Ухвала

від 19.03.2024 по справі 910/20795/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.03.2024Справа № 910/20795/21За позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські апартаменти"

2) Державного підприємства "СЕТАМ"

3) Приватного виконавця Чижика Андрія Павловича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Міністерство юстиції України

2) Приватний виконавець Хоменко Вадим Валерійович

про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1.;

від відповідача-1: Демченко В.С. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третіх осіб 1, 2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВСЬКІ АПАРТАМЕНТИ" (надалі - відповідач-1), 2) Державного підприємства "СЕТАМ"(надалі - відповідач-2), 3) Приватного виконавця Чижика Андрія Павловича (надалі - відповідач-3) про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, скасування акту приватного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Станом на 25.01.2022 від позивача надійшли документи з посиланням на вимоги ухвали суду від 21.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі на 23.02.2022.

23.02.2022 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 23.02.2022 розгляд по поданій справі було відкладено на 28.03.2022.

25.03.2022 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання, призначене на 28.03.2022, не відбулось у зв`язку з введенням на території України режиму воєнного стану, а також у зв`язку з існуванням загрози життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 призначено підготовче засідання на 21.09.2022.

14.09.2022 від позивача надійшли заперечення на відзив.

20.09.2022 від відповідача-1 надійшли заперечення.

21.09.2022 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 відкладено підготовче засідання на 09.11.2022.

27.10.2022 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 відкладено підготовче засідання на 30.11.2022.

21.11.2022 від відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21.12.2022.

15.12.2022 від відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.12.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 21.12.2022 не відбулись у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва, підготовче засідання призначене на 19.01.2023.

13.01.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 19.01.2023 не відбулись у зв`язку з відсутністю електропостачання до будівель суду, про що складено акт, підготовче засідання призначене на 08.02.2023.

26.01.2023 від позивача надійшла інформація по справі.

02.02.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 08.02.2023 не відбулись у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва, підготовче засідання призначене на 16.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 відкладено підготовче засідання на 05.04.2023.

29.03.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.04.2023 та 03.04.2023 від позивача надійшли клопотання про долучення до справи Міністерства юстиції України та витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство юстиції України (надалі - третя особа) та відкладено підготовче засідання в даній справі на 04.05.2023.

26.04.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

01.05.2023 від третьої особи надійшли пояснення по справі.

04.05.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 підготовче засідання відкладено на 14.06.2023.

07.06.2023 від третьої особи надійшли додаткові пояснення.

14.06.2023 від позивача надійшов відзив на пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 відкладено підготовче засідання на 13.07.2023.

11.07.2023 від третьої особи надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.07.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до справи приватного виконавця Хоменка В.В. та витребування доказів.

13.07.2023 від представника відповідача-1 надійшло клопотання долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного виконавця Хоменка Вадима Валерійовича (надалі - третя особа-2) та відкладено підготовче засідання в даній справі на 30.08.2023.

08.08.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.08.2023 від третьої особи-2 надійшов відзив.

25.08.2023 від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 зобов`язано третю особу-2, направити сторонам у справі №910/20795/21 копії пояснень (відзиву), які надійшли до суду 25.08.2023 та відкладено підготовче засідання на 20.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 зобов`язано третю особу-2, повторно направити сторонам у справі №910/20795/21 копії пояснень (відзиву), які надійшли до суду 25.08.2023 та відкладено підготовче засідання на 11.10.2023.

25.09.2023 від третьої особи-2 надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2023.

29.11.2023 від позивача надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду.

У судовому засіданні 29.11.2023 позивач просив задовольнити подану заяву та залишити без розгляду позов в частині вимоги про скасування акту приватного виконавця Чижик Андрія Павловича про реалізацію предмета іпотеки трикімнатної квартири, загальною площею 69,20 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності та не заперечувала щодо відкладення судового засідання. Представник відповідача-1 заперечував щодо задоволення заяви позивача про залишення без розгляду позов в частині вимоги про скасування акту приватного виконавця та оголосила усне клопотання про відкладення судового засідання. Представники відповідача-2, відповідача-3, третьої особи-1 та третьої особи-2 в засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову в частині вимоги про скасування акту приватного виконавця Чижик Андрія Павловича про реалізацію предмета іпотеки трикімнатної квартири, загальною площею 69,20 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 відкладено розгляд справи по суті на 07.02.2024.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/403/24 від 02.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/20795/21, у зв`язку зі звільненням судді Приходько І.В .

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 справу передано для розгляду судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 прийнято справу №910/20795/21 до свого провадження та підготовче засідання призначено на 19.03.2024.

26.02.2024 від відповідача-3 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

11.03.2024 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 клопотання представника відповідача-1 про участь в судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.

13.03.2024 від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників третьої особи-1.

19.03.2024 від позивача надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду.

У підготовче засідання 19.03.2024 з`явилися позивач та представник відповідача-1, інші учасники справи в засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача-1, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 2, статті 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підстави закриття провадження у справі визначені ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, згідно з п.1, ч.1 якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Застосування наведеної вище норми пов`язано з необхідністю вилучати з процесу господарського судочинства справи, відкриті за позовами, що подані внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, чи право або інтерес не підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Згідно із ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.

Терміни "особа, яка надає забезпечення", "збори власників облігацій" вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що фізична особа-підприємець може звернутися з позовом до господарського суду лише у разі, якщо розгляд такого спору в господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України та відповідним законом, а коло господарських спорів, у яких стороною може бути фізична особа, законом обмежене.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена статтею 20 Господарського кодексу України).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Так, предметом спору в цій справі є вимоги позивача ( ОСОБА_1 ), як фізичної особи, про: 1) визнання недійсним торгів з реалізації арештованого майна (лот №491564), організатор Державне підприємство «СЕТАМ», з реалізації трикімнатної квартири, загальною площею 69,20 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2008;

2) визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №553745 Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України, які відбулися 17.09.2021, з реалізації трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, 20.03.2008 між ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» та ОСОБА_4 , в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань по договору про іпотечний кредит, був укладений іпотечний договір № 1.08032305, відповідно до умов якого, остання передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва в цивільній справі №2/1158/11 від 22.06.2011 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 430 851,60 грн, 1 700, 00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на ІТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що електронні торги, які оскаржує позивач в межах даної справи, були проведені в межах виконавчого провадження №64645972 відкритого на підставі виконавчого листа, виданого 21.10.2011 на виконання зазначеного вище рішення Святошинського районного суду м. Києва в цивільній справі №2/1158/11 від 22.06.2011 для задоволення вимог іпотекодержателя згідно іпотечного договору №1.08032305 від 20.03.2008, укладеного між ОСОБА_4 та ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк».

При цьому, позивач не приймала участь та не була учасником оскаржуваних електронних торгів та звертається до суду, як кредитор (стягувач) в іншому виконавчому провадженні №40980505 відкритого 14.11.2012 на підставі виконавчого листа №2/2608/6528/12 виданого Святошинським районним судом м. Києва на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва у цивільній справі №2608/14664/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 964 921,20 грн заборгованості за договором позики та 3 219,00 грн судового збору.

Отже, враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності, що є спором про право цивільне та має приватноправовий характер.

Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивач, звертаючись до суду, самостійно формує склад сторін справи, вказуючи відповідачів у справі, визначає предмет та підстави позову. Однак правила розгляду юридичного конфлікту у суді слід встановлювати, виходячи з дійсного змісту спірних матеріальних правовідносин та складу сторін таких правовідносин, не обмежуючись сформованим позивачем складом сторін справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22).

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Предметом спору в даній справі є вимога фізичної особи - ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину у вигляді електронного аукціону по реалізації майна фізичної особи - ОСОБА_4 .

У спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає саме як фізична особа без статусу суб`єкта господарювання.

При цьому, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду лише у справах про банкрутство у випадках передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, з корпоративних та приватизаційних відносин.

Суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №725/3212/16-ц, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями правовідносини в цій справі, що розглядається, та правовідносини в справі №725/3212/16-ц не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає необхідність застосування вказаної правовової позиції під час вирішення цього спору.

Суд повторно наголошує, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Враховуючи ту обставину, що позивачем у даній справі є фізична особа, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності і яка не здійснює господарську діяльність, з якої виник спір та звертається до суду за захистом своїх особистих майнових прав як кредитора у виконавчому провадженні де сторонами також є фізичні особи, а також, те, що спір не містить ознак корпоративного спору, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Спір у даній справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства (враховуючи, що позивачем є фізична особа).

Керуючись п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в справі, оскільки спір за вказаними позовними вимогами не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Суд роз`яснює позивачу його право звернутися із вказаною позовною вимогою до судів загальної юрисдикції.

Заява позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду від 19.03.2024, з огляду на закриття провадження в справі, в зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства залишається судом без розгляду.

Керуючись ст. 231, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження в справі № 910/20795/21 закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 22.03.2024.

Суддя Я.А.Карабань