Ухвала

від 17.04.2024 по справі 911/1095/22

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 911/1095/22

провадження № 12-14гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткача І. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 911/1095/22

за касаційними скаргами ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 (суддя Горбасенко П. В.),

рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2023 (суддя Горбасенко П. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (колегія суддів: Алданова С. О. - головуюча, судді Євсіков О. О., Корсак В. А.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіа квартал»,

2) ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

3. ОСОБА_5

4. ОСОБА_6

5. ОСОБА_7

6. ОСОБА_8

7. ОСОБА_9

8. ОСОБА_10

9. ОСОБА_11

10. ОСОБА_12

11. ОСОБА_13

12. ОСОБА_14

13. ОСОБА_15

14. ОСОБА_16

15. ОСОБА_17

16. ОСОБА_18

17. ОСОБА_19

18. ОСОБА_20

19. ОСОБА_21

20. ОСОБА_22

21. ОСОБА_23

22. ОСОБА_24

23. ОСОБА_25

24. ОСОБА_26

25. ОСОБА_27

26. ОСОБА_28

27. ОСОБА_29

28. ОСОБА_30

29. ОСОБА_31

30. ОСОБА_32

31. ОСОБА_33

32. ОСОБА_34

33. ОСОБА_35

34. ОСОБА_36

35. ОСОБА_37

36. ОСОБА_38

37. ОСОБА_39

38. ОСОБА_40

39. ОСОБА_41

40. ОСОБА_42

41. ОСОБА_43

42. ОСОБА_44

43. ОСОБА_45

44. ОСОБА_46

45. ОСОБА_47

46. ОСОБА_48

47. ОСОБА_49

48. ОСОБА_50

49. ОСОБА_51

50. ОСОБА_52

51. ОСОБА_53

52. ОСОБА_54

53. ОСОБА_55

54. ОСОБА_56

55. ОСОБА_57

56. ОСОБА_58

57. ОСОБА_59

58. ОСОБА_60

59. ОСОБА_61

60. ОСОБА_62

61. ОСОБА_63

62. ОСОБА_64

63. ОСОБА_65

64. ОСОБА_66

65. ОСОБА_67

66. ОСОБА_68

67. ОСОБА_69

68. ОСОБА_70

69. ОСОБА_71

70. ОСОБА_72

71. ОСОБА_73

72. ОСОБА_54

73. ОСОБА_74

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «В пентхаус»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеа спорт 2»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право та гроші»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью спейс»

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Віапартменс»

6. ОСОБА_75

7. ОСОБА_76

8. ОСОБА_77

про визнання недійсними рішень установчих зборів, визнання протиправними дій, припинення юридичної особи шляхом ліквідації, скасування запису про державну реєстрацію,

УСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка / скаржниця) звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіа квартал» (далі - ОСББ «Авіа квартал»/відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі - відповідачка 2) про:

? визнання недійсними всіх рішень установчих зборів від 05.12.2021;

? визнання протиправними дій ОСОБА_2 щодо формування протоколу установчих зборів ОСББ «Авіа квартал» та подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи - ОСББ «Авіа квартал»;

?припинення ОСББ «Авіа квартал» шляхом ліквідації;

? скасування запису про державну реєстрацію ОCББ «Авіа квартал».

2. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки рішення про створення ОСББ «Авіа квартал» було прийнято з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема відповідачі порушили встановлений законом порядок скликання установчих зборів, здійснення голосування, прийняття рішення установчих зборів та державної реєстрації створення ОСББ «Авіа квартал».

3. Господарський суд Київської області ухвалою від 03.03.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, закрив провадження в справі № 911/1095/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Авіа квартал» та ОСОБА_2 у частині вимоги про скасування запису про державну реєстрацію ОСББ «Авіа квартал».

4. Господарський суд Київської області рішенням від 03.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Авіа квартал» та ОСОБА_2 про визнання недійсними всіх рішень установчих зборів від 05.12.2021; визнання протиправними дій ОСОБА_2 щодо формування протоколу установчих зборів ОСББ «Авіа квартал» та подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи - ОСББ «Авіа квартал»; припинення ОСББ «Авіа квартал» шляхом ліквідації.

5. Суд першої інстанції в рішенні, зокрема, зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що ті власники квартир та/або нежитлових приміщень, яких, на думку ОСОБА_1 , не було повідомлено про установчі збори, зверталися з позовами, натомість позивачка не може обґрунтовувати порушення своїх прав під час проведення установчих зборів неповідомленням про проведення установчих зборів інших співвласників.

6. Суд першої інстанції також указав, що посилання власника приміщень будинку на те, що на порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу в припиненні існування цієї юридичної особи.

7. Також місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що будинок 2-В є окремою будівлею, оскільки це частина багатоквартирного будинку, який було введено в експлуатацію почергово, тоді як позивачка не надала належних та допустимих доказів спростування доводів відповідача-1 щодо відсутності у будинках 2, 2-А, 2-Б спільної межі прибудинкових територій між спареними будинками та окремо стоячим будинком 2-В, що унеможливлює створення ОСББ.

8. Водночас суд першої інстанції зауважив, що оскаржуване рішення про створення ОСББ «Авіа квартал» прийнято за кожним будинком окремо більшістю голосів співвласників пропорційно до їхніх часток у квартирі та/або нежитловому приміщенні відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

9. Стосовно вимоги позивачки про визнання дій ОСОБА_2 протиправними суд першої інстанції підкреслив, що зазначена вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, який може встановлюватися лише як елемент оцінки фактичних обставин справи під час розгляду господарськими судами спору про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

10. Також суд першої інстанції наголосив, що позивачка є членом правління ОСББ «Авіа квартал», а тому створення означеного ОСББ жодним чином не позбавляє її можливості реалізувати своє право на участь в управлінні будинком, натомість ліквідація об`єднання призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано на створення ОСББ.

11. Не погодившись з ухваленими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 в частині залишення без змін зазначеної ухвали, в якій (скарзі) просила ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

12. Скаржниця зазначила, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Скаржниця вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми статей 74, 79, 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 551 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

13. Крім того, скаржниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, в якій просила рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

14. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та вказала на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/592/17, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19, від 19.11.2020 у справі № 916/2388/19, від 25.11.2020 у справі № 292/1425/19, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.

15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 01.11.2023 відкрив касаційне провадження у справі № 911/1095/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 в частині залишення без змін зазначеної ухвали суду першої інстанції.

16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.12.2023 відкрив касаційне провадження у справі № 911/1095/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023.

Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 12.03.2024 передав справу № 911/1095/22на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої, п`ятої статті 302 ГПК України.

18. Обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми як підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 щодо застосування статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

19. Спірні правовідносини в цій справі виникли між співвласником багатоквартирного будинку та створеним у цьому будинку ОСББ.

20. Перед Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі, що розглядається, постали такі питання:

? чи є належним способом захисту порушених прав учасника ОСББ визнання недійсним рішення установчих зборів про створення такого ОСББ;

? чи підлягає задоволенню позов учасника ОСББ про припинення об`єднання шляхом ліквідації при встановленні судом порушень порядку створення такої юридичної особи, передбаченого статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (зокрема, щодо недотримання вимог про проведення установчих зборів після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у будинку);

? чи такі порушення є неістотними та їх можна усунути шляхом реорганізації об`єднання та виділу з нього іншої юридичної особи.

21. У випадку якщо, суд визнає істотним порушення щодо недотримання вимог про проведення установчих зборів після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у будинку, це слугуватиме підставою для відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15.

22. Також з оскаржуваних судових рішень у цій справі слідує, що суди попередніх інстанцій урахували, що станом на час розгляду справи ОСББ «Авіа квартал» існує майже два роки та здійснює діяльність щодо управління багатоквартирним будинком, у тому числі, за твердженням відповідачів, набув право власності на відповідне майно.

23. Суди дійшли висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ «Авіа квартал»), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не приведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим (в основу оскаржуваних рішень покладено висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19).

24. Проте у випадку якщо суд установить, що порядок створення ОСББ «Авіа квартал» порушено, тому що установчі збори було проведено до державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у будинку на АДРЕСА_1 , при визнанні істотними й такими, що неможливо усунути, зазначених порушень Верховному Суду необхідно буде відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.

25. Стосовно віднесення справи № 911/1095/22 до категорії спорів, що містять виключну правову проблему, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також зауважив, що кількісний критерій необхідності передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду розкривається в наявності значної кількості спорів про визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ та про припинення шляхом ліквідації таких об`єднань, а також неоднозначного підходу Верховного Суду щодо вирішення цього питання, зокрема (але не виключно) у наведених вище судових справах.

Водночас якісний критерій розкривається в тому, що від установлення того, який спосіб захисту прав члена ОСББ під час оскарження рішень про створення ОСББ буде належним та чи потрібно припиняти шляхом ліквідації об`єднання, під час створення яких було допущено порушення встановленого законом порядку їх створення, залежатиме правильність розгляду таких видів спорів, а також сприятиме формуванню однозначної практики судів із цього питання.

26. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про передачу справи № 911/1095/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України з огляду на необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 щодо застосування статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також згідно із частиною п`ятою статті 302 цього Кодексу, оскільки справа містить виключну правову проблему (який спосіб захисту права члена об`єднання є належним при оскарженні рішення установчих зборів про створення ОСББ, чи підлягає ліквідації ОСББ при встановленні порушень щодо порядку його створення, передбачених статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку») і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Мотиви, на основі яких Велика Палата Верховного Суду постановляє ухвалу

Щодо наявності виключної правової проблеми

27. Згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

28. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

29. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

30. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

31. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 02.09.2021 у справі № 910/11820/20 зазначила, що для віднесення справи до категорії спорів, які містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, але не одночасно в їх сукупності, зокрема:

? справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

? установлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

? існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;

? існують якісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, зокрема: а) відсутність усталеної судової практики застосування однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; б) невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; в) установлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; г) наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.

32. Водночас справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.

33. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

34. Отже, з наведеної норми права, а також частини п`ятої статті 302 ГПК України випливає, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.

35. З огляду на викладені критерії Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, повинен обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема: навести інші справи різних юрисдикцій, у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

36. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду констатував, що йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а в значній кількості спорів про визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ та про припинення шляхом ліквідації таких об`єднань, а також зазначив про неоднозначний підхід Верховного Суду щодо вирішення цих питань. При цьому суд послався на справи № 917/559/21, № 925/1425/19, № 918/130/22, № 925/504/22 та № 925/430/22.

37. Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не вказав, у чому саме полягає неоднакове вирішення або глибокі розходження щодо наведеного правового питання у різних справах, а отже, не навів кількісних та якісних показників, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні.

38. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 12.03.2024 у справі № 911/1095/22, обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми, наводить власні міркування стосовно вирішення цієї справи по суті, що не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

39. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не навів ні кількісних, ні якісних критеріїв наявності виключної правової проблеми у справі № 911/1095/22, а тому справа може бути вирішена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду як належним судом у межах оцінки правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а тому підстава для передання цієї справи, передбачена частиною п`ятою статті 302 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

40. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що наведені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи № 917/559/21, № 925/1425/19, № 918/130/22, № 925/504/22 та № 925/430/22 переглядались касаційним судом у межах господарської юрисдикції.

41. Якщо Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що зазначені вище рішення формують суперечливу судову практику, то він не позбавлений можливості передати справу № 911/1095/22 на розгляд палати або об`єднаної палати для вирішення питання про відступ від відповідних висновків у справах № 917/559/21, № 925/1425/19, № 918/130/22, № 925/504/22 та № 925/430/22.

Щодо необхідності відступу від висновків, викладених у вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду

42. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

43. Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Велика Палата Верховного Суду може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від свого висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

44. Отже, зміст частини четвертої статті 302 ГПК України вказує на те, що має існувати необхідність відступу, така необхідність виникає з певних об`єктивних причин, які повинні бути чітко визначені та аргументовані, до того ж відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини.

45. Варто вказати також, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейським судом з прав людини (далі ?ЄСПЛ), висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо.

46. У рішенні від 27.09.1990 у справі «Коссі проти Сполученого Королівства» (Cossey v. the United Kingdom, заява № 10843/84, пункт 35) ЄСПЛ зазначив, що, хоча він формально не зв`язаний своїми попередніми рішеннями, відступ від них може бути, наприклад, виправданий з метою забезпечення того, що тлумачення Конвенції відображає соціальні зміни та відповідає умовам сьогодення. У рішенні від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95, пункт 70) ЄСПЛ також наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Оскільки Конвенція є передусім та в основному системою захисту прав людини, ЄСПЛ має стежити за змінами умов у державі-відповідачі та в інших договірних державах і реагувати, зокрема, на будь-який консенсус між ними як на досягнуті стандарти, яких слід прагнути.

47. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Велика Палата Верховного Суду повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими чи застосований у цих рішеннях підхід має очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ.

48. Щодо визначення, що саме вважати правовим висновком Верховного Суду, Велика Палата зазначає, що чинний ГПК України оперує поняттям «висновок» у різних значеннях, зокрема таких, як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення.

49. За змістом статей 314, 315 ГПК України, постанова, прийняттям якої завершується перегляд судових рішень у касаційному порядку, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а в резолютивній частині відповідний висновок суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог.

50. Водночас частиною другою статті 315 ГПК України визначено, що в постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

51. З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, та зазначенням у резолютивній частині, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.

52. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15 дійшла висновку, що ані рішення загальних зборів, ані статут, ані існування юридичної особи ? ОСББ «Реставратор 21» не порушує прав або правомірних інтересів позивача, а посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.

53. Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, вказавши, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не приведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

54. Отже, Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо неможливості використання доводів про неналежне повідомлення для обґрунтування порушення права учасника ОСББ для припинення останнього та оскарження рішення установчих зборів (справа № 916/4625/15) і вказала, що вимога про скасування реєстрації не приведе до поновлення прав заявника (справа № 916/964/19).

55. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначивши власні міркування стосовно вирішення цієї справи по суті, фактично не погоджується з умовиводами Великої Палати Верховного Суду за наслідками застосування наведених норм.

56. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначаючи про необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 щодо застосування статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», не вказує конкретних причин необхідності відступу від цих висновків, зокрема, у чому полягає їх практична неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість, застарілість унаслідок зміни суспільного контексту чи розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання тощо.

57. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що немає підстав для прийняття справи № 911/1095/22 до її розгляду для вирішення питання щодо відступу від висновків про застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у її постановах від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, з мотивів, наведених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2024.

Висновки Великої Палати Верховного Суду

58. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

59. Оскільки визначені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду правові підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 302 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи № 911/1095/22 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 911/1095/22 за позовом ОСОБА_1 доОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіа квартал», ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень установчих зборів, визнання протиправними дій, припинення юридичної особи шляхом ліквідації, скасування запису про державну реєстрацію за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.03.2023, рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Ухвала у справі № 911/1095/22 набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. В. Ступак І. В. Желєзний О. С. Ткачук Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко С. І. Кравченко Н. В. Шевцова