, прокурором не доведено, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання мого підзахисного під вартою, та є підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначив, що з урахуванням практики ЄСПЛ, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, але тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі "Єчус проти Литви").

Також просить врахувати, що клопотання слідчого про продовження тримання під вартою хоча і містить зазначення обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, але ці ж ці обставини були зазначені і у попередніх клопотаннях. При цьому слідчий не конкретизує, які слідчі (розшукові) або процесуальні дії було вчинено після ухвалення попереднього рішення.

Щодо підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, захисник наводить аналогічні доводи, що і захисник ОСОБА_7 та вважає, що підозра є необґрунтованою.

Вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу, та вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстоким.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023080030000249 від 21.06.2023.

11.07.2023 ОСОБА_6 затримано та повідомлено про підозру та 29.09.2023 підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про нову та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 433, ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва 13.07.2023 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз до 09.03.2024.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2024 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до дев`яти місяців, до 11.04.2024.

Ухвалою слідчогосуддіЗаводськогорайонного судум.Миколаєвавід 06.03.2024 строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою було продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.04.2024.

Слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_9 звернувся з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 07.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152030001823, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст.27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 433, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст.27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 433, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.01.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваної запобіжного заходу спливає 09.03.2024, однак завершити досудове слідство до вказаного строку неможливо у зв`язку із значною кількістю процесуальних та слідчих дій, які потребують проведення та завершення.

Ризики, що існували на час обрання та продовження запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. З урахуванням викладеного, слідчий просив продовжити щодо підозрюваного строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.

Частково задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 зазначених кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

Слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність ризиків,передбачених п.п. 1,3ч.1ст.177КПК Україниу виглядіможливості підозрюванимпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду;незаконного впливуна потерпілого,свідків. Інші ризики, зазначені у клопотанні, з урахуванням стадії досудового розслідування, обсягу проведення слідчих дій та отриманих доказів, слідчий суддя вважав недоведеними.

Слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурором, з урахуванням приписів п.2ч.3ст.199КПКУкраїни доведенообставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.

З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважав, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню оскільки слідчим у клопотанні та прокурором доведено, що заявлені ризики зменшилися, але не перестали існувати, а також доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Окрім того,з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_6 , даних про його особу, який народився у 1994 році, на обліку за станом здоров`я не перебуває, інвалідність не встановлювалась, у шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей не має, має постійне місце проживання, є працевлаштованим, має повну вищу освіту, офіційне джерело доходу, раніше не засуджувався, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має, та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, багатоепізодність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; здійснення дій, спрямованих на незаконне збагачення, в період воєнного стану; роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційні скарги захисників просили їх задовольнити. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників.

Захисник ОСОБА_8 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, то слідчий суддя дійшов правильного висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується наступними долученими до клопотання та дослідженими матеріалами: протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_12 від 29.12.2022; протоколами допиту свідка ОСОБА_13 від 06.01.2023, свідка ОСОБА_14 від 06.01.2023, свідка ОСОБА_15 від 06.01.2023, свідка ОСОБА_16 від 10.02.2023, свідка ОСОБА_17 від 07.04.2023, свідка ОСОБА_18 від 10.04.2023, свідка ОСОБА_19 від 07.04.2023, свідка ОСОБА_20 від 07.04.2023, свідка ОСОБА_21 від 07.04.2023, свідка ОСОБА_22 від 21.02.2023, свідка ОСОБА_23 від 16.05.2023; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 від 05.07.2023, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_14 від 05.07.2023; документами, витребуваних із ТОВ «СОФ МАРИН», із відомостями про відвантаження незаконно вилученого зерна; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 11.07.2023.

Фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення матеріалах, здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Письмове повідомлення про нову та зміну раніше повідомленої підозри було складено слідчим та погоджено прокурором 29.09.2023 та цього ж дня вручено ОСОБА_6 . Зміст повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати існування ризиків, передбачених п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням стадії досудового розслідування, обсягу проведення слідчих дій та отриманих доказів, слідчий суддя вважав ці ризики недоведеними.

Разом з тим, слідчий суддя вважав доведеними існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків.

Слідчий суддя навів переконливі мотиви щодо наявності цих ризиків. На переконання колегії суддів, заявлений слідчим ризик можливого переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився та продовжує існувати.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 433 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими, слідчий суддя вважав доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що прокурором у судовому засіданні доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя обґрунтовано врахував, що ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та потерпілих, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва 13.07.2023 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз до 09.03.2024.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2024, продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до дев`яти місяців, до 11.04.2024.

Колегія суддів вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що завершити досудове слідство до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (09.03.2024) неможливо, оскільки необхідно:

-провести допитпідозрюваного ОСОБА_6 ;

-з метою встановлення походження вогнепальної зброї та боєприпасів, вилучених у підозрюваного за місцем проживання під час обшуку на адресу Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справи України (в частині підрозділів Національної поліції України, Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 скеровані відповідні запити;

-обробити відомості та узагальнити інформацію з приводу можливого перебування зброї та набоїв на балансі відомств;

-виконати доручення слідчого щодо встановлення всього вантажного транспорту, залученого для незаконного вилучення зерна пшениці та водіїв такого транспорту;

-після встановлення водіїв вказаного транспорту,які приймалиучасть унезаконному вивезеннізерна пшениціз територіїТОВ «ЮГТЕНДЕМ ПЛЮС»з приводувідомих їмобставин вчиненнякримінального правопорушення;

-отримативисновок призначеної експертизи у сфері державної таємниці за результатами судової комп`ютерно-технічної експертизи, під час проведення якої на ноутбуку, вилученому за місцем проживання ОСОБА_6 , виявлено текстовий документ із грифом «цілком таємно»;

-після отримання висновку вказаної експертизи провести слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановленні обставин, пов`язаних із порушенням порядку поводження із документами, що містять державну таємницю, зокрема, допитати відповідальних осіб, провести тимчасовий доступ до документів, вирішити питання про наявність складу злочину, передбаченого ст. 328 КК України та повідомлення ОСОБА_6 про підозру;

-провести розшукові, слідчі та процесуальні дії по встановленню інших осіб (у т.ч. із числа співробітників-військовослужбовців ГУ СБУ в АРК), як причетних до організованої групи, так і тих, які здійснювали пособництво під час вчинення кримінальних правопорушень;

-з урахуванням отриманих під час досудового слідства доказів, органу досудового розслідування необхідно повідомити ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри (із урахуванням встановленого розміру шкоди, заподіяної потерпілій стороні та уточненими обставинами вчинення кримінального правопорушення), повідомити стороні захисту про завершення досудового розслідування та виконати вимоги ст. 290 КПК України, в частині надання доступу стороні захисту до всіх матеріалів кримінального провадження та речових доказів. Значний обсяг матеріалів досудового розслідування (близько 12 томів по 250 аркушів у кожному) потребує додаткового часу для ознайомлення стороною захисту.

Обставини, що перешкоджали здійснити вказані процесуальні дії раніше є: великий обсяг слідчих дій, які необхідно провести з метою перевірки версій сторони обвинувачення та сторони захисту.

Закінчення досудового розслідування в межах строків, визначених п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, є неможливим з об`єктивних причин, обумовлених обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування.

Окрім того, колегія суддів вважає, що слідчим, прокурором доведено, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Так, кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок на сторону обвинувачення довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою (ст. 183 КПК України).

У даному кримінальному провадженні, слідчим суддею правильно встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.

Отже, підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який, на чому наголошувала сторона захисту, на даній стадії кримінального провадження відсутні.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а також доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, з чим погоджується колегія суддів.

Разом з тим, слідчий суддя, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , вважав за необхідне визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

Прокурор в апеляційній скарзі вважав, що на даному етапі відсутні обставини, які дають можливість визначити розмір застави, оскільки за обставинами, викладеними в повідомленні про підозру, ОСОБА_6 в період воєнного стану діяв за попередньою змовою з іншими особами, в тому числі і готувався до вчинення кримінальних правопорушень (планування дій, підготовка знарядь тощо), які супроводжувались погрозою застосування насильства.

Щодо цих доводів прокурора, апеляційний суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Разом з тим, це є правом слідчого судді, а не його обов`язком.

З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_6 , даних про його особу, який народився у 1994 році, на обліку за станом здоров`я не перебуває, інвалідність не встановлювалась, у шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей не має, має постійне місце проживання, є працевлаштованим, має повну вищу освіту, офіційне джерело доходу, раніше не засуджувався, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має, та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів.

Колегія суддів дійшла висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 , та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження. Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошеннята непідлягає оскарженнюв касаційномупорядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_24