Постанова

від 19.03.2024 по справі 908/1811/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1811/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1., Бєлікова О.С.,

від відповідача: Штабовенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області

в складі колегії суддів: головуючої - Боєвої О.С., суддів - Горохова І.С., Науменка А.О.

від 14.07.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючого - Паруснікова Ю.Б., суддів - Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

від 08.11.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого гаражного кооперативу "Кранобудівник"

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді голови правління, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Обслуговуючого гаражного кооперативу "Кранобудівник" (далі - Відповідач) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 18.06.2022, визнання незаконним та скасування наказу від 17.08.2020 № 055 к/тр про звільнення з посади голови правління кооперативу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу станом на 22 травня 2023 року в сумі 74 005,19 грн без урахування податків (зважаючи на збільшення розміру позовних вимог).

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів Відповідача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.07.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 908/1811/22, у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення загальних позачергових зборів Відповідача відмовлено.

У частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення Позивача з посади голови правління кооперативу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення судів попередніх інстанцій, зокрема, мотивовані таким.

Позачергові загальні збори Відповідача скликані та проведені з дотриманням вимог Закону України "Про кооперацію" і положень статуту, оскільки матеріали справи містять докази звернення ініціативної групи у кількості 125 осіб, що становить не менше третини членів кооперативу, про їх проведення, а також докази належного повідомлення Позивача про дату, місце й час їх проведення. Позивач з`явився на засідання Відповідача, проте відмовився проходити реєстрацію. Рішення прийняте за наявності кворуму більшістю голосів, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

У частині скасування наказу про звільнення Позивача з посади голови правління кооперативу, його поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки наказ про звільнення прийнято не унаслідок здійснення загальними зборами права на усунення від посади члена виконавчого органу, що є реалізацією корпоративних прав компетентного органу господарюючого суб`єкта, а у зв`язку із закінченням строку виконання повноважень голови правління, тому правовідносини сторін у даному випадку регулюються нормами трудового права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 зробила узагальнюючий висновок щодо розмежування юрисдикційності спорів між керівниками чи членами органів управління суб`єктів господарювання. Так, до юрисдикції господарського суду належать спори, у яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення). Водночас за правилами цивільного судочинства розглядаються спори, у яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, крім розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 цього Кодексу (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України). Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 683/351/16-ц.

Підставою для звільнення Позивача за оспорюваним наказом від 17.08.2022 № 005 к/тр є не пункт 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, яким передбачено додаткові підстави розірвання трудового договору у зв`язку із припиненням повноважень посадових осіб, а пункт 2 частини першої статті 36 цього Кодексу.

Таким чином, звільнення Позивача не є наслідком рішення загальних зборів членів Відповідача від 18.06.2022 щодо припинення повноважень Позивача як голови правління кооперативу та, відповідно, не є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

5. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 908/1811/22, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

6. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2024 касаційну скаргу залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

7. 26 січня 2024 року на виконання зазначеної ухвали Позивач подав до Суду заяву про усунення недоліків.

8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що судді послалися на статтю 20 ГПК України, яка передбачає перелік спорів, що належать до юрисдикції господарських судів. До таких спорів також належать корпоративні. Спір у цій справі виник з корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку у зв`язку з незаконним звільненням працівника є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства, вони належать до господарської юрисдикції. Позовні вимоги про визнання трудових відносин припиненими та похідні від них вимоги спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором і товариством, а не трудових правовідносин. На підставі викладеного звільнення особи з посади директора повинно відбуватися не відповідно до положень законодавства про працю, а згідно з положеннями статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників та голосування на них. Скаржник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 361/1050/17 (що є опискою, оскільки, вочевидь, на увазі малася справа № 361/1059/17), щодо визнання членів обслуговуючого кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, носіями корпоративних прав, а також корпоративного характеру відносин між членами кооперативу, що пов`язані з його створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності. Подібні за змістом висновки знайшли відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18.

9. 05 березня 2024 року, у межах встановленого Судом строку, Відповідач подав через підсистему "Електронний суд" відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; у разі, якщо Суд дійде висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, - відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

10. У відзиві Відповідач просить покласти на Скаржника понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Відповідач повідомив, що копія договору про надання правничої допомоги від 02.10.2023 знаходиться в матеріалах справи, а також долучив до відзиву копії додаткової угоди № 2 від 01.03.2024 до договору, рахунку на оплату № 00000000098 від 04.03.2024, акта надання послуг від № 79 від 04.03.2024 та платіжної інструкції № 925 від 04.03.2024.

11. Письмові заперечення Скаржника проти вимог Відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу до Верховного Суду не надходили.

12. 18 березня 2024 року Скаржник подав до Суду клопотання про долучення доказів: копій розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу, штатного розкладу та наказу про внесення змін до штатного розкладу.

13. За змістом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права приймати до розгляду нові докази, а тому Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання Скаржника.

14. Скаржник також подав до Суду клопотання про долучення доказів, що підтверджують понесені ним витрати на професійну правничу допомогу: копій актів надання послуг, рахунків на оплату та платіжних інструкцій.

15. З огляду на положення абзацу 2 частини восьмої статті 129 ГПК України, Суд задовольняє клопотання та долучає до матеріалів справи докази, що підтверджують розмір витрат Скаржника на професійну правничу допомогу.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. Відповідно до статуту Відповідача, затвердженого загальними зборами (протокол від 05.11.2016 № 3), обслуговуючий кооператив утворений шляхом об`єднання фізичних осіб на основі членства для надання послуг виключно членам кооперативу.

17. Пунктом 1.5 статуту встановлено, що кооператив здійснює свою діяльність згідно з нормами Конституції України, Закону України "Про кооперацію", Закону України "Про власність", Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

18. Згідно з пунктом 7.6 статуту позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу не менше третини його членів, спостережної ради, ревізійної комісії (ревізора).

19. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагають їх скликання, протягом наступних 20 днів (пункт 7.7 статуту).

20. Пунктом 7.14 статуту встановлено, що правління Відповідача є виконавчим органом кооперативу, підзвітне вищому органу управління кооперативу - загальним зборам, і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Правління очолює голова. Якщо у кооперативі менше ніж 10 членів, обирається лише голова.

21. Пунктом 7.15 статуту встановлено, що члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на 5 років. Перевибори кооперативу можуть бути проведені достроково на вимогу не менше 1/3 членів кооперативу.

22. 15 липня 2017 року загальні збори членів Відповідача обрали Позивача головою правління.

23. 14 лютого 2022 року ініціативна група членів кооперативу в кількості 125 осіб пред`явила правлінню та голові правління Відповідача вимогу про проведення позачергових загальних зборів членів кооперативу для вирішення питання про припинення повноважень діючого голови правління кооперативу та обрання нового, припинення повноважень попереднього складу правління та ревізійної комісії кооперативу. До вимоги додано п`ять аркушів з підписами 125 членів кооперативу.

24. Того ж дня (14 лютого 2022 року) вимога про проведення позачергових загальних зборів членів кооперативу була направлена на адресу правління та Позивача (як голови правління кооперативу) засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями відповідних описів вкладення з відбитками поштового штемпеля та копіями поштових накладних.

25. 01 червня 2022 року ініціативна група членів кооперативу склала повторну вимогу про проведення 18 червня 2022 року позачергових загальних зборів членів кооперативу із запропонованих раніше питань. Про дату, місце й час проведення та порядок денний зборів відповідно до пункту 7.5 статуту просили повідомити членів кооперативу.

26. Повторна вимога від 01.06.2022 направлена на адресу правління та Позивача (як голови правління кооперативу) засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями описів вкладення поштових накладних і рекомендованим повідомленням про вручення.

27. Згідно з повідомленням правління Відповідача про проведення позачергових загальних зборів членів кооперативу від 07.06.2022, на виконання вимоги ініціативної групи повідомлено членів кооперативу про прийняття рішення скликати позачергові загальні збори членів Відповідача на 18 червня 2022 року із зазначенням часу й місця їх проведення. Повідомлення також містить перелік питань порядку денного.

28. Згідно з описом вкладення у цінний лист поштового відправлення за № 6905500516881 з відбитком поштового штемпеля від 08.06.2022 повідомлення від 07.06.2022 про проведення позачергових загальних зборів членів кооперативу, призначених на 18 червня 2022 року, направлено Позивачу та отримано ним особисто 13 червня 2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6905500516881.

29. 18 червня 2022 року у загальних зборах членів Відповідача взяли участь 192 з 324 членів кооперативу, що складає 62,2% від загальної кількості.

30. Загальні збори Відповідача прийняли такі рішення, що оформлені протоколом № 9:

- з питання першого порядку денного одноголосно прийнято рішення обрати головою зборів ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_3 . Голову загальних зборів уповноважено на підписання протоколу згідно із законодавством;

- з питання другого порядку денного, заслухавши пропозицію про визнання роботи голови Відповідача незадовільною та припинення у зв`язку із цим повноважень діючого голови правління ОСОБА_1., було прийнято одноголосно усіма присутніми членами кооперативу рішення про припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 з 18 червня 2022 року та передання ним у 10-ти денний термін усіх документів та майна згідно з актом прийому-передачі новообраному голові правління;

- з питання третього порядку денного прийнято рішення обрати головою Відповідача ОСОБА_4 з 20 червня 2022 року. Новообраного голову кооперативу уповноважено подати документи для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу;

- з питань четвертого та п`ятого порядку денного одноголосно прийняті рішення про припинення повноважень попереднього складу правління та ревізійної комісії Відповідача через незадовільний стан роботи та про обрання правління Відповідача у складі 5 осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 Обрано ревізійну комісію у складі 3 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 .

Справжність підпису голови зборів ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів членів Відповідача № 9 від 18.06.2022 засвідчено приватним нотаріусом Запорозького міського нотаріального округу Запорізької області 21.06.2022, реєстровий № 124.

Наказом від 17.08.2022 № 005 к/тр голови правління Відповідача звільнено Позивача з посади голови правління кооперативу з 19 серпня 2022 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

32. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Доводи та аргументи Скаржника, визначені ним як підстава касаційного оскарження, зводяться до того, що позовні вимоги про визнання трудових відносин припиненими та похідні від них вимоги належать до господарської юрисдикції, оскільки спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором і товариством, а не трудових правовідносин. Отже, зважаючи на нормативні приписи статті 300 ГПК України, перегляд справи здійснюється Судом лише у цій частині.

З огляду на зазначене, доводи Скаржника щодо недійсності рішення позачергових загальних зборів від 18.06.2022 Судом не розглядаються та не аналізуються.

34. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

35. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

36. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

37. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суд "встановлений законом" має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

38. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

39. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

40. Розмежовуючи юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо розгляду цивільних спорів та інших справ, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, з юрисдикцією та повноваженнями господарських судів, Верховний Суд у розрізі спірного в цій справі питання звертає увагу на таке.

41. Частина перша статті 19 ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

42. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

43. У постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, на яку послалися суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що 01 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13.05.2014, відповідно до підпункту 1 пункту 1 якого частину першу статті 41 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) доповнено пунктом 5: "припинення повноважень посадових осіб". Згідно з пояснювальною запискою до проєкту вказаного Закону передбачення такої підстави розірвання трудового договору забезпечить "можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб", а в якості компенсації для захисту інтересів останніх - мінімальний розмір вихідної допомоги у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.

З огляду на це під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за пунктом 5 статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення. Тому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що для визначення юрисдикції суду для розгляду ініційованого звільненим з посади керівником юридичної особи (її виконавчого органу) спору з цією юридичною особою, її власником (органом, уповноваженим здійснювати від імені власника управління такою особою) про законність звільнення цього керівника (припинення його повноважень або усунення від посади), слід враховувати, що:

- за правилами цивільного судочинства потрібно розглядати спори, у яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України);

- до юрисдикції господарського суду належать спори, у яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення). До 28 березня 2014 року, коли відповідно до підпункту 1 пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 10.10.2013 набрала чинності нова редакція пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, юрисдикція господарського суду поширювалася на вищевказані спори за участю господарських товариств, а з 28 березня 2014 року - за участю будь-яких юридичних осіб.

44. Варто зауважити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.10.2023 передав справу № 752/21453/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вже згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, з уточненням, що до господарської юрисдикції відносяться усі спори за позовом особи, яка звільнена з посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу) й оскаржує рішення органу, уповноваженого здійснювати управління цією юридичною особою, про звільнення з посади, оскільки за змістом та суттю правовідносини цих осіб є організаційно-управлінськими, стосуються реалізації частини третьої статті 99 ЦК України. Юрисдикція у таких спорах не може визначатись лише на підставі того, за якою статтею КЗпП України звільнений відповідний керівник.

45. Водночас ухвалою від 22.02.2024 Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 752/21453/20 на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду вже сформулювала підхід щодо розмежування між цивільною та господарською юрисдикцією спорів про звільнення керівника юридичної особи, не відбулося змін у законодавстві, у суспільних відносинах, що давало б вагомі підстави для відступу від вже сформованого висновку.

46. У цій справі (№ 908/1811/22) суди попередніх інстанцій встановили, що звільнення Скаржника з посади голови правління кооперативу відбулося у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (а не за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України).

47. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

48. З урахуванням викладеного вище, Верховний Суд вважає, що закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення Скаржника з посади голови правління кооперативу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України є обґрунтованим.

49. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій застосували норми права з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18.

50. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

51. У свою чергу, висновок, викладений у постановах Верховного Суду, на які посилається Скаржник, не суперечить висновкам, яких дійшли суди першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду цієї справи у розрізі визначення юрисдикції спору.

52. Так, у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 361/1059/17 зазначається, що члени обслуговуючого кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (подібні висновки відображені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18).

53. Водночас правова природа спору, пов`язаного зі звільненням голови правління обслуговуючого кооперативу, безпосередньо залежить від підстави розірвання трудового договору, яка впливає на характер спірних матеріальних правовідносин. Загальний висновок щодо розмежування юрисдикційності спорів між керівниками чи членами органів управління суб`єктів господарювання зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, і суди попередніх інстанцій застосували цей висновок під час розгляду вирішення спору в цій справі (№ 908/1811/22).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

55. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішенні ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

57. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 908/1811/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко