Ухвала

від 12.03.2024 по справі 911/1095/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа №911/1095/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О. - головуючої, Губенко Н.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання Омельчук А.В.,

представників учасників справи:

від позивача: Бойко Т.О.,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

від третіх осіб, на стороні позивача 1-73: не з`явилися,

від третіх осіб, на стороні відповідача-1 1-8: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області

(суддя Горбасенко П.В.)

від 03.03.2023

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя Горбасенко П.В.)

від 03.03.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

(колегія суддів: Алданова С.О. - головуюча, Євсіков О.О., Корсак В.А.)

від 30.08.2023

за позовом ОСОБА_1

до 1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіа квартал»

2) ОСОБА_2

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

3. ОСОБА_5

4. ОСОБА_6

5. ОСОБА_7

6. ОСОБА_8

7. ОСОБА_9

8. ОСОБА_10

9. ОСОБА_11

10. ОСОБА_12

11. ОСОБА_13

12. ОСОБА_14

13. ОСОБА_15

14. ОСОБА_16

15. ОСОБА_17

16. ОСОБА_18

17. ОСОБА_19

18. ОСОБА_20

19. ОСОБА_21

20. ОСОБА_22

21. ОСОБА_23

22. ОСОБА_24

23. ОСОБА_25

24. ОСОБА_26

25. ОСОБА_27

26. ОСОБА_28

27. ОСОБА_29

28. ОСОБА_30

29. ОСОБА_31

30. ОСОБА_32

31. ОСОБА_33

32. ОСОБА_34

33. ОСОБА_35

34. ОСОБА_36

35. ОСОБА_37

36. ОСОБА_38

37. ОСОБА_39

38. ОСОБА_40

39. ОСОБА_41

40. ОСОБА_42

41. ОСОБА_43

42. ОСОБА_44

43. ОСОБА_45

44. ОСОБА_46

45. ОСОБА_47

46. ОСОБА_48

47. ОСОБА_49

48. ОСОБА_50

49. ОСОБА_51

50. ОСОБА_52

51. ОСОБА_53

52. ОСОБА_54

53. ОСОБА_55

54. ОСОБА_56

55. ОСОБА_57

56. ОСОБА_58

57. ОСОБА_59

58. ОСОБА_60

59. ОСОБА_61

60. ОСОБА_62

61. ОСОБА_63

62. ОСОБА_64

63. ОСОБА_65

64. ОСОБА_66

65. ОСОБА_67

66. ОСОБА_68

67. ОСОБА_69

68. ОСОБА_70

69. ОСОБА_71

70. ОСОБА_72

71. ОСОБА_73

72. ОСОБА_54

73. ОСОБА_74

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «В Пентхаус»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеа спорт 2»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право та гроші»

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью спейс»

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Віапартменс»

6. ОСОБА_75

7. ОСОБА_76

8. ОСОБА_77

про визнання недійсними рішень установчих зборів, визнання протиправними дій, припинення юридичної особи шляхом ліквідації, скасування запису про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка, Скаржниця) звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіа квартал» (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - Відповідачка-2) (далі разом - Відповідачі) про:

- визнання недійсними всіх рішень установчих зборів Відповідача-1 від 05.12.2021;

- визнання протиправними дій Відповідачки-2 щодо формування протоколу установчих зборів Відповідача-1 та подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи Відповідача-1;

- припинення Відповідача-1 шляхом ліквідації;

- скасування запису про державну реєстрацію Відповідача-1.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначила, що рішення про створення Відповідача-1 було прийнято з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон України «Про ОСББ»), зокрема Відповідачами порушено встановлений законом порядок: скликання установчих зборів, здійснення голосування, прийняття рішення установчих зборів та державної реєстрації створення Відповідача-1.

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, провадження у справі №911/1095/22 за позовом Позивачки до Відповідачів в частині вимоги про скасування запису про державну реєстрацію Відповідача-1 закрито.

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, у задоволенні позовних вимог Позивачки до Відповідачів про визнання недійсними всіх рішень установчих зборів Відповідача-1 від 05.12.2022, визнання протиправними дій Відповідачки-2 щодо формування протоколу установчих зборів Відповідача-1 та подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи Відповідача-1; припинення Відповідача-1 шляхом ліквідації - відмовлено повністю.

5. Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що ті власники квартир та/або нежитлових приміщень, яких, на думку Позивачки, не було повідомлено про установчі збори, зверталися з позовами, тоді як Позивачка не може обґрунтовувати порушення своїх прав під час проведення установчих зборів неповідомленням про проведення установчих зборів інших співвласників.

Суд вказав на те, що посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.

Також суд першої інстанції відхилив доводи Позивачки про те, що будинок 2-в є окремою будівлею, оскільки це частина багатоквартирного будинку, який було введено в експлуатацію почергово, тоді як Позивачкою не надано належних та допустимих доказів спростування доводів Відповідача-1 щодо відсутності у будинках 2, 2-а, 2-б спільної межі прибудинкових територій між спареними будинками та окремо стоячим будинком 2-в, що унеможливлює створення ОСББ.

При цьому суд зауважив, що оскаржуване рішення про створення Відповідача-1 прийнято за кожним будинком окремо більшістю голосів співвласників пропорційно до їхніх часток у квартирі та/або нежитловому приміщенні, відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про ОСББ».

Стосовно вимоги Позивачки про визнання дій Відповідачки-2 протиправними, суд першої інстанції підкреслив, що зазначена вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, який може встановлюватися лише як елемент оцінки фактичних обставин справи при розгляді господарськими судами спору про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Також суд першої інстанції наголосив, що Позивачка є членом правління Відповідача-1, а тому створення означеного ОСББ жодним чином не позбавляє її можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, натомість ліквідація об`єднання призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано на створення ОСББ.

6. Позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 в частині залишення без змін ухвали Господарського суду Київської області від 03.03.2023, в якій просила ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

7. Скаржниця зазначила, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Скаржниця вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми статей 74, 79, 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); та статті 55-1 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

8. Крім того Скаржниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, в якій просила рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

9. Підставою касаційного оскарження Скаржниця визначила пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та вказала на застосування судом апеляційної інстанції норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №906/592/17, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, від 19.11.2020 у справі №916/2388/19, від 25.11.2020 у справі №292/1425/19, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19.

10. Відповідач-1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому скаргу просив залишити без задоволення, а ухвалу, рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

У відзиві Відповідачем-1 наголошено на тому, що Скаржницею не обґрунтовано наявності підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України.

11. Перевіривши матеріали справи, вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частинами 4, 5 статті 302 ГПК України з огляду на таке.

12. Спірні правовідносини у цій справі виникли між співвласником багатоквартирного будинку та створеним у цьому будинку ОСББ.

13. У даній справі Скаржниця, звернувшись до суду із позовом, просить визнати недійсними рішення установчих зборів від 05.12.2021 Відповідача-1 про створення у будинках №2, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , з підстав, що стосуються створення цього об`єднання та питань, пов`язаних з його створенням.

14. Як вбачається з постанови Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №925/430/22 як юридична особа ОСББ може припинити діяльність в порядку, передбаченому законом, зокрема, шляхом ліквідації.

Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та визнання недійсним статуту юридичної особи за рішенням суду не тягне за собою ліквідацію юридичної особи та не призводить до припинення ОСББ.

Отже, визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та визнання недійсним статуту юридичної особи, яка існує тривалий час і за період свого існування набула відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність ОСББ, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як ОСББ, так і інших його співвласників, що є недопустимим.

Належним способом захисту у разі допущення при створенні юридичної особи порушень, які не можна усунути, є позов учасника юридичної особи або органу державної влади про ліквідацію юридичної особи.

З огляду на викладене, Верховний Суд у зазначеній постанові вказав позивачу на обрання ним неналежного способу захисту при зверненні до суду із позовом про визнанням недійсними рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку про створення ОСББ, що є наслідком відмови у позові, відтак доводи касаційної скарги, пов`язані з повідомленням позивача та його участі на установчих зборах Верховний Суд не розглядав.

15. З постанов Верховного Суду, зокрема, від 16.02.2023 у справі №918/130/22, від 12.01.2023 у справі №917/559/21 вбачається, що суд касаційної інстанції розглядає касаційні скарги на рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій, які вимоги про визнання недійними та скасування рішень установчих зборів розглядали по суті, та в залежності від доводів сторін приймає рішення про доцільність їх скасування чи залишення в силі, не посилаючись на обрання позивачем неналежного способу захисту його порушених прав.

16. Вказане свідчить про неоднозначність підходів Верховного Суду у визначенні питання чи є належним способом захисту звернення до суду із позовом про визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ щодо створення таких об`єднань.

17. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що за результатами проведення 05 грудня 2021 року установчих зборів Відповідача-1 були прийняті рішення про створення ОСББ, про затвердження статуту об`єднання, про обрання органів управління об`єднання та про надання повноважень представнику установчих зборів на здійснення державної реєстрації об`єднання.

18. Суди встановили, що загальна площа всіх квартир та приміщень багатоквартирних будинків по АДРЕСА_4, АДРЕСА_1 та 2-в складає 51 308, 20 кв.м (тобто на 22,8 кв.м менше, ніж зазначено у протоколі від 05.12.2021 установчих зборів - 51 331 кв.м, оскільки Відповідачем-1 помилково враховано до площі будинків допоміжні приміщення (балкони, лоджії, тераси) 4 секції будівництва), а загальна кількість співвласників будинку - 768 осіб. Проголосували «за» питання порядку денного установчих зборів співвласники, які разом володіють 26 923 кв.м, «проти» проголосували співвласники, які разом володіють 11 291 кв.м.

Відтак судами встановлено, що рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирних будинків прийнято співвласниками, кількість яких є більшою половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

19. Порядок створення ОСББ та скликання і проведення установчих зборів об`єднання визначені у статті 6 Закону України «Про ОСББ», відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

20. Зокрема, за змістом абзацу 1 статті 6 Закону України «Про ОСББ» установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

21. В обґрунтування касаційної скарги Скаржниця зазначає, що станом на 05 грудня 2021 року у будинку 2-в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на 2 999,8 кв.м з 13 857,5 кв.м, тобто 21,65%, що свідчить про недотримання порядку голосування співвласників цього будинку.

Скаржниця зауважує, що будинок по АДРЕСА_1 є окремим житловим будинком з власною поштовою адресою, а не чергою (секцією) житлово комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишневе, АДРЕСА_1, відтак, на її думку, створення ОСББ у будинку АДРЕСА_1 можливе лише після реєстрації права власності на більше половини площ у цьому будинку, як це зазначено у статті 6 Закону України «Про ОСББ».

22. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що будівництво та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості за адресою: Київська обл., м. Вишневе, АДРЕСА_1 здійснювалося забудовником почергово відповідно до проектної документації. На момент прийняття оспорюваних рішень про створення Відповідача-1 в експлуатацію було введено всі 5 черг (8 секцій) будівництва. З наявного в матеріалах справи викопіювання генерального плану житлового комплексу по АДРЕСА_1 , вбачається, що секції 1-8 будівництва пов`язані, зокрема спільною прибудинковою територією, обладнанням, інженерною інфраструктурою.

За таких обставин суди попередніх інстанцій вирішили, що доводи Скаржниці про те, що будинок по АДРЕСА_1 є окремою будівлею, є помилковими, оскільки це частина багатоквартирного будинку, який було введено в експлуатацію почергово.

23. В обґрунтування відзиву Відповідач-1 посилається на висновок Верховного Суду, наведений в постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №925/1425/19, згідно з яким суди відхилили твердження відповідача про те, що двоповерховий будинок, в якому було створено ОСББ «Сагайдачного 166», є окремою будівлею, оскільки встановили, що це частина багатоквартирного будинку, який будується позивачем та вводиться в експлуатацію почергово (поетапно). Тобто суди встановили, що будинок, у якому зареєстровано право власності на 12 квартир та створено ОСББ «Сагайдачного 166» не є окремим багатоквартирним будинком, а є частиною (секцією, блоком) багатоквартирного будинку, що будується позивачем.

24. Постанову Верховного Суду у зазначеній справі №925/1425/19 ухвалено з огляду на ті обставини, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 на момент розгляду цієї справи ще перебував на етапі будівництва; а введений в експлуатацію двоповерховий будинок, в якому створено ОСББ «Сагайдачного 166», що складається з 12 квартир, є частиною багатоквартирного будинку, який складається з п`яти черг. За доводами позивача йшлося про надання першій, другій та третій чергам будівництва вказаного багатоквартирного будинку єдиної адреси: АДРЕСА_2 , наскрізної нумерації квартир та відповідної їх реєстрації, друга черга будівництва не розпочиналася з першої квартири, а її нумерація повинна була продовжуватися з квартири

АДРЕСА_3 . У постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21 викладено наступні висновки.

У даній справі позов мотивовано тим, що установчі збори були проведені за відсутності кворуму, в порушення норм пункту 1 статті 6 Закону України «Про ОСББ». Позивач зазначав, що власники житлових та нежитлових приміщень 1, 2, 3 секцій будівництва взагалі не брали участі в голосуванні, оскільки фізично не могли оформити своє право власності на приміщення. Порушення норм статті 6 Закону України «Про ОСББ» під час проведення установчих зборів, на думку позивача, є підставою для припинення ОСББ шляхом ліквідації.

Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові, вказав, що підставою для ухвалення рішення про ліквідацію юридичної особи можуть бути не будь-які порушення, але лише ті, що не можна усунути, тобто такі, що є істотними. Суд встановив, що між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати шляхом визнання недійсним установчих зборів ОСББ, прийняттям рішення про припинення ОСББ шляхом ліквідації та призначення ліквідатора.

Верховний Суд врахував, що оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування ОСББ не порушують прав або законних інтересів позивача, який, вказуючи в позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні цієї юридичної особи, та не обґрунтовує співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ та волевиявлення яких спрямоване на створення та функціонування ОСББ, і які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ та виконують свої обов`язки зі сплати внесків та інших платежів, пов`язаних з утриманням будинку, тому суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В основу зазначеного рішення Верховного Суду покладено висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №916/4625/15.

26. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2023 у справі №925/504/22, з урахуванням відповідних відмінностей встановлених судами обставин справи.

27. Відтак з огляду на вищезазначене перед Верховним Судом у справі, що розглядається, постали такі питання:

- Чи є належним способом захисту порушених прав учасника ОСББ визнання недійсним рішення установчих зборів про створення такого ОСББ?

- Чи підлягає задоволенню позов учасника ОСББ про припинення об`єднання шляхом ліквідації при встановленні судом порушень порядку створення такої юридичної особи, передбаченого статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (зокрема щодо недотримання вимог про проведення установчих зборів після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у будинку)? Чи такі порушення не є істотними та їх можна усунути шляхом реорганізації об`єднання та виділу із нього іншої юридичної особи?

28. У випадку, якщо Суд визнає істотним порушення щодо недотримання вимог про проведення установчих зборів після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у будинку, це слугуватиме підставою для відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №916/4625/15.

29. Також з оскаржуваних судових рішень у даній справі вбачається, що суди попередніх інстанцій врахували, що станом на час розгляду справи Відповідач-1 існує майже два роки та здійснює діяльність щодо управління багатоквартирним будинком, в тому числі, за твердженням Відповідачів, набув право власності на відповідне майно.

30. Суди дійшли висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим (в основу оскаржуваних рішень покладено висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19).

31. Проте у випадку, якщо Судом буде встановлено, що порядок створення Відповідача-1 порушено, тому що установчі збори були проведені до державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у будинку по вул. Вітянській, 2-в, при визнанні істотними та такими, які неможливо усунути, зазначених порушень, Верховному Суду необхідно буде відступити від зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19.

32. Верховний Суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

33. Також Верховним Судом враховується, що на цей час у господарських судах триває розгляд спорів у подібних правовідносинах, а тому вирішення зазначених вище питань є важливим у формуванні єдиної правозастосовчої практики судів.

34. Частиною 5 статті 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

35. Для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, проте не одночасно у їх сукупності, зокрема:

1) справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

2) встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

3) існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;

4) існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.

36. Кількісний критерій ілюструє той факт, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (подібний висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №916/1526/20).

37. У даній справі кількісний критерій необхідності передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду розкривається в наявності значної кількості спорів про визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ та про припинення шляхом ліквідації таких об`єднань, так і наявністю неоднозначного підходу Верховного Суду щодо вирішення цього питання, зокрема, але не виключно, у наведених вище судових справах.

Якісний критерій розкривається в тому, що від встановлення того, який спосіб захисту прав члена об`єднання при оскарженні рішень про створення ОСББ буде належним та чи підлягають припиненню шляхом ліквідації ОСББ, при створенні яких було допущено порушення встановленого законом порядку їх створення, залежатиме правильність розгляду таких видів спорів, а також сприятиме формування однозначної практики судів з цього питання.

38. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про передання цієї справи №911/1095/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 4 статті 302 ГПК України з огляду на необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, від 29.06.2021 у справі №916/964/19 щодо застосування статті 6 Закону України «Про ОСББ», а також згідно з частиною 5 статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему - який спосіб захисту права члена об`єднання є належним при оскарженні рішення установчих зборів про створення ОСББ, чи підлягає ліквідації ОСББ при встановленні порушень щодо порядку його створення, передбачених статтею 6 Закону України «Про ОСББ», і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу №911/1095/22 разом із касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023, рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуюча суддя Г. Вронська

Судді Н. Губенко

В. Студенець